Knjiga Sirahova 17

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Gospod stvori čovjeka od zemlje i opet ga u nju vraća.	1 Господь сотворив із землі людину, а й знову її до неї повертає.
2 Dao je ljudima točan broj dana i određeno vrijeme, dade im i vlast nad svime što je na zemlji.	2 Він число днів і пору людям призначив, і надав їм владу над тим, що на землі.
3 Odjenu ih snagom kakva je njegova i stvori ih na sliku svoju.	3 Приоздобив їх силою, собі подібною, і за образом своїм утворив їх.
4 Svakom je stvoru udahnuo strah od čovjeka, da bi on gospodario zvijerima i pticama.	4 Страх перед ними вклав він у всяке тіло, щоб владарювали над звіриною та птаством.
	5 Він дав їм розсудливість, язик та очі, вуха та серце — щоб розважати.
6 Oblikovao im jezik, oči, uši, i srce im dade da razmišljaju.	6 Розумною наукою він їх наповнив, — що добре і що зле, вказав він їм.
7 Napuni ih znanjem i razumijevanjem i otkri im dobro i zlo.	7 Світло вклав він у їхні серця, щоб їм появити діл своїх велич.
8 Oči je svoje stavio u srca njihova da im pokaže veličanstvo djela svojih.	8 Хвалитимуть вони його ім’я святе, оповідаючи про діл його велич.
	9 Він їм надав так само й розуміння — життєвий закон передав їм у спадщину.
10 Oni će slaviti njegovo sveto ime, pričajući o veličanstvu djela njegovih.	10 Уклав він із ними вічний союз, навчивши їх судів своїх.
11 Još im umnoži znanje i obdari ih zakonom života.	11 Очі їхні бачили велич його слави, а вуха їхні чули голос його слави.
12 Učini s njima savez vječni i pouči ih sudovima svojim.	12 Сказав їм: «Бережіться всякої несправедливости!» — і дав кожному з них заповіді щодо ближнього.
13 Oči su njihove gledale slavu veličanstvenu i uho slušalo slavni njegov glas.	13 Їхні путі перед ним завжди — від його очей скритись не можуть.
14 »Čuvajte se svakoga zla«, reče im i odredi im dužnosti prema bližnjemu.	14 Вождя настановив він кожному народові, але часткою Господа є Ізраїль.
15 Njihovi su putovi uvijek pred njim, ne mogu se sakriti pred očima njegovim.	15 Усі діла їхні перед ним — як сонце; очі його безнастанно на їхніх дорогах.
	16 Не сховались від нього їхні кривди, і всі гріхи їхні — перед Господом.
17 Svakomu narodu postavi vladara, ali je Izrael baština Gospodnja.	17 Милостиня мужа — як печать при ньому, і добродійство людини береже він, мов зіницю ока.
	18 А по тому він устане і їм відплатить, — що вони заслугували, воздасть їм поголовне.
19 Sva su djela njihova pred njim kao sunce, i oči njegove svagda paze na putove njihove.	19 Та тим, які каються, він змогу дає повернутись, втішає тих, які втратили надію.
20 Ne mogu se pred njim sakriti nepravde njihove, pred Gospodom su svi grijesi njihovi.	20 Навернися до Господа й покинь гріхи; молися перед ним і зменшуй упадки.
	21 Повернись до Всевишнього, відвернись від неправди і понад усе не терпи гидоти.
22 Milostinja čovjekova njemu je kao pečat, i na dobročinstvo pazi kao na zjenicu oka.	22 Хто ж буде хвалити Всевишнього в аді замість тих живих, які віддають йому шану?
23 Jednoga će se dana dići i platiti im, svakomu će plaća pasti na vlastitu glavu.	23 Від померлого, якого немає — і хвала не існує: хвалитиме Господа — живий та здоровий!
24 Samo pokajnicima dopušta povratak i tješi one koji su izgubili nadu.	24 Яка ж велика милість Господня і прощення тим, що навертаються до нього!
25 Obrati se Gospodu i okani se grijehâ, moli se pred licem njegovim i prestani ga vrijeđati.	25 Бо чоловік не може в собі всього мати, тому що син людський — не безсмертний.
26 Vrati se Višnjem i okani se nepravde i jako zamrzi na gnusan čin.	26 Що ясніше за сонце? А й воно затемнюється. Тіло ж і кров — ті про зло лиш міркують.
27 Jer tko će hvaliti Svevišnjeg u podzemlju mjesto živih koji ga mogu slaviti?	27 За силами небесних висот він наглядає, сукупність же людська — земля лиш та попіл.