Сирах 43

Біблія	MODERN HEBREW BIBLE
1 Пишнота висот — чистая твердь, вигляд небозводу — видіння слави! 2. Висхідне сонце звіщає на сході; яка бо предивна Всевишнього споруда!
2 Стоячи опівдні, висушує землю, — і хто бо встоїться перед його жаром?
3 Вогонь роздмухують, щоб жар здобути, та сонце палить гори утроє більше! Воно випаровує вогненну пару і блискучим промінням очі сліпить.
4 Великий Господь, що його створив, теж на слово його воно мчить своїм шляхом.
5 Та й місяць завжди о своїй порі визначає часи — знак відвічний,
6 Місяць вказує пору святкувань — світило, що зменшується, аж поки не зникне.
7 Від нього місяць має свою назву, він дивно зростає при своїх відмінах — знамено небесного війська, що світить на горній тверді.
8 Оздоба небес — яснії зорі, світляна прикраса в Господніх висотах:
9 словом Святого стоять за його велінням і не змінюються на чатах своїх.
10 Поглянь на веселку й благослови її Творця: у своєму сяйві вона бо прекрасна!
11 Оперізує небо луком осяйним: її бо нап’яли руки Всевишнього.
12 Велінням своїм він сніг шле на землю, присудом своїм блискавки мече.
13 Тож відчиняються комори його та й хмари вилітають, мов тії птахи.
14 Потугою своєю він згущує хмари, що розпорошуються градом, мов те каміння.
15 На погляд його здригаються гори, з волі його дме південний вітер.
16 Грому його гуркіт землю картає, мов та хуртовина з півночі й вихор.
17 Мов птахів вниз злітаючих, він сніг розсипає, що спадає додолу й осідає сараною: око дивується на красу його блискучу, серце чудується, як він спадає.
18 Він іней сипле на землю, мов сіль, і той, замерзаючи, колючиться шпичками.
19 Вітер холодний з півночі подме, а вже на водах крига твердне, по всій воді простелюється й воду опанцерює.
20 Він гори пожирає, пустиню випалює, зелень винищує, неначе той вогонь.
21 Гоїть усе те — хмара зненацька: роса, що спадає й оживлює по спеці.
22 За задумом власним він безодню втихомирив, а й насадив на ній острови.
23 Ті, що морем плавають, повідають про небезпеки, а ми, теє слухаючи, дивом дивуємось.
24 Там надзвичайні й предивні речі: різнородні тварини та морські потвори.
25 Завдяки йому все здійснилось добре, і все впорядковується Господнім словом.
26 Чимало б ще сказати — та не дійшли б до краю! Тож слів завершення: Він — усе!
27 Де спромогу знайти нам, щоб його прославляти? Він бо величніший від усіх своїх діл.
28 Страхітливий Господь, превеликий, і влада його — предивна!
29 Хваливши Господа, возносіте його мірою змоги — бо він ще вам понад силу; його звеличувавши, сили розгорніте, однак не втомлюйтесь, — бо до краю не дійдете!
30 Хто бачив його й міг повісти б про те? Хто б звеличив його на всю його велич?
31 Багато інших є тайн, ще більших, ніж оці: з діл його ми лише часточку бачимо.
32 Усе бо створив Господь — і мудрість дав благочесним.