Сирах 43

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Пишнота висот — чистая твердь, вигляд небозводу — видіння слави! 2. Висхідне сонце звіщає на сході; яка бо предивна Всевишнього споруда!	1 Ponos visinâ, blistavi svod, takva su nebesa u slavnom prizoru.
2 Стоячи опівдні, висушує землю, — і хто бо встоїться перед його жаром?	2 Kad se sunce pomalja, izlazeći objavljuje: »Divno je i čudesno djelo Svevišnjeg!«
3 Вогонь роздмухують, щоб жар здобути, та сонце палить гори утроє більше! Воно випаровує вогненну пару і блискучим промінням очі сліпить.	3 Kad je o podne, žari krug zemaljski, i tko bi izdržao žegu njegovu?
4 Великий Господь, що його створив, теж на слово його воно мчить своїм шляхом.	4 U peć treba puhati da se dobije toplina, a sunce sažiže planine tri puta snažnije; riga pare plamene i zrakama svojim zasljepljuje oči.
5 Та й місяць завжди о своїй порі визначає часи — знак відвічний,	5 Velik je Gospod koji ga načini i čije riječi požuruju njegov hod.
6 Місяць вказує пору святкувань — світило, що зменшується, аж поки не зникне.	6 I mjesec tako, uvijek točan, označuje vrijeme i vječni je znak.
7 Від нього місяць має свою назву, він дивно зростає при своїх відмінах — знамено небесного війська, що світить на горній тверді.	7 Mjesec označuje blagdane, to svjetlilo koje se smanjuje kad postane puno.
8 Оздоба небес — яснії зорі, світляна прикраса в Господніх висотах:	8 Od njega mjesec dobiva svoje ime. On čudesno raste u mijenama svojim, stijeg vojske nebeske što blista na svodu nebesa.
9 словом Святого стоять за його велінням і не змінюються на чатах своїх.	9 Sjaj je zvijezdâ ljepota neba, blistav ures visinama Gospodnjim.
10 Поглянь на веселку й благослови її Творця: у своєму сяйві вона бо прекрасна!	10 Po zapovijedi Svetoga, kako on odredi, one miruju i ne zamaraju se nikad od straže svoje.
11 Оперізує небо луком осяйним: її бо нап’яли руки Всевишнього.	11 Pogledaj dugu i slavi Stvoritelja njezina, jer je tako veličanstvena u sjaju svojem.
12 Велінням своїм він сніг шле на землю, присудом своїм блискавки мече.	12 Preko nebesa prebacuje dični luk što ga razape ruka Svevišnjeg.
13 Тож відчиняються комори його та й хмари вилітають, мов тії птахи.	13 Po zapovijedi njegovoj pada snijeg i munje požuruje svojom naredbom.
14 Потугою своєю він згущує хмари, що розпорошуються градом, мов те каміння.	14 Tako se otvaraju i riznice njegove iz kojih izlijeću oblaci kao ptice.
15 На погляд його здригаються гори, з волі його дме південний вітер.	15 Silom svojom drži oblake i mrvi ih u tuču.
16 Грому його гуркіт землю картає, мов та хуртовина з півночі й вихор.	16 <16a>Kad se on pojavi, gore se tresu,
17 Мов птахів вниз злітаючих, він сніг розсипає, що спадає додолу й осідає сараною: око дивується на красу його блискучу, серце чудується, як він спадає.	17 <17a>i kad grom njegov zagrmi, zemlja se uvija od bola. <16b>Po zapovijedi njegovoj puše južnjak, <17b>vijavica sjeverna i vihor olujni.
18 Він іней сипле на землю, мов сіль, і той, замерзаючи, колючиться шпичками.	18 Kao ptice prši njegov snijeg i pada kao jato skakavaca. Oko se divi ljepoti njegove bjeline i duh se zanosi praminjanjem njegovim.
19 Вітер холодний з півночі подме, а вже на водах крига твердне, по всій воді простелюється й воду опанцерює.	19 Inje pada kao sol na zemlju, i kad se dobro smrzne, kostriješi se kao bodlje.
20 Він гори пожирає, пустиню випалює, зелень винищує, неначе той вогонь.	20 Kad zapuše hladni sjever, tad se led uhvati na vodi, spusti se na svaku mirnu vodu, koja se onda njime kao oklopom odjene.
21 Гоїть усе те — хмара зненацька: роса, що спадає й оживлює по спеці.	21 On guta gore i sažiže pustinju i kao oganj proždire bilje.
22 За задумом власним він безодню втихомирив, а й насадив на ній острови.	22 Ali oblaci ubrzo sve liječe i poslije žege osvježava rosa.
23 Ті, що морем плавають, повідають про небезпеки, а ми, теє слухаючи, дивом дивуємось.	23 Namišlju je svojom ukrotio bezdan i po njemu razastro otoke.
24 Там надзвичайні й предивні речі: різнородні тварини та морські потвори.	24 Pomorci pričaju o pogibeljima morskim i divimo se onomu što od njih čujemo:
25 Завдяки йому все здійснилось добре, і все впорядковується Господнім словом.	25 jer i tu su neobična i prečudesna djela njegova, zvijeri svakojake i nemani morske.
26 Чимало б ще сказати — та не дійшли б до краю! Тож слів завершення: Він — усе!	26 Njegovom pomoću sve se svršava dobro i sve se uređuje prema riječi njegovoj.
27 Де спромогу знайти нам, щоб його прославляти? Він бо величніший від усіх своїх діл.	27 Ma koliko da dodamo, ne bismo završili; jednom riječju: »On je sve!«
28 Страхітливий Господь, превеликий, і влада його — предивна!	28 Odakle smoći dovoljno snage da ga slavimo, jer on je velik, iznad svih je djela svojih.
29 Хваливши Господа, возносіте його мірою змоги — бо він ще вам понад силу; його звеличувавши, сили розгорніте, однак не втомлюйтесь, — бо до краю не дійдете!	29 Strašan je Gospod i veoma velik, i čudesna je moć njegova.
30 Хто бачив його й міг повісти б про те? Хто б звеличив його на всю його велич?	30 Veličajte Gospoda u hvalama svojim koliko god možete, a on će vas uvijek nadmašivati; napregnite svu svoju snagu kad ga veličate, ne popuštajte, pa ipak nikad do kraja nećete doći.
31 Багато інших є тайн, ще більших, ніж оці: з діл його ми лише часточку бачимо.	31 Jer tko ga je ikad vidio pa da opriča? I tko ga može proslaviti onako kako on zaslužuje?
32 Усе бо створив Господь — і мудрість дав благочесним.	32 Mnogo je otajstava većih nego su ova, jer smo vidjeli samo neka od djela njegovih!
	33 Sve je stvorio Gospod, koji je mudrost dao pobožnima.