Сирах 43

Біблія	EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS
1 Пишнота висот — чистая твердь, вигляд небозводу — видіння слави! 2. Висхідне сонце звіщає на сході; яка бо предивна Всевишнього споруда!	1 Orgullo del cielo es la limpidez del firmamento, y la bóveda celeste es un magnífico espectáculo.
2 Стоячи опівдні, висушує землю, — і хто бо встоїться перед його жаром?	2 El sol, cuando aparece, proclama a su salida qué admirable es la obra del Altísimo.
3 Вогонь роздмухують, щоб жар здобути, та сонце палить гори утроє більше! Воно випаровує вогненну пару і блискучим промінням очі сліпить.	3 Al mediodía reseca la tierra, ¿y quién puede resistir su ardor?
4 Великий Господь, що його створив, теж на слово його воно мчить своїм шляхом.	4 Se atiza el horno para la forja, pero tres veces más abrasa el sol las montañas; él exhala los vapores ardientes y con el brillo de sus rayos enceguece los ojos.
5 Та й місяць завжди о своїй порі визначає часи — знак відвічний,	5 ¡Qué grande es el Señor que lo ha creado! A una orden suya, él emprende su rápida carrera.
6 Місяць вказує пору святкувань — світило, що зменшується, аж поки не зникне.	6 También la luna, siempre en el momento preciso, marca las épocas y señala los tiempos.
7 Від нього місяць має свою назву, він дивно зростає при своїх відмінах — знамено небесного війська, що світить на горній тверді.	7 Su curso determina las fiestas: es un astro que decrece después de su plenilunio.
8 Оздоба небес — яснії зорі, світляна прикраса в Господніх висотах:	8 De ella recibe su nombre el mes; ella crece admirablemente en sus ciclos, es la insignia de los ejércitos acampados en las alturas, que brilla en el firmamento del cielo.
9 словом Святого стоять за його велінням і не змінюються на чатах своїх.	9 La gloria de los astros es la hermosura del cielo, un adorno luminoso en las alturas del Señor:
10 Поглянь на веселку й благослови її Творця: у своєму сяйві вона бо прекрасна!	10 por la palabra del Santo, se mantienen en orden y no defeccionan de sus puestos de guardia.
11 Оперізує небо луком осяйним: її бо нап’яли руки Всевишнього.	11 Mira el arco iris y bendice al que lo hizo: ¡qué magnífico esplendor!
12 Велінням своїм він сніг шле на землю, присудом своїм блискавки мече.	12 El traza en el cielo una aureola de gloria; lo han tendido las manos del Altísimo.
13 Тож відчиняються комори його та й хмари вилітають, мов тії птахи.	13 A una orden suya cae la nieve, y él lanza los rayos que ejecutan sus decretos;
14 Потугою своєю він згущує хмари, що розпорошуються градом, мов те каміння.	14 es así como se abren las reservas y las nubes vuelan como pájaros.
15 На погляд його здригаються гори, з волі його дме південний вітер.	15 Con su gran poder, condensa las nubes, que se pulverizan en granizo.
16 Грому його гуркіт землю картає, мов та хуртовина з півночі й вихор.
17 Мов птахів вниз злітаючих, він сніг розсипає, що спадає додолу й осідає сараною: око дивується на красу його блискучу, серце чудується, як він спадає.
18 Він іней сипле на землю, мов сіль, і той, замерзаючи, колючиться шпичками.	18 Como bandada de pájaros, él esparce la nieve y, al bajar, ella se posa como la langosta; el resplandor de su blancura deslumbra los ojos y el espíritu se embelesa al verla caer.
19 Вітер холодний з півночі подме, а вже на водах крига твердне, по всій воді простелюється й воду опанцерює.	19 Como sal sobre la tierra, él derrama la escarcha y, al congelarse, ella se convierte en espinas punzantes.
20 Він гори пожирає, пустиню випалює, зелень винищує, неначе той вогонь.	20 Sopla el viento frío del norte y el hielo se congela sobre el agua, se posa sobre toda masa de agua y la reviste como de una coraza,
21 Гоїть усе те — хмара зненацька: роса, що спадає й оживлює по спеці.	21 Otro viento devora las montañas, abrasa el desierto y consume la hierba como un fuego.
22 За задумом власним він безодню втихомирив, а й насадив на ній острови.	22 Una niebla repentina pone remedio a todo eso, y el rocío refresca después del viento abrasador.
23 Ті, що морем плавають, повідають про небезпеки, а ми, теє слухаючи, дивом дивуємось.	23 Conforme a su designio, él dominó el Abismo, y allí plantó las islas.
24 Там надзвичайні й предивні речі: різнородні тварини та морські потвори.	24 Los que navegan por el mar cuentan sus peligros y sus relatos nos parecen increíbles:
25 Завдяки йому все здійснилось добре, і все впорядковується Господнім словом.	25 allí hay cosas extrañas y maravillosas, animales de todas clases y monstruos marinos.
26 Чимало б ще сказати — та не дійшли б до краю! Тож слів завершення: Він — усе!	26 Gracias a él, su mensajero llega a buen puerto, y por su palabra se ordenan todas las cosas.
27 Де спромогу знайти нам, щоб його прославляти? Він бо величніший від усіх своїх діл.	27 Por mucho que digamos, nunca acabaremos; en una sola palabra: él lo es todo.
28 Страхітливий Господь, превеликий, і влада його — предивна!	28 ¿Dónde hallar la fuerza para glorificarlo? Porque él es el Grande, superior a todas sus obras,
29 Хваливши Господа, возносіте його мірою змоги — бо він ще вам понад силу; його звеличувавши, сили розгорніте, однак не втомлюйтесь, — бо до краю не дійдете!	29 Señor temible y soberanamente grande: su poder es admirable.
30 Хто бачив його й міг повісти б про те? Хто б звеличив його на всю його велич?	30 ¡Glorifiquen al Señor, exáltenlo cuanto puedan, y él siempre estará por encima! Para exaltarlo, redoblen sus fuerzas, no se cansen, porque nunca acabarán.
31 Багато інших є тайн, ще більших, ніж оці: з діл його ми лише часточку бачимо.	31 ¿Quién lo ha visto, para poder describirlo? ¿Quién la alabará conforme a lo que es?
32 Усе бо створив Господь — і мудрість дав благочесним.	32 Hay muchas cosas ocultas más grandes todavía, porque sólo hemos visto algunas de sus obras.
	33 El Señor ha hecho todas las cosas y a los hombres buenos les dio la sabiduría.