Livre des Psaumes 109

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Au maître de chant. De David. Psaume. Ô Dieu que je célèbre, ne garde pas le silence	1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи!
2 face aux attaques d’une bouche méchante: d’une langue qui ment aussitôt qu’elle me parle.	2 Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;
3 Ce sont autour de moi des paroles de haine, c’est une guerre continuelle, sans raison.	3 і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.
4 On m’accuse alors que je prie,	4 За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся.
5 on me rend le mal pour le bien et la haine au lieu de l’amour.	5 Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.
6 Fais-lui rendre compte à un homme méchant, avec un accusateur debout à sa droite.	6 Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.
7 Que la sentence le déclare coupable, et qu’en appel de nouveau on le condamne!	7 Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.
8 Que sa vie soit écourtée, et que sa charge passe à un autre!	8 Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.
9 Que ses enfants restent sans père et sa femme sans mari!	9 Сини його хай стануть сиротами, а його жінка — удовою.
10 Que ses fils aillent quêter de place en place, et qu’on les chasse de leur masure!	10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.
11 Que son créancier enlève tout chez lui, que des étrangers prennent ce qui lui a coûté!	11 Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.
12 Que personne ne lui fasse grâce, que nul n’ait pitié de ses orphelins!	12 Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.
13 Que ses descendants soient exterminés, qu’en une génération son nom soit effacé!	13 Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім’я їхнє хай буде стерте.
14 Que le Seigneur se rappelle la faute de ses pères, que le péché de sa mère ne puisse s’effacer,	14 Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, —
15 et reste toujours sous les yeux du Seigneur jusqu’à ce que tous aient disparu de la terre!	15 хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам’ять.
16 Car il n’a pas songé à faire grâce, il a poursuivi le pauvre, l’indigent et le désemparé, jusqu’à la mort.	16 За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.
17 Il aimait les malédictions: elles seront pour lui. Il n’appelait pas la bénédiction: elle restera loin de lui.	17 Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!
18 Il faisait de la malédiction sa chemise, elle entrera en lui comme de l’eau, elle passera, comme l’huile, jusqu’à ses os.	18 Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!
19 Elle l’enveloppera comme son vêtement, elle sera la ceinture qui ne le quittera plus.	19 Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.
20 Que le Seigneur paie ce salaire à ceux qui m’accusent, à ceux qui me calomnient!	20 Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.
21 Et puis pour moi, Seigneur, fais honneur à ton nom et sauve-moi, car tu es bon,	21 Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,
22 car je suis pauvre et malheureux, et j’en porte au-dedans de moi la blessure.	22 бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях.
23 Je m’en vais comme une ombre qui décline, comme la sauterelle emportée par le vent.	23 Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.
24 J’ai tant jeûné que mes genoux chancellent, mon corps amaigri n’a plus un soupçon de graisse.	24 Коліна в мене хитаються від посту; тіло моє змарніло без жиру.
25 Je suis un prétexte pour leurs insultes, et quand ils me voient, ils se font des signes.	25 Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.
26 Viens à mon aide, Seigneur, sauve-moi car tu es bon,	26 Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!
27 et qu’ils reconnaissent là ta main, qu’ils voient que c’est ton œuvre.	27 Щоб вони знали, що то твоя рука, що ти, Господи, оте вчинив.
28 Ils ont beau maudire, toi tu béniras: mes adversaires seront confondus, et ton serviteur sera dans la joie.	28 Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.
29 Que ceux qui m’accusent soient couverts de mépris, que la honte soit sur eux comme leur manteau!	29 Противників моїх хай поб’є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.
30 Et moi je rendrai grâce au Seigneur plus qu’un peu, je le louerai au milieu de la foule:	30 буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.
31 parce qu’il s’est tenu à la droite du pauvre et qu’il l’a sauvé face à ses juges.	31 Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.