Псалмів 103

Біблія	NOVA VULGATA
1 Давида. Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє — його святе ім’я.	1 David. Benedic, anima mea, Domino, et omnia, quae intra me sunt, nomini sancto eius.
2 Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи.	2 Benedic, anima mea, Domino et noli oblivisci omnes retributiones eius.
3 Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги.	3 Qui propitiatur omnibus iniquitatibus tuis, qui sanat omnes infirmitates tuas;
4 Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям.	4 qui redimit de interitu vitam tuam, qui coronat te in misericordia et miserationibus;
5 Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність.	5 qui replet in bonis aetatem tuam: renovabitur ut aquilae iuventus tua.
6 Господь творить правосуддя і суд усім прибитим.	6 Faciens iustitias Dominus et iudicium omnibus iniuriam patientibus.
7 Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля — діла свої.	7 Notas fecit vias suas Moysi, filiis Israel adinventiones suas. -
8 Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий.	8 Miserator et misericors Dominus, longanimis et multae misericordiae.
9 Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки.	9 Non in perpetuum contendet neque in aeternum irascetur.
10 Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам.	10 Non secundum peccata nostra fecit nobis neque secundum iniquitates nostras retribuit nobis.
11 Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться.	11 Quoniam, quantum exaltatur caelum a terra, praevaluit misericordia eius super timentes eum;
12 Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.	12 quantum distat ortus ab occidente, longe fecit a nobis iniquitates nostras.
13 Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.	13 Quomodo miseretur pater filiorum, misertus est Dominus timentibus se.
14 Він знає, з чого ми зліплені, він пам’ятає, що ми — порох.	14 Quoniam ipse cognovit figmentum nostrum, recordatus est quoniam pulvis sumus.
15 Чоловік бо — дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі.	15 Homo: sicut fenum dies eius, tamquam flos agri sic efflorebit.
16 Потягне над ним вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше.	16 Spirat ventus in illum, et non subsistet, et non cognoscet eum amplius locus eius.
17 Милість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих,	17 Misericordia autem Domini ab aeterno et usque in aeternum super timentes eum; et iustitia illius in filios filiorum,
18 що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.	18 in eos, qui servant testamentum eius et memores sunt mandatorum ipsius ad faciendum ea.
19 Господь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє.	19 Dominus in caelo paravit sedem suam, et regnum ipsius omnibus dominabitur.
20 Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова.	20 Benedicite Domino, omnes angeli eius, potentes virtute, facientes verbumillius in audiendo vocem sermonum eius.
21 Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю.	21 Benedicite Domino, omnes virtutes eius, ministri eius, qui facitis voluntatem eius.
22 Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!	22 Benedicite Domino, omnia opera eius, in omni loco dominationis eius. Benedic, anima mea, Domino.