Ісая 14

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Господь над Яковом змилосердиться і вибере Ізраїля знову й оселить їх на землі їхній рідній. Прилучаться до них чужинці й пристануть до дому Якова.	1 Her time is near at hand, and her days shall not be prolonged. For the Lord will have mercy on Jacob, and will yet choose out of Israel, and will make them rest upon their own ground: and the stranger shall be joined with them, and shall adhere to the house of Jacob.
2 Народи візьмуть їх і приведуть їх на їхнє місце, і дім Ізраїля присвоїть їх собі на землі Господній за рабів та за рабинь і поневолить тих, що його були взяли в неволю, і пануватиме над тими, що його утискали.	2 And the people shall take them, and bring them into their place: and the house of Israel shall possess them in the land of the Lord for servants and handmaids: and they shall make them captives that had taken them, and shall subdue their oppressors.
3 І станеться того дня, як Господь дасть тобі спочинок від страждань твоїх, від клопоту й від важкого рабства, що над тобою тяжіло,	3 And it shall come to pass in that day, that when God shall give thee rest from thy labour, and from thy vexation, and from the hard bondage, wherewith thou didst serve before,
4 ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився,	4 Thou shalt take up this parable against the king of Babylon, and shalt say: How is the oppressor come to nothing, the tribute hath ceased?
5 зламав Господь палицю безбожних, кий мучителів,	5 The Lord hath broken the staff of the wicked, the rod of the rulers,
6 який люто бив народи ударами безупинно, що панував над племенами у гніві, і докучав без міри.	6 That struck the people in wrath with an incurable wound, that brought nations under in fury, that persecuted in a cruel manner.
7 Уся земля відпочиває, спокійна, з радощів голосно гукає.	7 The whole earth is quiet and still, it is glad and hath rejoiced.
8 Ба й кипариси та ливанські кедри заради тебе веселяться; відколи ти заснув, не виходить дроворуб до нас.	8 The fir trees also have rejoiced over thee, and the cedars of Libanus, saying: Since thou hast slept, there hath none come up to cut us down.
9 Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході; він побудив для тебе тіні всіх вельмож землі, звелів уставати з своїх престолів усім царям народів.	9 Hell below was in an uproar to meet thee at thy coming, it stirred up the giants for thee. All the princes of the earth are risen up from their thrones, all the princes of nations.
10 Усі вони говорять, до тебе промовляють: — І ти, як ми, став слабосилим, став на нас схожим.	10 All shall answer, and say to thee: Thou also art wounded as well as we, thou art become like unto us.
11 Твоя пиха й музика на гарфах у Шеол провалилась; постіль твоя — черва, хробаки — твоє покривало.	11 ,11Thy pride is brought down to hell, thy carcass is fallen down: under thee shall the moth be strewed, and worms shall be thy covering.
12 Як же ж це ти впав із неба, ти, блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи?	12 How art thou fallen from heaven, O Lucifer, who didst rise in the morning? how art thou fallen to the earth, that didst wound the nations?
13 Ти ж говорив у своїм серці: — На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі.	13 And thou saidst in thy heart: I will ascend into heaven, I will exalt my throne above the stars of God, I will sit in the mountain of the covenant, in the sides of the north.
14 Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній.	14 I will ascend above the height of the clouds, I will be like the most High.
15 Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку.	15 But yet thou shalt be brought down to hell, into the depth of the pit.
16 Хто тебе бачить, дивиться на тебе пильно, придивляється до тебе зблизька: — Чи це той, кажуть, що стрясав землею, що хитав царствами,	16 They that shall see thee, shall turn toward thee, and behold thee. Is this the man that troubled the earth, that shook kingdoms,
17 що обертав світ у пустиню, що міста руйнував, що бранців не пускав додому?	17 That made the world a wilderness, and destroyed the cities thereof, that opened not the prison to his prisoners?
18 Усі царі народів, усі до одного в почестях спочивають, кожний у своїм гробі.	18 All the kings of the nations have all of them slept in glory, every one in his own house.
19 А тебе викинуто з твого гробу, мов пусту галузку, і покрито вбитими, що впали від меча, мов розтоптане падло.	19 But thou art cast out of thy grave, as an unprofitable branch defiled, and wrapped up among them that were slain by the sword, and art gone down to the bottom of the pit, as a rotten carcass.
20 Ти не будеш у гробі вкупі з тими, що сходять у кам’яні могили, бо ти пустошив твою землю, вбивав твій народ. Повіки не згадають кубла лиходіїв.	20 Thou shalt not keep company with them, even in burial: for thou hast destroyed thy land, thou hast slain thy people: the seed of the wicked shall not be named for ever.
21 Готуйтесь вистинати його дітей за беззаконня їхніх батьків! Нехай не встануть, щоб завоювати землю, щоб наповнити руїнами вселенну!»	21 Prepare his children for slaughter for the iniquity of their fathers: they shall not rise up, nor inherit the land, nor fill the face of the world with cities.
22 Я встану на них, — слово Господа сил, — і знищу ім’я Вавилону й останок нащадка й потомка, — слово Господнє.	22 And I will rise up against them, saith the Lord of hosts: and I will destroy the name of Babylon, and the remains, and the bud, and the offspring, saith the Lord.
23 Зроблю його житлом їжака, багном, і вимету його мітлою руїни, — слово Господа сил.	23 And I will make it a possession for the ericius and pools of waters, and I will sweep it and wear it out with a besom, saith the Lord of hosts.
24 Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться.	24 The Lord of hosts hath sworn, saying: Surely as I have thought, so shall it be: and as I have purposed,
25 Я розіб’ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них.	25 So shall it fall out: That I will destroy the Assyrian in my land, and upon my mountains tread him under foot: and his yoke shall be taken away from them, and his burden shall be taken off their shoulder.
26 Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.»	26 This is the counsel, that I have purposed upon all the earth, and this is the hand that is stretched out upon all nations.
27 А коли Господь сил призначив, — хто може змінити? Рука його простягнута, — хто її відверне?	27 For the Lord of hosts hath decreed, and who can disannul it? and his hand is stretched out: and who shall turn it away?
28 Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово:	28 In the year that king Achaz died, was this burden:
29 «Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде — дракон летючий.	29 Rejoice not thou, whole Philistia, that the rod of him that struck thee is broken in pieces: for out of the root of the serpent shall come forth a basilisk, and his seed shall swallow the bird.
30 Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб’ю твоїх нащадків.	30 And the firstborn of the poor shall be fed, and the poor shall rest with confidence: and I will make thy root perish with famine, and I will kill thy remnant.
31 Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах.	31 Howl, O gate; cry, O city: all Philistia is thrown down: for a smoke shall come from the north, and there is none that shall escape his troop.
32 Що відповісти послам народу? Господь заснував Сіон, і в ньому знайдуть захист убогі його народу.»	32 And what shall be answered to the messengers of the nations? That the Lord hath founded Sion, and the poor of his people shall hope in him.