Приповідок 1

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїля,	1 Voici des Proverbes de Salomon, fils de David, roi d’Israël,
2 щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні,	2 pour vous faire acquérir sagesse et instruction, et pénétrer les mots qui ouvrent l’intelligence,
3 щоб засвоїти (собі) освічену науку, | — справедливість, правосуддя та правоту, —	3 pour vous donner des leçons de bon sens, pour que vous deveniez justes, honnêtes et loyaux.
4 щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність,	4 Les gens simples apprendront à bien juger, les jeunes s’instruiront, leur esprit s’ouvrira.
5 щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади,	5 1:6 Ils pénétreront les proverbes et les dictons, les paroles des sages et leurs énigmes.
6 щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки.	6 1:5 Que le sage écoute, il gagnera en savoir; l’homme intelligent saura diriger les autres.
7 Острах Господній — початок мудрости; | безумні мудрістю й навчанням нехтують.	7 Le début du savoir, c’est la crainte de Yahvé; seuls les sots méprisent sagesse et discipline.
8 Слухай, мій сину, настанови батька твого; | не відкидай поучування матері твоєї,	8 Écoute, mon fils, les avis de ton père, ne rejette pas les avertissements de ta mère:
9 бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию.	9 tu as là une belle couronne pour ta tête, un collier pour ton cou.
10 Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся!	10 Mon fils, si des pécheurs veulent t’entraîner au mal, ne les suis pas!
11 Як скажуть: «Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного — без усякої причини,	11 Ils te diront peut-être: “Viens avec nous, nous attendrons le bon moment - et c’est pour tuer! Nous tendrons un piège, un piège à l’innocent qui ne l’a pas mérité!
12 поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мов би вони провалилися в пропасть!	12 Nous n’en ferons qu’une bouchée, comme fait le Séjour des Morts, nous tomberons sur eux comme la mort.
13 Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю.	13 Nous mettrons la main sur des tas de choses de valeur, nous remplirons nos maisons de notre butin.
14 Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!»	14 Toi aussi, tu en auras ta part, car nous mettrons tout en commun.”
15 Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки,	15 Mon fils, ne fais pas route avec eux, ne marche pas sur leurs chemins.
16 бо ноги їх біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити.	16 Vois comme leurs pieds courent vers le mal, comme ils ont vite fait de verser le sang!
17 Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи.	17 Les oiseaux ne se prendront pas à ton filet si tu l’as tendu sous leurs yeux,
18 Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають.	18 mais eux, c’est leur propre vie qu’ils mettent en jeu, c’est à eux-mêmes qu’ils se tendent des pièges.
19 Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; | воно вбиває того, хто його в собі має.	19 C’est ainsi que finira tout homme qui vit de rapines: un jour la rapine lui prendra sa vie.
20 Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає,	20 La Sagesse crie par les rues, elle élève la voix sur les places.
21 на роздоріжжях гомінливих кличе, | при входах у браму в місті виголошує:	21 Elle lance un appel aux carrefours, elle dit son message aux portes de la ville:
22 «Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку?	22 “Combien de temps encore, gens insignifiants, aimerez-vous vos sottises? Combien de temps encore les moqueurs s’amuseront-ils avec leurs moqueries, et les gens stupides refuseront-ils de savoir?
23 Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам.	23 Écoutez donc mes avertissements en ce moment où je vous ouvre mon cœur et je vous fais connaître mes pensées.
24 За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати,	24 Allez-vous refuser quand je vous appelle, ne pas faire attention quand je vous tends la main?
25 за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, —	25 Voulez-vous négliger tous mes conseils et repousser mes avis?
26 то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде;	26 À mon tour je rirai de votre détresse, je me moquerai lorsque la peur vous saisira,
27 як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток.	27 lorsque le jour du malheur fondra sur vous: il viendra comme une tornade, vous serez pris dans le tourbillon fatal et resterez sous le poids de la détresse et l’angoisse.
28 Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.	28 Alors on m’appellera et je ne répondrai pas; on me cherchera et on ne me trouvera pas.
29 За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли,	29 C’est qu’on n’avait pas voulu du savoir, on n’avait pas choisi la crainte de Yahvé;
30 поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, —	30 ces gens-là ne cherchaient pas mes conseils, ils avaient méprisé tous mes avertissements.
31 тому плоди своїх учинків їстимуть, | наситяться задумами своїми.	31 Mais ils mangeront les fruits de leurs entreprises, ils pourront se repaître de leurs initiatives.
32 Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх.	32 Car le refus de la sagesse mène les sots à la mort, l’insouciance des têtes en l’air fera leur perte.
33 Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, | і буде спокійний, не боявшися лиха».	33 Mais celui qui m’écoute dormira en paix, il n’aura pas à craindre le malheur.