Сирах 14
123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748495051
Буття
Вихід
Левіт
Числа
Второзаконня
Ісуса Навина
Суддів
Рути
І Самуїла
ІІ Самуїла
І Царів
ІІ Царів
І Хронік
ІІ Хронік
Езри
Неємії
Товита
Юдити
Естери
1Mac
2Mac
Йова
Псалмів
Приповідок
Проповідник
Пісня Пісень
Мудрости
Сирах
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Лист Єремії
Єзекиїл
Даниїл
Осій
Йоіл
Амос
Авдій
Йона
Міхей
Наум
Авакум
Софонія
Аггей
Захарій
Малахія
Матей
Марко
Лука
Іван
Діяння Апостолів
Римлян
І Корінтян
ІІ Корінтян
Галатів
Ефесян
Филип’ян
Колосян
І Солунян
І Солунян
І Тимотея
ІI Тимотея
Тита
Филимона
Євреїв
Якова
І Петра
ІI Петра
І Івана
ІІ Івана
ІІІ Івана
Юди
Одкровення
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
Біблія | MODERN HEBREW BIBLE |
---|---|
1 Щасливий муж, у якого на устах нема нечестя, і якого не мучив докір гріхів. | |
2 Щасливий, кого не винуватить власне сумління, і той, хто своєї надії не втратив. | |
3 Скнарому серцеві не личить багатство, ані зависливій людині — маєтки. | |
4 Хто збирає, собі відмовляючи, той збирає набуток для інших, і майном його сторонні будуть розкошувати. | |
5 Хто недобрий сам до себе — до кого ж добрим він буде? Такий і з власних дібр не зазнає радощів. | |
6 Немає гіршого, ніж той, хто заздрить собі самому: така бо заплата за злобу його. | |
7 Коли й чинить він добро, то чинить несвідомо, і наостанку таки злобу свою виявить. | |
8 Лихий бо той, у кого очі зависні, хто обличчя відвертає, хто людей зневажає. | |
9 Око скупого не сите тим, що має, — скнарість висушує геть його душу. | |
10 Лукаве око заздро дивиться на хліб — отож і на власному столі його не має. | |
11 Мій сину, якщо тільки маєш, добре дбай про себе, а й Господеві чини достойні приносини. | |
12 Пам’ятай про те, що смерть не забариться і що рішення аду тобі не відкрито. | |
13 Ще перед кончиною чини добро другові й, скільки спромоги, простягай йому руку й давай. | |
14 Себе не позбавляй благосної днини, з доброго бажання не пропускай нічого. | |
15 Невже ти для іншого праці своєї не лишиш, і того, в чім трудився, жеребом не розділиш? | |
16 Давай і бери — й веселися душею: бо не в аду ж насолоди шукати! | |
17 Кожне тіло старіється, як і одежа, бо від віку присуджено: смертю помреш. | |
18 Як лист зелений на дереві рясному: один на землю падає, а другий виростає, — так бо й з родом тілесним та кровним: один умирає, другий народжується. | |
19 Кожне діло, в якому гнилизна, — щезне, і той, хто його чинить, з ним ізникне. | |
20 Щасливий муж, який над мудрістю роздумує і здібності розуму свого обмірковує; | |
21 який розмислює серцем над її дорогами і який над тайнами її розважає. | |
22 Він слідкував за нею, мов той мисливець, і на її стежках учиняв засідки. | |
23 Уважно він дивиться крізь її вікно і при її дверях він наслухує. | |
24 Отаборюється він біля її дому і в її стіни свій кілок забиває. | |
25 Під її руками своє шатро напинає і мешкає він у житлі щастя. | |
26 Такий під її опіку дітей своїх поставить і під її гіллям такий спочине. | |
27 Під її захистом сховається від спеки, а й житиме він у її славі. |