Буття 49

Біблія	KÁLDI-NEOVULGÁTA
1 Тоді Яків прикликав своїх синів і каже: Зберіться, і я повім вам, що спіткає вас у днях прийдешніх.	1 Jákob azután hívatta a fiait. Azt mondta nekik: »Gyűljetek össze, hadd adjam tudtotokra, mi vár rátok a távoli napokban!
2 Зійдіться й слухайте, синове Якова, слухайте Ізраїля, вашого батька.	2 Gyűljetek össze, s halljátok, Jákob fiai, halljátok atyátokat, Izraelt!
3 Рувим! Ти — мій первенець, моя міць, первоплід моєї чоловічої сили. Вершина гідности й вершина сили.	3 Rúben, elsőszülöttem, te erőm és erősségem kezdete: a méltóságból elsőbbség, a hatalomból nagyobb rész illetne!
4 Бурхливий, немов вода, та не будеш горувати, бо ти вдерся на ложе твого батька. Ти бо осквернив моє ложе.	4 De kicsaptál, mint a víz! Nem lesz elsőbbséged, mert atyád fekhelyére léptél, és ágyamat beszennyezted.
5 Симеон та Леві — брати, насильства зброя — їх кинджали.	5 Simeon és Lévi: testvérek ők, fegyvereik az erőszak edényei.
6 Нехай душа моя не входить у їхні ради і честь не пристає в їх громаду; вони бо в своїм гніві повбивали мужів, понищили волів у своїм завзятті.	6 Tanácsukba a lelkem ne menjen, gyülekezetükben dicsőségem ne legyen, mert férfit gyilkoltak dühükben, bikákat erőtlenné tettek önkényükben!
7 Проклят нехай буде гнів їхній, бо він був запеклий, і шал їхній, бо був він несамовитий. Я розділю їх у Якові, я їх в Ізраїлі розсію.	7 Átkozott a dühük, mert nyakas, és a haragjuk, mert kemény. Elosztom őket Jákobban, és szétszórom őket Izraelben.
8 Юдо, тебе брати твої будуть уславляти, твоя рука буде на карку твоїх ворогів. Сини твого батька схиляться тобі до ніг.	8 Júda: téged dicsőítenek majd testvéreid; ellenségeid nyakán lesz a kezed, és atyád fiai meghajolnak előtted.
9 Левеня — Юда. Ти, мій сину, здобиччю зріс угору. Причаївся, немов левище, принишкнув, наче левиця: хто його сполошить?	9 Júda fiatal oroszlán, zsákmányért indulsz, fiam, s megpihenve lefekszel, mint az oroszlán, mint a nőstény oroszlán – ki merné felkelteni?
10 Берло від Юди не відійде, ні жезл із-поміж стіп у нього, поки не прийде той, якому він належить, йому будуть коритися народи.	10 El nem vétetik a fejedelmi pálca Júdától, sem a vezér botja az ő térdei közül, míg el nem jön az, akié az, akinek a népek engedelmeskednek.
11 До виноградини він прив’язує своє осля, що до найкращої лози — дитя ослиці. В вині пере він свою одежу, у крові грон — свій одяг.	11 Szőlőtőhöz köti csikaját, az indához a szamara vemhét. Borban mossa ruháját, és szőlő vérében a palástját.
12 Очі в нього іскристі більш, ніж вино; від молока біліші його зуби.	12 Szeme feketébb a bornál, s a foga fehérebb a tejnél.
13 Завулон житиме на примор’ї, де пристані — морським суднам, з боку ж Сидон у нього.	13 Zebulon a tenger partján lakik, hajók kikötőjénél, és elér egész Szidonig.
14 Іссахар — осел костистий, що між кошарами розлігся.	14 Isszakár mint erős szamár hever a karámok között.
15 Бачив, що люба річ спочити та що земля прекрасна, і гне під в’юком спину, та й став рабом підлеглим.	15 Látja, hogy jó a nyugalom, és hogy a földje kiváló. Vállát tehát teher alá hajtja s lesz belőle adózó szolga.
16 Дан судитиме люд свій, як одне з поколінь Ізраїля.	16 Dán igazságot szolgáltat népének, mint bármely törzse Izraelnek.
17 Нехай буде Дан гадюкою при дорозі, зміюкою на стежці; вона кусає коня в ногу, і падає його вершник навзнак.	17 Kígyó lesz Dán az úton, vipera az ösvényen, amely megmarja a ló patáját, hogy lovasával hanyatt essék.
18 Я вичікую, Господи, твого спасіння!	18 A te szabadításodra várakozom, Uram!
19 Гад, — коли орда на нього нападає, він громить і переслідує її по п’ятах.	19 Gád ellen rablók támadnak, de harcra készen ő követi nyomukat.
20 Ашер у хлібі розкошує, він постачає ласощі царські.	20 Áser kenyere kövér, királyoknak adhatna csemegét!
21 Нафталі — лань бистронога, що родить гарні оленята.	21 Naftali iramló szarvas, viseli szép szarvait.
22 Розкішна вітка — Йосиф, плідна при джерелі гілка, галузки її здіймаються по мурі.	22 Gyümölcsöző fa József, gyümölcstermő fa a forrás felett, ágai áthajolnak a falon.
23 З ним зачіпалися лучники, ворогували ті, що стріли пускають.	23 Megkeserítették azonban, és belekötöttek, ellene fordultak a dárdavetők.
24 Та лук їхній поламався на друзки, їхні плечі та їхні руки охляли завдяки Сильному Якова, завдяки імені Пастиря та Скелі Ізраїля.	24 Ám összetört az íjuk, s karjuk inai szétszakadtak Jákob Hatalmasának keze által, Izrael Pásztorának, Kövének neve által.
25 Завдяки Богові твого батька, що тобі помагає, та Всевишньому, що тебе благословляє благословенням небес ізгори, благословенням безодні, що розляглась долі, благословенням грудей і лона.	25 Atyád Istene segítőd lesz, s a Mindenható meg fog áldani téged az ég áldásaival onnan felülről, és a lent fekvő mélység áldásaival, a mell és az anyaméh áldásaival.
26 Нехай благословення твого батька, більші, ніж благословення гір відвічних і ніж приваба горбів споконвічних, на голову Йосифа зійдуть, на тім’я князя між його братами.	26 Atyád áldásai erősebbek az örök hegyek áldásainál, az ősi halmok kívánságánál! Szálljanak József fejére, testvérei nazírjának homlokára!
27 Веніямин — вовк хижий: вранці він добич пожирає, а ввечорі награбоване ділить.	27 Benjamin ragadozó farkas: reggel prédát eszik, este pedig zsákmányt osztogat.«
28 Всі вони — це дванадцять поколінь Ізраїля, і це те, про що говорив до них їхній батько, коли благословив їх; а благословив він їх кожного благословенням, яке кожному личило.	28 Ezek Izrael törzsei, mind a tizenketten. Ezt mondta nekik apjuk, és megáldotta őket, mindegyiket a neki szóló áldással.
29 По тому він повелів їм, кажучи: Ось я збираюсь приєднатися до свого роду. Поховайте мене з моїми батьками в печері, що на полі Ефрона, хеттита;	29 Aztán megparancsolta nekik: »Én immár népemhez térek. Temessetek engem atyáimhoz a Makpéla barlangba, amely a hetita Efron mezején van,
30 у печері, що на полі Махпела, напроти Мамре, в Ханаан-краю, яку то з полем купив Авраам в Ефрона, хеттита, на власне кладовище.	30 Mamréval szemben, Kánaán földjén, amelyet Ábrahám vett meg a hetita Efrontól, a mezővel együtt, temetőbirtokul.
31 Там поховано Авраама й Сару, його жінку; там поховано Ісаака й Ревеку, його жінку, і там поховав я Лію.	31 Ott temették el őt, és a feleségét, Sárát. Ott temették el Izsákot is a feleségével, Rebekkával együtt, és ott fekszik eltemetve Lea is.«
32 Це поле й печеру на ньому куплено в синів Хета.	32 Amikor aztán befejezte parancsait, amelyeket fiainak adott, felhúzta lábát az ágyra, meghalt, és népéhez tért.
33 А коли Яків скінчив наказувати своїм синам, простягнув він свої ноги на ліжко й віддав духа та приєднався до свого роду.