Księga Hioba 28

Biblia Tysiąclecia	Біблія
1 Istnieje kopalnia srebra i miejsce, gdzie płuczą złoto.	1 «Срібло має жилу початкову, | золото — також місце, де його очищують.
2 Dobywa się z ziemi żelazo, kamienie na miedź przetapiają,	2 Залізо з землі добувають, | розтоплений камінь стає міддю.
3 kres się kładzie ciemności, przeszukuje się wszystko dokładnie, kamień i mroki, i zmierzch.	3 Людина кладе край пітьмі, | розшукує до крайньої межі | — каміння темне, чорне.
4 Na odludziu kopią chodniki, hen tam, gdzie noga się gubi, zawieszeni kołyszą się samotni.	4 Люди з світлом пробивають копальню, | де стопи не залишили пам’яті, | — зависають на далекому відлюдді.
5 Ziemię, skąd chleb pochodzi, od dna pustoszą jak ogniem,	5 Земля, що з неї хліб родиться, | під сподом, мов вогнем, розрита: —
6 bo kamień i szafir zawiera z ziarnkami złota zmieszany.	6 місце сафірового каміння | та золотого пороху.
7 Drapieżnik nie zna tam ścieżki, nie widzi jej oko sępa;	7 Стежки туди не знає хижа птиця, | і око яструба її не бачить.
8 nie dojdzie tam dumne zwierzę, nawet i lew tam nie dotrze.	8 Її не топчуть звірі дикі, | лев по ній не проходить!
9 By wyciągnąć ręce po krzemień, do gruntu przewraca się góry,	9 Людина на кремінь кладе свою руку, | перевертає шкереберть гори.
10 w skale się kuje chodniki, a oko otwarte na wszelką kosztowność;	10 У скелях прорубує рови, | усе дорогоцінне бачить його око.
11 tamuje się źródła rzek, by skarby wydobyć na powierzchnię.	11 Досліджує джерела рік, | виносить сховане на світло.
12 A skąd pochodzi mądrość i gdzie jest siedziba wiedzy?	12 А мудрість звідкіля береться? | Де розумові місце?
13 Człowiek nie zna tam drogi, nie ma jej w ziemi żyjących.	13 Ніяка людина її путі не знає, | і не знайти її в землі живих.
14 Otchłań mówi: Nie we mnie. Nie u mnie - tak morze dowodzi.	14 Безодня каже: Вона не в мені! | Та й море мовить: Не у мене!
15 Nie daje się za nią złota, zapłaty nie waży się w srebrze,	15 Її й за щире золото не придбати, | ані сріблом її не можна оцінити.
16 nie płaci się za nią złotem z Ofiru, ni sardoniksem rzadkim, ni szafirem.	16 Її не можна оцінити золотом офірським, | ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.
17 Złoto i szkło jej nierówne, nie wymienisz jej na złote naczynie;	17 Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею; | її не виміняти за щирозлотний посуд.
18 nie liczy się kryształ i koral, perły przewyższa posiadanie mądrości.	18 А про коралі та кришталь і згадувати нічого! | Здобувати мудрість важче, ніж перли.
19 I topaz z Kusz nie dorówna, najczystsze złoto nie starczy.	19 Їй не рівня топаз етіопський, | ні щирим золотом її не оцінити!
20 Skąd więc pochodzi mądrość i gdzie jest siedziba wiedzy?	20 Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце?
21 Zakryta dla oczu żyjących, i ptakom powietrznym nieznana.	21 Вона від зору всього живого скрита, | і схована від птиць небесних.
22 Podziemie i Śmierć oświadczają: Nie doszło tu echo jej sławy.	22 Погибель і смерть кажуть: | До наших вух дійшла про неї чутка, —
23 Droga tam Bogu wiadoma, On tylko zna jej siedzibę;	23 але лиш Бог до неї знає стежку, | він знає її місце.
24 On przenika krańce ziemi, bo widzi wszystko, co jest pod niebem;	24 Бо він аж на край світу бачить, | на все, що є під небом, поглядає.
25 określił potęgę wiatru, ustalił granice wodzie.	25 Коли він призначав вагу вітрові | і давав міру водам,
26 Gdy wyznaczał prawo deszczowi, a drogę wytyczał piorunom,	26 коли встановлював закон дощеві, | дорогу гуркотові грому, —
27 wtedy ją widział i zmierzył, wtenczas ją zbadał dokładnie.	27 тоді її угледів, облічив, | усталив її, добре її розслідивши.
28 A do człowieka powiedział: Bojaźń Boża - zaiste mądrością, roztropnością zaś - zła unikanie.	28 А людині сказав: Страх перед Господом — це мудрість, | берегтися зла — це розум!»