Числа 15

¹ Промовив Господь до Мойсея:

² «Скажи до синів Ізраїля та повідай їм: Коли прийдете в землю вашого поселення, яку оце хочу вам дати,

³ і коли приноситимете вогненну офіру Господеві, чи всепалення, чи жертву, щоб виконати обітницю, чи як добровільні дари у ваші свята, щоб воскурити на честь Господа приємний запах з худоби або з овець,

⁴ то хто приноситиме Господеві свої приносини, принесе також в офіру десятину ефи питльованої муки, змішаної з чвертю гіна олії, —

⁵ і додаси до всепалення чи жертви вина на возливання, чверть гіна на кожне ягня.

⁶ При барані принесеш як офіру дві десятини ефи питльованої муки, змішаної з третиною гіна олії.

⁷ Вина ж на возливання принесеш третину гіна як приємний запах на честь Господа.

⁸ А коли принесеш у всепалення чи на жертву бичка, щоб виконати обітницю, чи мирну жертву Господеві,

⁹ то треба принести до бичка як офіру три десятини ефи питльованої муки, змішаної з половиною гіна олії;

¹⁰ а як возливання — принесеш половину гіна вина, щоб воскурити як приємний запах на честь Господа.

¹¹ Так робитимуть при кожному волі й при кожному барані, і при ягняті, і при козеняті.

¹² Скільки б не приносили жертв, для кожної зробите так.

¹³ Кожен тубілець вчинить так, приносивши вогненну жертву як приємний запах на честь Господа.

¹⁴ І коли якийсь приходень, що перебуває з вами, або хтось інший між вами у ваших майбутніх поколіннях захоче принести вогненну жертву як приємний запах на честь Господа, то нехай і він так робить, як ви робите.

¹⁵ Установа буде одна для вас і для приходня; установа віковічна у ваших поколіннях: як ви, так і приходень буде перед Господом.

¹⁶ Закон о один і одне право буде для вас і для приходня, що перебуває з вами.»

¹⁷ Господь промовив до Мойсея:

¹⁸ «Скажи синам Ізраїля і повідай їм: Коли прийдете в землю, в яку оце веду вас,

¹⁹ і коли почнете їсти хліб з тієї землі, то маєте принести дар возношення Господеві.

²⁰ Першого калача з вашого тіста принесете — як дар возношення; принесете його так само, як дар з току.

²¹ Від першого вашого тіста даватимете Господеві дар возношення у майбутніх поколіннях ваших.

²² Коли ж пропустите щось ненароком і не виконаєте всіх цих заповідей, що Господь об’явив Мойсеєві,

²³ себто всього того, що Господь повелів вам через Мойсея, з того дня, як Господь заповів ці заповіді, і потім, у всіх ваших поколіннях,

²⁴ то коли станеться щось таке помилково, з необачности громади, вся громада принесе у всепалення одного бичка як приємний запах на честь Господа, з належною офірою і возливанням, за обрядом, і одного козла на жертву за гріх.

²⁵ І священик відпокутує за всю громаду синів Ізраїля, і проститься їм, бо то була помилка й вони принесли належну вогненну жертву Господеві й жертву за гріх перед Господом за свою помилку.

²⁶ І проститься всій громаді синів Ізраїля і приходневі, що перебуває між ними; бо на ввесь люд упаде всяка помилка.

²⁷ Коли ж одна особа згрішить ненароком, то нехай принесе козу однолітку за гріх.

²⁸ І священик відпокутує перед Господом за душу, що помилково згрішила, ненароком, відправивши за неї покуту, і проститься їй.

²⁹ Чи то для тубільця з-посеред синів Ізраїля, а чи для чужинця, що перебуває між вами, закон один буде у вас для того, хто ненароком провиниться.

³⁰ Хто ж, піднявши руку, заподіє щось лихе, чи буде то тубілець, а чи приходень, то такий ображає Господа і мусить бути викорінений з-поміж свого люду.

³¹ Зневаживши слово Господа й зламавши його заповідь, душа ота приречена на знищення; гріх її буде на ній.»

³² Раз якось, коли сини Ізраїля були в пустині, знайшли вони чоловіка, що збирав суботнього дня дрова.

³³ І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея та до Арона й усієї громади,

³⁴ і віддали його під сторожу, бо ще не знати було, що треба з ним вчинити.

³⁵ І Господь сказав Мойсеєві: «Той чоловік мусить умерти; нехай поб’є його камінням уся громада за табором.»

³⁶ І вивела його вся громада за табір та й побила камінням на смерть, як заповідав Господь Мойсеєві.

³⁷ Сказав Господь Мойсеєві:

³⁸ «Промов до синів Ізраїля і повідай їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї одежі та щоб чіпляли ті китиці на кінцях багряними шнурочками

³⁹ І будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх, і щоб ви не блукали за вашим серцем та вашими очима, які поривають вас до блуду;

⁴⁰ щоб, пам’ятаючи та виконуючи всі мої заповіді, були ви святими у вашого Бога.

⁴¹ Я — Господь, Бог ваш, який вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я — Господь, Бог ваш.