| 1 שִׁמְעוּ־זֹאת בֵּית־יַעֲקֹב הַנִּקְרָאִים בְּשֵׁם יִשְׂרָאֵל וּמִמֵּי יְהוּדָה יָצָאוּ הַנִּשְׁבָּעִים ׀ בְּשֵׁם יְהוָה וּבֵאלֹהֵי יִשְׂרָאֵל יַזְכִּירוּ לֹא בֶאֱמֶת וְלֹא בִצְדָקָה | 1 Слухайте цього, доме Якова, Ви, що ім’ям Ізраїля зветеся, що вийшли з лона Юди! Ви, що присягаєтесь ім’ям Господнім, що прославляєте Бога Ізраїля, хоч і нещиро, не по правді. |
| 2 כִּי־מֵעִיר הַקֹּדֶשׁ נִקְרָאוּ וְעַל־אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל נִסְמָכוּ יְהוָה צְבָאֹות שְׁמֹו׃ ס | 2 Вони бо називають себе за святим містом і покладаються на Бога Ізраїля; Господь сил — його ім’я. |
| 3 הָרִאשֹׁנֹות מֵאָז הִגַּדְתִּי וּמִפִּי יָצְאוּ וְאַשְׁמִיעֵם פִּתְאֹם עָשִׂיתִי וַתָּבֹאנָה | 3 «Що давно сталося, я наперед був прорік; воно з уст у мене вийшло, я оголосив був, я чинив швидко, і воно здійснилось. |
| 4 מִדַּעְתִּי כִּי קָשֶׁה אָתָּה וְגִיד בַּרְזֶל עָרְפֶּךָ וּמִצְחֲךָ נְחוּשָׁה | 4 А що знав я, що ти впертий, що твоя шия — залізна палиця, що лоб твій мідяний, |
| 5 וָאַגִּיד לְךָ מֵאָז בְּטֶרֶם תָּבֹוא הִשְׁמַעְתִּיךָ פֶּן־תֹּאמַר עָצְבִּי עָשָׂם וּפִסְלִי וְנִסְכִּי צִוָּם | 5 то й об’явив я тобі це здавна, оголосив раніш, ніж воно прийде, щоб ти не говорив: Кумир мій учинив те, мій тесаний, мій вилитий бовван це звелів. |
| 6 שָׁמַעְתָּ חֲזֵה כֻּלָּהּ וְאַתֶּם הֲלֹוא תַגִּידוּ הִשְׁמַעְתִּיךָ חֲדָשֹׁות מֵעַתָּה וּנְצֻרֹות וְלֹא יְדַעְתָּם | 6 Ти чув, ти бачив те все. Не хочеш у тім признатись? Уже тепер я оголошую тобі нове й тайне, чого ти не знаєш, |
| 7 עַתָּה נִבְרְאוּ וְלֹא מֵאָז וְלִפְנֵי־יֹום וְלֹא שְׁמַעְתָּם פֶּן־תֹּאמַר הִנֵּה יְדַעְתִּין | 7 що здійснюється вже тепер, а не колись, про що ти досі не чував, тож і не скажеш: Я знав це! |
| 8 גַּם לֹא־שָׁמַעְתָּ גַּם לֹא יָדַעְתָּ גַּם מֵאָז לֹא־פִתְּחָה אָזְנֶךָ כִּי יָדַעְתִּי בָּגֹוד תִּבְגֹּוד וּפֹשֵׁעַ מִבֶּטֶן קֹרָא לָךְ | 8 Не чув ніколи ти про те й не знав, і вухо твоє не було відтулене здавна, бо я знав, що ти вельми зрадливий, і бунтарем звуть тебе вже з лона твоєї матері. |
| 9 לְמַעַן שְׁמִי אַאֲרִיךְ אַפִּי וּתְהִלָּתִי אֶחֱטָם־לָךְ לְבִלְתִּי הַכְרִיתֶךָ | 9 Імени мого заради відтягав я гнів мій, заради моєї слави тебе щадив я, щоб тебе не погубити. |
| 10 הִנֵּה צְרַפְתִּיךָ וְלֹא בְכָסֶף בְּחַרְתִּיךָ בְּכוּר עֹנִי | 10 Ось я розтопив тебе, мов срібло, випробував тебе в горні страждання. |
| 11 לְמַעֲנִי לְמַעֲנִי אֶעֱשֶׂה כִּי אֵיךְ יֵחָל וּכְבֹודִי לְאַחֵר לֹא־אֶתֵּן׃ ס | 11 Заради себе, заради себе самого я чиню це; бож як би ім’я моє могло сквернитись? Я славою моєю іншому не поступлюся. |
| 12 שְׁמַע אֵלַי יַעֲקֹב וְיִשְׂרָאֵל מְקֹרָאִי אֲנִי־הוּא אֲנִי רִאשֹׁון אַף אֲנִי אַחֲרֹון | 12 Слухай же, Якове, мене, Ізраїлю, якого я покликав! Я, я перший, я й останній. |
| 13 אַף־יָדִי יָסְדָה אֶרֶץ וִימִינִי טִפְּחָה שָׁמָיִם קֹרֵא אֲנִי אֲלֵיהֶם יַעַמְדוּ יַחְדָּו | 13 Таж моя рука заснувала землю, моя правиця розпростерла небо. Покличу їх, — передо мною стають разом. |
| 14 הִקָּבְצוּ כֻלְּכֶם וּשֲׁמָעוּ מִי בָהֶם הִגִּיד אֶת־אֵלֶּה יְהוָה אֲהֵבֹו יַעֲשֶׂה חֶפְצֹו בְּבָבֶל וּזְרֹעֹו כַּשְׂדִּים | 14 Зберіться всі докупи й слухайте! Хто між ними прорік це? Той, що його Господь любить, здійснить його волю над Вавилоном і над халдейським поріддям. |
| 15 אֲנִי אֲנִי דִּבַּרְתִּי אַף־קְרָאתִיו הֲבִיאֹתִיו וְהִצְלִיחַ דַּרְכֹּו | 15 Я, я промовив, я його покликав. Я його привів, зробив щасливою його дорогу. |
| 16 קִרְבוּ אֵלַי שִׁמְעוּ־זֹאת לֹא מֵרֹאשׁ בַּסֵּתֶר דִּבַּרְתִּי מֵעֵת הֱיֹותָהּ שָׁם אָנִי וְעַתָּה אֲדֹנָי יְהוִה שְׁלָחַנִי וְרוּחֹו׃ פ | 16 Приступіте до мене, слухайте ось що: Вже спочатку не говорив я потай; ще поки все сталось, я там був. Тепер же Господь Бог і його дух мене посилає. |
| 17 כֹּה־אָמַר יְהוָה גֹּאַלְךָ קְדֹושׁ יִשְׂרָאֵל אֲנִי יְהוָה אֱלֹהֶיךָ מְלַמֶּדְךָ לְהֹועִיל מַדְרִיכֲךָ בְּדֶרֶךְ תֵּלֵךְ | 17 Так говорить Господь, твій Викупитель, Святий Ізраїля: Я Господь, Бог твій, який тебе на добро наставляє, який тебе веде по дорозі, що нею маєш ходити. |
| 18 לוּא הִקְשַׁבְתָּ לְמִצְוֹתָי וַיְהִי כַנָּהָר שְׁלֹומֶךָ וְצִדְקָתְךָ כְּגַלֵּי הַיָּם | 18 Якби ж то ти вважав на мої повеління! Щастя твоє було б, мов річка, а справедливість твоя — як хвилі в морі. |
| 19 וַיְהִי כַחֹול זַרְעֶךָ וְצֶאֱצָאֵי מֵעֶיךָ כִּמְעֹתָיו לֹא־יִכָּרֵת וְלֹא־יִשָּׁמֵד שְׁמֹו מִלְּפָנָי | 19 Немов піску, було б твого потомства; тих, що вийдуть із твого лона, немов його зернят; ім’я твоє не щезло б, не зникло б з-перед мене.» |
| 20 צְאוּ מִבָּבֶל בִּרְחוּ מִכַּשְׂדִּים בְּקֹול רִנָּה הַגִּידוּ הַשְׁמִיעוּ זֹאת הֹוצִיאוּהָ עַד־קְצֵה הָאָרֶץ אִמְרוּ גָּאַל יְהוָה עַבְדֹּו יַעֲקֹב | 20 Виходьте з Вавилону! Утікайте від халдеїв! Голосно, весело вістіть, оголосіть це! Ширіть це аж до кінців світу! Скажіть: «Господь викупив Якова, свого раба.» |
| 21 וְלֹא צָמְאוּ בָּחֳרָבֹות הֹולִיכָם מַיִם מִצּוּר הִזִּיל לָמֹו וַיִּבְקַע־צוּר וַיָּזֻבוּ מָיִם | 21 І не зазнали вони згаги, як він вів їх через пустиню. Він вивів для них воду із скелі, розколов скалу, і потекли води. |
| 22 אֵין שָׁלֹום אָמַר יְהוָה לָרְשָׁעִים׃ ס | 22 Немає, каже Господь, для злих миру. |
