Salmi תהילים (Tehillim) 10

STUTTGARTENSIA-DELITZSCH	Біблія
1 לָמָה יְהוָה תַּעֲמֹד בְּרָחֹוק תַּעְלִים לְעִתֹּות בַּצָּרָה	1 Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?
2 בְּגַאֲוַת רָשָׁע יִדְלַק עָנִי יִתָּפְשׂוּ ׀ בִּמְזִמֹּות זוּ חָשָׁבוּ	2 Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.
3 כִּי־הִלֵּל רָשָׁע עַל־תַּאֲוַת נַפְשֹׁו וּבֹצֵעַ בֵּרֵךְ נִאֵץ ׀ יְהוָה	3 Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.
4 רָשָׁע כְּגֹבַהּ אַפֹּו בַּל־יִדְרֹשׁ אֵין אֱלֹהִים כָּל־מְזִמֹּותָיו	4 Говорить грішник у своїй буті: «Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.
5 יָחִילוּ [דָרְכּו כ] (דְרָכָיו ׀ ק) בְּכָל־עֵת מָרֹום מִשְׁפָּטֶיךָ מִנֶּגְדֹּו כָּל־צֹורְרָיו יָפִיחַ בָּהֶם	5 Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх — він сміхом збуває.
6 אָמַר בְּלִבֹּו בַּל־אֶמֹּוט לְדֹר וָדֹר אֲשֶׁר לֹא־בְרָע	6 Він каже в своїм серці: «Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.»
7 אָלָה פִּיהוּ מָלֵא וּמִרְמֹות וָתֹךְ תַּחַת לְשֹׁונֹו עָמָל וָאָוֶן	7 Уста в нього — повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.
8 יֵשֵׁב ׀ בְּמַאְרַב חֲצֵרִים בַּמִּסְתָּרִים יַהֲרֹג נָקִי עֵינָיו לְחֵלְכָה יִצְפֹּנוּ	8 Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.
9 יֶאֱרֹב בַּמִּסְתָּר ׀ כְּאַרְיֵה בְסֻכֹּה יֶאֱרֹב לַחֲטֹוף עָנִי יַחְטֹף עָנִי בְּמָשְׁכֹו בְרִשְׁתֹּו	9 Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.
10 [וַדָּכַה כ] (יִדְכֶּה ק) יָשֹׁחַ וְנָפַל בַּעֲצוּמָיו [חֶלְכָּאִים כ] (חֵיל ק) (כָּאִים׃ ק)	10 Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.
11 אָמַר בְּלִבֹּו שָׁכַח אֵל הִסְתִּיר פָּנָיו בַּל־רָאָה לָנֶצַח	11 Каже у своїм серці: «Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.»
12 קוּמָה יְהוָה אֵל נְשָׂא יָדֶךָ אַל־תִּשְׁכַּח [עֲנִיִּים כ] (עֲנָוִים׃ ק)	12 Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!
13 עַל־מֶה ׀ נִאֵץ רָשָׁע ׀ אֱלֹהִים אָמַר בְּלִבֹּו לֹא תִּדְרֹשׁ	13 Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: «Ти не каратимеш ніколи!»
14 רָאִתָה כִּי־אַתָּה ׀ עָמָל וָכַעַס ׀ תַּבִּיט לָתֵת בְּיָדֶךָ עָלֶיךָ יַעֲזֹב חֵלֶכָה יָתֹום אַתָּה ׀ הָיִיתָ עֹוזֵר	14 Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті — ти поміч.
15 בֹר זְרֹועַ רָשָׁע וָרָע תִּדְרֹושׁ־רִשְׁעֹו בַל־תִּמְצָא	15 Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.
16 יְהוָה מֶלֶךְ עֹולָם וָעֶד אָבְדוּ גֹויִם מֵאַרְצֹו	16 Господь — цар на віки вічні, зникли погани з його землі.
17 תַּאֲוַת עֲנָוִים שָׁמַעְתָּ יְהוָה תָּכִין לִבָּם תַּקְשִׁיב אָזְנֶךָ	17 Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,
18 לִשְׁפֹּט יָתֹום וָדָךְ בַּל־יֹוסִיף עֹוד לַעֲרֹץ אֱנֹושׁ מִן־הָאָרֶץ	18 щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.