Псалмів 25

¹ Давида. До тебе, Господи, підношу мою душу,

² о Боже мій, на тебе покладаюсь, не дай, щоб я осоромивсь! Не дай, щоб вороги мої втішались надо мною!

³ Бо ніхто з тих, що на тебе чекають, не осоромиться. Нехай осоромляться віроломні без причини.

⁴ Вкажи мені, о Господи, твої дороги, навчи мене, де твої стежки.

⁵ Напути мене по твоїй правді й навчи мене, бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую ввесь день я.

⁶ Згадай про твоє милосердя, Господи, і про твою милість, вона бо споконвіку.

⁷ Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй, з милосердя твого згадай мене, о Господи, доброти твоєї ради.

⁸ Добрий Господь і праведний, тому й навчає грішників дороги.

⁹ Напоумлює покірливих на правду і навчає смиренних путі своєї.

¹⁰ Усі стежки Господні — милість і правда для тих, що бережуть завіт його і свідоцтва.

¹¹ Імени твого ради, Господи, відпусти гріх мій, бо він великий.

¹² Хто він, той чоловік, що Господа боїться? Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати.

¹³ Сам він зазнає щастя, і рід його успадкує землю.

¹⁴ Довірливий Господь до тих, які його бояться, і свій завіт дає їм знати.

¹⁵ Очі мої завжди до Господа, він бо звільнить від сіті мої ноги.

¹⁶ Зглянься і змилосердься надо мною, бо я самотній і нещасний.

¹⁷ Злагідни скорботи мого серця і виведи мене з тісноти моєї.

¹⁸ Споглянь на моє горе й на труд мій, і відпусти всі мої гріхи.

¹⁹ Глянь, яка безліч ворогів у мене, ненавистю лютою ненавидять мене.

²⁰ Збережи мою душу й спаси мене, щоб я не зазнав ганьби, бо я до тебе прибігаю.

²¹ Нехай правота й досконалість мене зберігають, на тебе бо, о Господи, надіюсь.

²² Визволь Ізраїля, о Боже, від усіх його скорбот.