Psalmi 39

Hrvatska Biblija	Біблія
¹ Zborovođi. Jedutunu. Psalam. Davidov.	¹ Провідникові хору, Ідутунові. Псалом. Давида.
² Odlučio sam: »Čuvat ću put svoj da ne zgriješim jezikom; usta ću svoja zauzdati dokle god preda mnom bude bezbožnik.«	² Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити; уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.
³ Zamukoh, zanijemjeh, glasa ne puštah, ali uzalud – bol mi postade gorča.	³ Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз’ятрився.
⁴ U meni srce je gorjelo, na samu pomisao buknuo bi oganj; tad progovorih svojim jezikom:	⁴ У мене в нутрі запалало моє серце, від думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій:
⁵ »Objavi mi, Jahve, moj svršetak i kolika je mjera mojih dana, da znam kako sam ništavan.	⁵ Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.
⁶ Evo, pedljem si mi dane izmjerio, život moj je kao ništa pred tobom: tek dašak je svaki čovjek.	⁶ Ось кілька п’ядей завдовжки зробив ти мої дні, і вік мій — немов би ніщо перед тобою; вона лиш подув, — кожна людина,
⁷ Poput sjene čovjek prolazi tek dašak je sve bogatstvo njegovo: zgrće, a ne zna tko će ga pokupiti.«	⁷ лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться; громадить, та не знає, хто те збере;
⁸ A sada, čemu da se nadam, Gospode? Sva je nada moja u tebi!	⁸ Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в тобі!
⁹ Izbavi me svih mojih bezakonja, ne daj da ruglo budem luđaku!	⁹ Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.
¹⁰ Šutim i usta ne otvaram, jer tako si ti učinio.	¹⁰ Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.
¹¹ Bič svoj otkloni od mene, jer izdišem pod težinom ruke tvoje.	¹¹ Відверни геть від мене удар твій, — від замаху руки твоєї я пропадаю.
¹² Ti kaznama popravljaš čovjeka i sve mu najdraže kao moljac rastačeš: tek dašak je svaki čovjek.	¹² Карою за провину ти направляєш людину; нищиш, неначе міль, те, що йому миле. Кожна людина — тільки подув.
¹³ Čuj, o Jahve, molitvu moju, vapaje mi poslušaj, na suze se moje ne ogluši! Jer u tebe ja sam došljak, pridošlica kao svi oci moji.	¹³ Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози. Бо я — приходень у тебе, як усі мої батьки — перехожий.
¹⁴ Odvrati pogled od mene, da odahnem prije nego odem i više ne budem!	¹⁴ Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.