Буття 23
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Smith Van Dyke |
|---|---|
| 1 Було ж віку Сари сто двадцять сім років. | 1 وكانت حياة سارة مئة وسبعا وعشرين سنة سني حياة سارة. |
| 2 І вмерла Сара в Кіріят-Арбі, себто в Хевроні, в Ханаан-краю. Тож Авраам увійшов справляти жалобу по Сарі та плакати по ній. | 2 وماتت سارة في قرية اربع التي هي حبرون في ارض كنعان. فاتى ابراهيم ليندب سارة ويبكي عليها. |
| 3 Потім Авраам устав від мертвої своєї і промовив до синів Хета, кажучи: | 3 وقام ابراهيم من امام ميته وكلم بني حثّ قائلا. |
| 4 Чужинець я і приходень у вас. Дайте мені серед вас посілість на гріб, щоб я міг поховати з очей моїх мою мертву. | 4 انا غريب ونزيل عندكم. اعطوني ملك قبر معكم لادفن ميتي من امامي. |
| 5 Сини ж Хета відповіли Авраамові, кажучи йому: | 5 فاجاب بنو حثّ ابراهيم قائلين له. |
| 6 Послухай нас, добродію! Ти могутній князь серед нас. У найліпшім з наших гробів поховай твою мертву. Ніхто з нас не відмовить тобі свого гробу, щоб ти міг поховати свою небіжку. | 6 اسمعنا يا سيدي انت رئيس من الله بيننا. في افضل قبورنا ادفن ميتك. لا يمنع احد منا قبره عنك حتى لا تدفن ميتك. |
| 7 Підвівся Авраам і, вклонившись людям цього краю, синам Хета, | 7 فقام ابراهيم وسجد لشعب الارض لبني حثّ. |
| 8 сказав до них таке: Якщо така ваша воля, щоб я поховав з-посеред себе мого мерця, то послухайте мене й упросіть за мене в Ефрона, Цохарового сина, | 8 وكلمهم قائلا ان كان في نفوسكم ان ادفن ميتي من امامي فاسمعوني والتمسوا لي من عفرون بن صوحر |
| 9 щоб він відступив мені печеру Махпелу, що належить йому, а яка є на краю його поля. За повну ціну нехай він мені відступить її серед вас у власність на гріб. | 9 ان يعطيني مغارة المكفيلة التي له التي في طرف حقله. بثمن كامل يعطيني اياها في وسطكم ملك قبر. |
| 10 Ефрон же сидів серед синів Хета. Тож відповів Ефрон хеттит Авраамові так, що сини Хета чули; всі ті, що входили через ворота його міста: | 10 وكان عفرون جالسا بين بني حثّ. فاجاب عفرون الحثّي ابراهيم في مسامع بني حثّ لدى جميع الداخلين باب مدينته قائلا. |
| 11 Ні, добродію! Послухай (радше) мене. Я даю тобі це поле ще й печеру, що на ньому, теж даю тобі. На очах синів мого народу даю її тобі. Поховай твого мерця. | 11 لا يا سيدي اسمعني. الحقل وهبتك اياه. والمغارة التي فيه لك وهبتها. لدى عيون بني شعبي وهبتك اياها. ادفن ميتك. |
| 12 Тут Авраам вклонився перед людьми того краю, | 12 فسجد ابراهيم امام شعب الارض. |
| 13 і промовив до Ефрона так, що чули люди цього краю, кажучи: Та коли б ти послухав радше мене! Я дам тобі гроші за це поле, візьми їх від мене й нехай я поховаю там свого мерця. | 13 وكلم عفرون في مسامع شعب الارض قائلا بل ان كنت انت اياه فليتك تسمعني. اعطيك ثمن الحقل. خذ مني فادفن ميتي هناك. |
| 14 Ефрон же відповів Авраамові кажучи: | 14 فاجاب عفرون ابراهيم قائلا له. |
| 15 Добродію, послухай мене! Землі (тут) на чотириста шеклів срібла; та що воно між мною і тобою? Поховай мерця твого! | 15 يا سيدي اسمعني. ارض باربع مئة شاقل فضة ما هي بيني وبينك. فادفن ميتك. |
| 16 Послухав Авраам Ефрона й відважив він Ефронові срібло, як проговорився він в присутності синів Хета — чотириста шеклів срібла, — що було в обігу в купців. | 16 فسمع ابراهيم لعفرون ووزن ابراهيم لعفرون الفضة التي ذكرها في مسامع بني حثّ. اربع مئة شاقل فضة جائزة عند التجار |
| 17 Отак поле Ефрона, що в Махігелі, проти Мамре, поле з печерою на ньому й зо всіма деревами, які на полі та на всіх межах навкруги, | 17 فوجب حقل عفرون الذي في المكفيلة التي امام ممرا. الحقل والمغارة التي فيه وجميع الشجر الذي في الحقل الذي في جميع حدوده حواليه. |
| 18 перейшло у власність Авраама на очах синів Хета; всіх, що входили через ворота його міста. | 18 لابراهيم ملكا لدى عيون بني حثّ بين جميع الداخلين باب مدينته. |
| 19 Після того ж Авраам поховав Сару, свою жінку, в печері на полі Махпела, проти Мамре, тобто Хеврону, в Ханаан-краю. | 19 وبعد ذلك دفن ابراهيم سارة امرأته في مغارة حقل المكفيلة امام ممرا التي هي حبرون في ارض كنعان. |
| 20 Так ото дісталось Авраамові від синів Хета у власність на гробницю поле з печерою, що на ньому. | 20 فوجب الحقل والمغارة التي فيه لابراهيم ملك قبر من عند بني حثّ |