Псалтирь 18

Torna indietro

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ (17-1) ^^Начальнику хора. Раба Господня Давида, который произнес слова песни сей к Господу, когда Господь избавил его от рук всех врагов его и от руки Саула. И он сказал:^^ (17-2) Возлюблю тебя, Господи, крепость моя!	¹ Провідникові хору. Слуги Господнього Давида, що мовив Господеві слова цієї пісні, коли Господь урятував його з руки всіх ворогів його та з руки Саула.
² (17-3) Господь--твердыня моя и прибежище мое, Избавитель мой, Бог мой, --скала моя; на Него я уповаю; щит мой, рог спасения моего и убежище мое.	² Він мовив: Люблю тебе, Господи, моя сило!
³ (17-4) Призову достопоклоняемого Господа и от врагов моих спасусь.	³ Господи, моя скеле, моя твердине мій визвольнику, мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаю; ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!
⁴ (17-5) Объяли меня муки смертные, и потоки беззакония устрашили меня;	⁴ До Господа, похвали гідного, візву я і від ворогів моїх спасуся.
⁵ (17-6) цепи ада облегли меня, и сети смерти опутали меня.	⁵ Хвилі смерти мене оточили і погибельні потоки мене налякали.
⁶ (17-7) В тесноте моей я призвал Господа и к Богу моему воззвал. И Он услышал от чертога Своего голос мой, и вопль мой дошел до слуха Его.	⁶ Оплели мене пута Шеолу, смертельні сіті мене охопили.
⁷ (17-8) Потряслась и всколебалась земля, дрогнули и подвиглись основания гор, ибо разгневался [Бог];	⁷ У моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого. І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його.
⁸ (17-9) поднялся дым от гнева Его и из уст Его огонь поядающий; горячие угли [сыпались] от Него.	⁸ Здригнулася земля й захиталась, і гір основи затремтіли й захитались, бо запалав він гнівом.
⁹ (17-10) Наклонил Он небеса и сошел, --и мрак под ногами Его.	⁹ І бухнув дим із ніздрів у нього і пожираючий вогонь із уст у нього і вугілля, що запалив він.
¹⁰ (17-11) И воссел на Херувимов и полетел, и понесся на крыльях ветра.	¹⁰ Він небо нахилив, спустився, і чорна хмара в нього під ногами.
¹¹ (17-12) И мрак сделал покровом Своим, сению вокруг Себя мрак вод, облаков воздушных.	¹¹ Верхи летів він на херувимі, линув, нісся на крилах вітру.
¹² (17-13) От блистания пред Ним бежали облака Его, град и угли огненные.	¹² Він темряву зробив собі покровом, шатро його — то темні води, густі хмари.
¹³ (17-14) Возгремел на небесах Господь, и Всевышний дал глас Свой, град и угли огненные.	¹³ Від сяйва, що перед ним, палюче вугілля загорілось.
¹⁴ (17-15) Пустил стрелы Свои и рассеял их, множество молний, и рассыпал их.	¹⁴ І загримів Господь на небі, Всевишній подав свій голос.
¹⁵ (17-16) И явились источники вод, и открылись основания вселенной от грозного [гласа] Твоего, Господи, от дуновения духа гнева Твоего.	¹⁵ Він пустив стріли свої і їх розсипав, блискавок силу, і розігнав їх.
¹⁶ (17-17) Он простер [руку] с высоты и взял меня, и извлек меня из вод многих;	¹⁶ І показалося дно моря. Відкрилися основи всесвіту на твоє, Господи, грізне слово, на дужий подув твого гніву.
¹⁷ (17-18) избавил меня от врага моего сильного и от ненавидящих меня, которые были сильнее меня.	¹⁷ Він простер руку з високости, взяв мене, витяг мене з вод глибоких.
¹⁸ (17-19) Они восстали на меня в день бедствия моего, но Господь был мне опорою.	¹⁸ І визволив мене від мого ворога сильного, від ненависників моїх, дужчих від мене.
¹⁹ (17-20) Он вывел меня на пространное место и избавил меня, ибо Он благоволит ко мне.	¹⁹ Вони на мене насідали під час мого нещастя, але Господь був підпорою моєю.
²⁰ (17-21) Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих вознаградил меня,	²⁰ Він мене на простір вивів і визволив мене, бо мене любить.
²¹ (17-22) ибо я хранил пути Господни и не был нечестивым пред Богом моим;	²¹ Господь віддав мені по моїй правді, за чистотою рук моїх дав мені нагороду;
²² (17-23) ибо все заповеди Его предо мною, и от уставов Его я не отступал.	²² бо я тримавсь доріг Господніх і не відступав гріхом від Бога;
²³ (17-24) Я был непорочен пред Ним и остерегался, чтобы не согрешить мне;	²³ бо присуди його усі були передо мною, і наказів його я не цурався.
²⁴ (17-25) и воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих пред очами Его.	²⁴ Я був з ним бездоганний і від гріха берігся.
²⁵ (17-26) С милостивым Ты поступаешь милостиво, с мужем искренним--искренно,	²⁵ Господь віддав мені по моїй справедливості, за чистотою рук моїх, яку він бачить власними очима.
²⁶ (17-27) с чистым--чисто, а с лукавым--по лукавству его,	²⁶ З милосердним ти — милосердний, з досконалим — досконалий,
²⁷ (17-28) ибо Ты людей угнетенных спасаешь, а очи надменные унижаешь.	²⁷ з чистим — чистий, з хитрим — обачний.
²⁸ (17-29) Ты возжигаешь светильник мой, Господи; Бог мой просвещает тьму мою.	²⁸ Ти бо спасаєш люд покірний і принижуєш горді очі.
²⁹ (17-30) С Тобою я поражаю войско, с Богом моим восхожу на стену.	²⁹ Бо ти, о Господи, даєш світло моєму світлу; освітлюєш, мій Боже, мою темінь.
³⁰ (17-31) Бог! --Непорочен путь Его, чисто слово Господа; щит Он для всех, уповающих на Него.	³⁰ З тобою бо я кинусь на загони ворожі і з моїм Богом перескочу через мури.
³¹ (17-32) Ибо кто Бог, кроме Господа, и кто защита, кроме Бога нашего?	³¹ Бог — бездоганна його дорога, слово Господнє — вогнем випробуване. Він — щит для всіх тих, що до нього прибігають.
³² (17-33) Бог препоясывает меня силою и устрояет мне верный путь;	³² Хто Бог, окрім Господа? Або хто скеля, крім нашого Бога?
³³ (17-34) делает ноги мои, как оленьи, и на высотах моих поставляет меня;	³³ Бог, що підперізує мене силою і чинить досконалим шлях мій,
³⁴ (17-35) научает руки мои брани, и мышцы мои сокрушают медный лук.	³⁴ що ноги мої робить, як у лані, і ставить мене на висотах,
³⁵ (17-36) Ты дал мне щит спасения Твоего, и десница Твоя поддерживает меня, и милость Твоя возвеличивает меня.	³⁵ навчає руки мої до бою, мої рамена — напинати лук мосяжний.
³⁶ (17-37) Ты расширяешь шаг мой подо мною, и не колеблются ноги мои.	³⁶ Ти дав мені щит твого спасіння, твоя десниця мене підтримала, і твоя милість робить мене великим.
³⁷ (17-38) Я преследую врагов моих и настигаю их, и не возвращаюсь, доколе не истреблю их;	³⁷ Ти розширив мені дорогу під стопами, і ноги мої не спіткнулись.
³⁸ (17-39) поражаю их, и они не могут встать, падают под ноги мои,	³⁸ Я гнався за ворогами, доганяв їх, і не повертався, поки їх не знищив.
³⁹ (17-40) ибо Ты препоясал меня силою для войны и низложил под ноги мои восставших на меня;	³⁹ Я їх розбив, і вони встати не зможуть, вони впали ниць мені під ноги.
⁴⁰ (17-41) Ты обратил ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня:	⁴⁰ Підперезав ти мене силою до бою і моїх напасників ти підбив під мене.
⁴¹ (17-42) они вопиют, но нет спасающего; ко Господу, --но Он не внемлет им;	⁴¹ Ворогів моїх ти завернув до втечі і ненависників моїх ізнищив.
⁴² (17-43) я рассеваю их, как прах пред лицем ветра, как уличную грязь попираю их.	⁴² Вони зняли крик, — та нікому їх рятувати, до Господа, — та він їх не слухав.
⁴³ (17-44) Ты избавил меня от мятежа народа, поставил меня главою иноплеменников; народ, которого я не знал, служит мне;	⁴³ Я їх розтер, немов порох на вітрі, неначе болото на вулиці, я розтоптав їх.
⁴⁴ (17-45) по одному слуху о мне повинуются мне; иноплеменники ласкательствуют предо мною;	⁴⁴ Ти мене спас від чвар людських, поставив мене на чолі народів. Народ, якого я не відав, мені служить;
⁴⁵ (17-46) иноплеменники бледнеют и трепещут в укреплениях своих.	⁴⁵ ледве почують, уже мені й слухняні, підлещуються до мене чужоземці.
⁴⁶ (17-47) Жив Господь и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог спасения моего,	⁴⁶ Чужі бліднуть і, тремтячи, вилазять із своїх замків.
⁴⁷ (17-48) Бог, мстящий за меня и покоряющий мне народы,	⁴⁷ Нехай живе Господь, благословенна нехай буде моя Скеля. І вознесен нехай буде Бог, мій Спаситель;
⁴⁸ (17-49) и избавляющий меня от врагов моих! Ты вознес меня над восстающими против меня и от человека жестокого избавил меня.	⁴⁸ Бог, що дав мені відплату, що підкорив мені народи;
⁴⁹ (17-50) За то буду славить Тебя, Господи, между иноплеменниками и буду петь имени Твоему,	⁴⁹ що спас мене від ворогів, підняв мене над тими, що повстали проти мене; що врятував мене від розбишаки.
⁵⁰ (17-51) величественно спасающий царя и творящий милость помазаннику Твоему Давиду и потомству его во веки.	⁵⁰ Тим, Господи, я між народами тебе прославлю, співатиму псалом імені твоєму.
	⁵¹ Бо дав єси велику перемогу цареві твоєму, і милість учинив помазаникові твоєму: Давидові та його потомству на всі віки.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati