| 1 Os filhos de Israel serão tão numerosos como a areia do mar, que não se pode medir nem contar. Em lugar de lhes dizer: Lo-Ami, serão chamados “Filhos do Deus vivo”. | 1 «Та все ж таки синів Ізраїлевих буде числом стільки, як піску морського, що його не можна ні зміряти, ані злічити. І замість до них казати: Ви — не народ мій, — до них казатимуть: Діти Бога живого. |
| 2 Os filhos de Judá e de Israel se reunirão, constituirão para si um único chefe e transbordarão de seu território, porque será grande o dia de Jezrael. | 2 Сини Юди й сини Ізраїля зберуться докупи і настановлять над собою одного головою, і вийдуть з краю, великий бо буде день Єзреела. |
| 3 Vossos irmãos serão chamados Ami e vossas irmãs Ruhama. | 3 Скажіть вашим братам: Народ мій, — а вашим сестрам: Помилувана. |
| 4 Protestai contra vossa mãe, protestai, porque já não é minha mulher e já não sou seu marido. Afaste ela de sua face, suas fornicações e seus adultérios de entre os seus seios, | 4 Оскаржте вашу матір, оскаржте, бо вона мені не жінка, і я не чоловік їй. Нехай вона усуне з лиця у себе блуд свій, і свої перелюбства з-поміж грудей у себе, |
| 5 para que eu não a desnude como no dia de seu nascimento e não a torne como um deserto; para que eu não a reduza a uma terra seca e não a deixe perecer de sede. | 5 а то я роздягну її догола, зроблю її такою як була в день, коли народилась, зроблю її, немов пустиню, зроблю її, неначе суху землю, я спрагою її заморю. |
| 6 Não terei compaixão de seus filhos, porque são adulterinos. | 6 Дітей її не буду милувати, бо то блудницькі діти, |
| 7 Sim, sua mãe cometeu o adultério, desonrou-se aquela que o concebeu. Ela disse consigo mesma: “Seguirei os meus amantes, que me dão meu pão e minha água, minha lã e meu linho, meu óleo e minha bebida”. | 7 бо мати їх блудувала. Та, що їх зачала, соромом себе покрила, бо говорила: Піду я за коханцями моїми, що мені дають хліб і воду, вовну й льон, олію й напої. |
| 8 Por isso, fecharei com espinhos o seu caminho e o cercarei com um muro. Ela não encontrará mais saída. | 8 Ось чому я її дорогу глодами загороджу й вимурую мур проти неї, так що вона своїх стежок не знайде. |
| 9 Perseguirá os seus amantes mas não os alcançará; ela os procurará, mas não os encontrará. Então, dirá: “Voltarei para o meu primeiro marido, porque eu era outrora mais feliz que agora”. | 9 Вона гонитиметься за коханцями своїми, але не дожене їх, шукатиме, та не знайде їх. І тоді скаже: Піду, повернусь до мого першого чоловіка, бо тоді мені ліпше було, ніж нині. |
| 10 Ela não reconheceu que era eu quem lhe dava o trigo, o vinho e o óleo, e quem lhe prodigalizava a prata e o ouro que se consagra a Baal. | 10 Вона не визнала, що то я давав їй хліб, молоде вино й свіжу олію, що я обсипав її золотом та сріблом, з яких вона собі ваалів наробила. |
| 11 Por isso, retomarei o meu trigo no seu tempo, e o meu vinho na sua estação; retirarei minha lã e meu linho, com que cobria a sua nudez. | 11 Тому я заберу назад у свій час хліб мій, і моє молоде вино в свою пору; я вирву геть вовну й льон мій, якими вона свою голизну прикривала. |
| 12 Vou descobrir sua abjeção aos olhos de seus amantes e ninguém a libertará de minha mão. | 12 Тепер відкрию її сором перед очима в її коханців, і ніхто її не врятує з руки моєї. |
| 13 Porei fim a todos os seus divertimentos, suas festividades, suas luas novas, seus sábados e a todas as suas festas. | 13 Край покладу я всім її утіхам, її святам, її новомісяччям, її суботам — усім її врочистостям. |
| 14 Devastarei sua vinha e sua figueira, das quais dizia: “Eis a paga que me deram meus amantes”. Farei delas um matagal, que os animais selvagens devorarão. | 14 Я спустошу виноградні лози й смоківниці в неї, що про них вона казала: Це мої подарунки, що мені були дали мої коханці. Я оберну їх на ліс; звір польовий буде їх жерти. |
| 15 Eu a farei expiar os dias de Baal, quando lhe queimava ofertas, ataviada de seu colar e de suas joias para cortejar os seus amantes, sem pensar mais em mim – oráculo de Senhor. | 15 Я її покараю за дні ваалів, коли вона їм кадила та, оздобившися кульчиками й намистами, за коханцями ходила. Мене ж — вона забула! — слово Господнє. |
| 16 Por isso a atrairei, a conduzirei ao deserto e lhe falarei ao coração. | 16 Ось чому я її заманю і заведу її у пустиню, і буду їй до серця промовляти. |
| 17 Então, lhe darei as suas vinhas e o vale de Acor, como porta de esperança. Aí ela se tornará como no tempo de sua juventude, como nos dias em que subiu da terra do Egito. | 17 Я дам їй виноградники ізвідти й Ахор-долину, як надії двері. І вона відповість там так, як за днів своєї молодости та як вона виходила з Єгипетського краю. |
| 18 Naquele dia – diz o Senhor – tu me chamarás: “Meu marido”, e não mais: “Meu Baal”. | 18 І станеться: того часу, — слово Господнє, — вона буде звати мене: Мій чоловіче! — вона не буде більше мене звати: Мій Ваале! |
| 19 Não lhe deixarei mais na boca os nomes de Baal e ninguém pronunciará tais nomes. | 19 Я викину із уст у неї імена ваалів, їхні ймення не будуть згадуватись більше. |
| 20 Farei para eles, naquele dia, uma aliança com os animais selvagens, as aves do céu e os répteis da terra; farei desaparecer da terra o arco, a espada e a guerra, e os farei repousar com segurança. | 20 І я вчиню для них умову з диким звірем, з птаством небесним і з тим, що по землі плазує. Лук, меч, війну — я з землі знищу і дам лежати їм безпечно. |
| 21 Eu a desposarei para sempre, conforme a justiça e o direito, com benevolência e ternura. | 21 Я заручу тебе собі навіки, я заручу тебе собі в справедливості й у праві, в ласкавості й у любові. |
| 22 Eu a desposarei com fidelidade e conhecerás o Senhor. | 22 Я заручу тебе собі в вірності, й ти Господа спізнаєш. |
| 23 Naquele dia, diz o Senhor, eu atenderei aos céus, e eles atenderão à terra. | 23 Того часу я відповім, — слово Господнє, — небу, а воно відповість землі. |
| 24 A terra atenderá ao trigo, ao mosto e ao óleo, e estes atenderão a Jezrael. | 24 Земля відповість збіжжю, мустові й олії; вони ж відкажуть Єзреелові. |
| 25 Farei dele para mim uma terra bem semeada, usarei de misericórdia com Lo-Ruhama, e direi a Lo-Ami: “Tu és meu povo!”, e ele me dirá: “Vós sois meu Deus!”. | 25 Я його засію для мене у краю, помилую я Непомилувану і скажу Не-Мій-Народові: Ти — народ мій, а він скаже: Ти — Бог мій.» |
