Лука 2

¹ Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.

² Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.

³ І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.

⁴ Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,

⁵ щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.

⁶ І от коли вони були там, настав їй час родити,

⁷ і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.

⁸ Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.

⁹ Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.

¹⁰ Ангел же сказав їм «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу

¹¹ Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.

¹² І ось вам знак Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.»

¹³ І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла

¹⁴ «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.»

¹⁵ І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.»

¹⁶ І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.

¹⁷ Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко;

¹⁸ і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.

¹⁹ Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.

²⁰ А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.

²¹ Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.

²² І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,

²³ як то написано в Господньому законі «Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві», —

²⁴ і принести жертву, як то написано в Господньому законі «Пару горлиць або двоє голубенят.»

²⁵ 25 А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.

²⁶ Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.

²⁷ Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,

²⁸ він узяв його на руки, благословив Бога й мовив

²⁹ «Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,

³⁰ 30 бо мої очі бачили твоє спасіння,

³¹ що ти приготував перед усіма народами;

³² світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.»

³³ Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.

³⁴ Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,

³⁵ та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.»

³⁶ Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;

³⁷ зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.

³⁸ І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.

³⁹ І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.

⁴⁰ Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.

⁴¹ Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.

⁴² І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.

⁴³ Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.

⁴⁴ Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,

⁴⁵ а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.

⁴⁶ Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.

⁴⁷ Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.

⁴⁸ Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати «Дитино, чому ти це так зробив нам Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.»

⁴⁹ Він же відповів їм «Чого ж ви мене шукали Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого»

⁵⁰ Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.

⁵¹ І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.

⁵² Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей