Псалмів 89

¹ Маскіл. Етана. Езрагіта.

² Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.

³ Я мовив: «Ласка збудована повіки». На небі утвердив ти твою вірність.

⁴ «Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму:

⁵ Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую».

⁶ Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді.

⁷ Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?

⁸ Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.

⁹ Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.

¹⁰ Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш.

¹¹ Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоїм раменом ти ворогів твоїх розсіяв.

¹² Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту — ти заснував їх.

¹³ Північ і південь — ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують.

¹⁴ Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!

¹⁵ Право й справедливість — основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою.

¹⁶ Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.

¹⁷ Ім’ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.

¹⁸ Ти бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш.

¹⁹ Бо Господь — щит наш і Святий Ізраїля — цар наш.

²⁰ Колись ти говорив твоїм побожним у видінні: — Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу.

²¹ Знайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав.

²² Рука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріпляти.

²³ Ворог не зможе його обманути, злочинець не буде його гнітити.

²⁴ Його противників я зітру геть із перед нього, розіб’ю тих, що його ненавидять.

²⁵ І моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім’ям ріг його здійметься вгору.

²⁶ Я простягну руку його на море і на ріки — його десницю.

²⁷ Він буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого».

²⁸ А я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями.

²⁹ Повіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний.

³⁰ Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні.

³¹ Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть,

³² коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати,

³³ я різкою їхній проступок покараю й ударами — їхню провину.

³⁴ Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину.

³⁵ Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню.

³⁶ Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди!

³⁷ Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце.

³⁸ Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний.

³⁹ Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого.

⁴⁰ Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону.

⁴¹ Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну.

⁴² Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам.

⁴³ Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів.

⁴⁴ Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві.

⁴⁵ Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю.

⁴⁶ Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом.

⁴⁷ Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій?

⁴⁸ Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських?

⁴⁹ Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу?

⁵⁰ Де вони, Господи, днедавні твої ласки?

⁵¹ Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, — що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, —

⁵² що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде.