Сирах 14

Біблія	SAGRADA BIBLIA
1 Щасливий муж, у якого на устах нема нечестя, і якого не мучив докір гріхів.	1 Feliz o homem que não pecou pelas suas palavras, e que não é atormentado pelo remorso do pecado.
2 Щасливий, кого не винуватить власне сумління, і той, хто своєї надії не втратив.	2 Feliz aquele cuja alma não está triste e que não está privado de esperança!
3 Скнарому серцеві не личить багатство, ані зависливій людині — маєтки.	3 Para o homem avarento e cúpido a riqueza é inútil; para que serve o ouro ao homem invejoso?
4 Хто збирає, собі відмовляючи, той збирає набуток для інших, і майном його сторонні будуть розкошувати.	4 Quem acumula injustamente, com prejuízo da vida, acumula para outros, e outro há de vir que esbanjará esses bens na devassidão.
5 Хто недобрий сам до себе — до кого ж добрим він буде? Такий і з власних дібр не зазнає радощів.	5 Para quem será bom aquele que é mau para si mesmo? Não terá nenhuma satisfação em seus bens.
6 Немає гіршого, ніж той, хто заздрить собі самому: така бо заплата за злобу його.	6 Nada é pior do que aquele que é avaro consigo mesmo: eis aí o verdadeiro salário de sua maldade.
7 Коли й чинить він добро, то чинить несвідомо, і наостанку таки злобу свою виявить.	7 Se ele fizer algum bem, é inconscientemente, a seu pesar, e acaba desvendando a sua maldade.
8 Лихий бо той, у кого очі зависні, хто обличчя відвертає, хто людей зневажає.	8 O olhar do invejoso é mau; ele desvia o rosto e despreza sua alma.
9 Око скупого не сите тим, що має, — скнарість висушує геть його душу.	9 O olhar do avarento é insaciável a respeito da iniqüidade, só ficará satisfeito quando tiver ressecado e consumido a sua alma.
10 Лукаве око заздро дивиться на хліб — отож і на власному столі його не має.	10 O olhar maldoso só leva ao mal; não será saciado com pão, mas será pobre e triste em sua própria mesa.
11 Мій сину, якщо тільки маєш, добре дбай про себе, а й Господеві чини достойні приносини.	11 Meu filho, se algo tiveres, faze com isso algum bem a ti mesmo, e apresenta a Deus oferendas dignas.
12 Пам’ятай про те, що смерть не забариться і що рішення аду тобі не відкрито.	12 Lembra-te de que a morte não tarda, e de que o pacto da moradia dos mortos te foi revelado, pois é lei deste mundo que é preciso morrer,
13 Ще перед кончиною чини добро другові й, скільки спромоги, простягай йому руку й давай.	13 Antes de morrer, faze bem ao teu amigo, e dá esmola ao pobre conforme tuas posses.
14 Себе не позбавляй благосної днини, з доброго бажання не пропускай нічого.	14 Não te prives de um dia feliz, e não deixes escapar nenhuma parcela do precioso dom.
15 Невже ти для іншого праці своєї не лишиш, і того, в чім трудився, жеребом не розділиш?	15 Não será a outrem que deixarás o fruto de teus esforços e de teus trabalhos, para ser repartido por sorte?
16 Давай і бери — й веселися душею: бо не в аду ж насолоди шукати!	16 Dá e recebe, e justifica a tua alma.
17 Кожне тіло старіється, як і одежа, бо від віку присуджено: смертю помреш.	17 Pratica a justiça, antes de tua morte, pois na moradia dos mortos não há de se achar alimento.
18 Як лист зелений на дереві рясному: один на землю падає, а другий виростає, — так бо й з родом тілесним та кровним: один умирає, другий народжується.	18 Toda carne fenece como a erva, e como a folha que cresce numa árvore vigorosa.
19 Кожне діло, в якому гнилизна, — щезне, і той, хто його чинить, з ним ізникне.	19 Umas nascem, outras caem. Assim, nesta raça de carne e sangue, uma geração morre, outra nasce.
20 Щасливий муж, який над мудрістю роздумує і здібності розуму свого обмірковує;	20 Tudo o que é corruptível acabará por ser destruído, e o artesão morrerá com o seu trabalho.
21 який розмислює серцем над її дорогами і який над тайнами її розважає.	21 Toda obra excelente será aprovada e o seu autor nela achará orgulho.
22 Він слідкував за нею, мов той мисливець, і на її стежках учиняв засідки.	22 Feliz o homem que persevera na sabedoria, que se exercita na prática da justiça, e que, em seu coração, pensa no olhar de Deus que tudo vê;
23 Уважно він дивиться крізь її вікно і при її дверях він наслухує.	23 que repassa no seu coração os seus caminhos, que penetra no conhecimento de seus segredos, que caminha atrás dela seguindo-lhe as pegadas, e que permanece em suas vias;
24 Отаборюється він біля її дому і в її стіни свій кілок забиває.	24 que olha pelas suas janelas, que escuta à sua porta,
25 Під її руками своє шатро напинає і мешкає він у житлі щастя.	25 que se detém junto à sua casa e que, enterrando uma estaca dentro de suas muralhas, edifica sua cabana junto a ela. Nessa cabana, seus haveres repousam tranqüilamente para sempre;
26 Такий під її опіку дітей своїх поставить і під її гіллям такий спочине.	26 sob esse abrigo ele estabelece os seus filhos, e ele mesmo residirá debaixo dos seus ramos.
27 Під її захистом сховається від спеки, а й житиме він у її славі.	27 Em sua sombra ele encontra abrigo contra o calor, e repousará na sua glória.