Ісая 43

¹ А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім’ям, ти — мій!

² Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, — тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, — не попечешся, і полум’я тебе не обпалить.

³ Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я — твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, —

⁴ тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.

⁵ Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.

⁶ Півночі повелю: Віддай їх! А півдню: Не затримуй! Приведи синів моїх здалека, дочок моїх із кінців світу, —

⁷ усіх, хто зветься моїм ім’ям, кого я сотворив собі на славу, кого витворив і зладнав.

⁸ Виведи люд сліпий, хоча він має очі, глухих, хоч вони мають вуха.

⁹ Нехай зберуться усі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!

¹⁰ Ви мої свідки, — слово Господнє, — і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені!

¹¹ Я, я — Господь: нема спасителя, крім мене!

¹² Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, — слово Господнє; я — Бог.

¹³ Я — Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, — хто змінить?»

¹⁴ Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб’ю засуви по темницях, халдеї будуть плакати — ридати.

¹⁵ Я — Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!»

¹⁶ Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах,

¹⁷ що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли.

¹⁸ «Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!

¹⁹ Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях — ріки.

²⁰ Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях — ріки, щоб напоїти мій вибраний народ.

²¹ Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.

²² Та, проте, Якове, ти не взивав до мене; не побивався, Ізраїлю, за мною.

²³ Ти не приносив мені ягнят у всепальну жертву, і жертвами твоїми не виявляв мені пошани. Я не обтяжував тебе приносами і не томив тебе кадилом.

²⁴ Ти не купував мені за гроші пахучої тростини і не ситив мене жиром твоїх жертв. Ні, ти гріхами своїми мене непокоїв, ваготою був мені з-за своїх переступів.

²⁵ Я, я стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше.

²⁶ Пригадай мені, станьмо на суд разом, говори ж, щоб виправдатись!

²⁷ Твій пращур согрішив, та й представники твої повстали проти мене.

²⁸ Князі твої мою святиню осквернили, і я видав Якова на суд, Ізраїля на наругу.»