Livro dos Salmos 103

Biblia Maria	Біблія
1 Bendize, ó minha alma, o Senhor! Senhor, meu Deus, vós sois imensamente grande! De majestade e esplendor vos revestis,	1 Давида. Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє — його святе ім’я.
2 envolvido de luz como de um manto. Vós estendestes o céu qual pavilhão,	2 Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи.
3 acima das águas fixastes vossa morada. De nuvens fazeis vosso carro, andais nas asas do vento;	3 Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги.
4 fazeis dos ventos os vossos mensageiros, e dos flamejantes relâmpagos vossos ministros.	4 Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям.
5 Fundastes a terra em bases sólidas que são eternamente inabaláveis.	5 Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність.
6 Vós a tínheis coberto com o manto do oceano, as águas ultrapassavam as montanhas.	6 Господь творить правосуддя і суд усім прибитим.
7 Mas à vossa ameaça elas se afastaram, ao estrondo de vosso trovão estremeceram.	7 Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля — діла свої.
8 Elevaram-se as montanhas, sulcaram-se os vales nos lugares que vós lhes destinastes.	8 Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий.
9 Estabelecestes os limites, que elas não hão de ultrapassar, para que não mais tornem a cobrir a terra.	9 Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки.
10 Mandastes as fontes correr em riachos, que serpeiam por entre os montes.	10 Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам.
11 Ali vão beber os animais dos campos, neles matam a sede os asnos selvagens.	11 Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться.
12 Os pássaros do céu vêm aninhar em suas margens, e cantam entre as folhagens.	12 Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
13 Do alto de vossas moradas derramais a chuva nas montanhas, do fruto de vossas obras se farta a terra.	13 Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
14 Fazeis brotar a relva para o gado, e plantas úteis ao homem, para que da terra possa extrair o pão	14 Він знає, з чого ми зліплені, він пам’ятає, що ми — порох.
15 e o vinho que alegra o coração do homem, o óleo que lhe faz brilhar o rosto e o pão que lhe sustenta as forças.	15 Чоловік бо — дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі.
16 As árvores do Senhor são cheias de seiva, assim como os cedros do Líbano que ele plantou.	16 Потягне над ним вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше.
17 Lá constroem as aves os seus ninhos, nos ciprestes a cegonha tem sua casa.	17 Милість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих,
18 Os altos montes dão abrigo às cabras, e os rochedos aos arganazes.	18 що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
19 Fizestes a lua para indicar os tempos; o sol conhece a hora de se pôr.	19 Господь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє.
20 Mal estendeis as trevas e já se faz noite, entram a rondar os animais das selvas.	20 Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова.
21 Rugem os leõezinhos por sua presa, e pedem a Deus o seu sustento.	21 Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю.
22 Mas se retiram ao raiar do sol, e vão se deitar em seus covis.	22 Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!
23 É então que o homem sai para o trabalho, e trabalha sem descanso até o entardecer.
24 Ó Senhor, quão variadas são as vossas obras! Feitas, todas, com sabedoria, a terra está cheia das coisas que criastes.
25 Eis o mar, imenso e vasto, onde, sem conta, se agitam animais grandes e pequenos.
26 Nele navegam as naus e o Leviatã que criastes para brincar nas ondas.
27 Todos esses seres esperam de vós que lhes deis de comer em seu tempo.
28 Vós lhes dais e eles o recolhem; abris a mão, e se fartam de bens.
29 Se desviais o rosto, eles se perturbam; se lhes retirais o sopro, expiram e voltam ao pó donde saíram.
30 Se enviais, porém, o vosso sopro, eles revivem e renovais a face da terra.
31 Ao Senhor, glória eterna; alegre-se o Senhor em suas obras!
32 Ele, cujo olhar basta para fazer tremer a terra, e cujo contato inflama as montanhas.
33 Enquanto viver, cantarei à glória do Senhor, salmodiarei o meu Deus enquanto existir.
34 Possam minhas palavras lhe ser agradáveis! Minha única alegria se encontra no Senhor.
35 Sejam tirados da terra os pecadores e doravante desapareçam os ímpios. Bendize, ó minha alma, o Senhor! Aleluia.