| 1 cf2C'est pourquoi le Seigneur notre Dieu a réalisé (vérifié) sa parole, qu'il avait dite à nous, à nos juges qui ont jugé Israël, à nos rois, à nos princes, et à tout Israël et Juda ; | 1 Тому й здійснив Господь слово своє, що виповів був проти нас і проти правителів наших, які правили Ізраїлем, проти царів наших, проти князів наших, проти ізраїльтян та проти юдеїв. |
| 2 et le Seigneur a amené sur nous de grands maux, tels qu'il n'y en a pas eu sous le ciel comme il y en a eu à Jérusalem, selon ce qui est écrit dans la loi de Moïse, | 2 Під усім простором небесним не було зроблено того, що він учинив у Єрусалимі згідно з написаним у законі Мойсея, |
| 3 au point que (un) l'homme mangeât la chair de son fils, et la chair de sa fille. | 3 що кожний з нас їстиме м’ясо свого сина, кожен — м’ясо своєї дочки. |
| 4 Et il les a livrés aux mains de tous les rois qui nous environnent, pour être un opprobre et un exemple de désolation parmi tous les peuples chez lesquels le Seigneur nous a dispersés ; | 4 Він видав їх у підлеглість усім царствам, що навкруги нас, на наругу й дивовижу усім народам навколо, куди Господь їх порозкидав. |
| 5 et nous avons été assujettis au lieu de commander, parce que nous avons péché contre le Seigneur notre Dieu, en n'obéissant point à sa voix. | 5 І вони були під сподом замість бути зверху, за те, що ми згрішили супроти Господа, Бога нашого, й не слухались його голосу. |
| 6 Au Seigneur notre Dieu appartient la justice, mais à nous et à nos pères la confusion du visage, selon qu'il paraît en ce jour ; | 6 Господеві, Богу нашому, справедливість, нам же та батькам нашим — сором на обличчях наших, як воно й є нині. |
| 7 car le Seigneur avait prédit contre nous tous ces maux qui sont venus sur nous ; | 7 Усі ті нещастя, що Господь заповів проти нас, спіткали нас, |
| 8 et nous n'avons pas imploré la face du Seigneur notre Dieu, afin que chacun de nous revînt de ses voies corrompues (très mauvaises). | 8 і ми не благали обличчя Господнє й не відвернулись — кожний з нас — від думок нашого лукавого серця. |
| 9 Et le Seigneur a veillé sur les maux, et il les a fait venir sur nous, car le Seigneur est juste dans toutes ses œuvres, en tout ce qu'il nous a ordonné. | 9 І Господь невсипущий був над нещастям, тож і навів їх на нас, бо Господь справедливий у всіх ділах своїх, що про них нам заповідав. |
| 10 Et nous n'avons pas écouté sa voix, pour marcher dans les préceptes du Seigneur, qu'il a(vait) placés devant nos yeux. | 10 Та ми не слухалися голосу його, не ходили за Господніми веліннями, що їх він був виставив перед нами. |
| 11 Et maintenant, Seigneur, Dieu d'Israël, qui avez (re)tiré votre peuple d'Egypte avec une main forte, par des signes et des prodiges, par votre grande puissance et avec un bras élevé, et qui vous êtes fait un nom, comme on le voit en ce jour, | 11 Тож і тепер, Господи, Боже Ізраїля, що вивів єси народ твій з Єгипетського краю сильною рукою знаками та чудесами, потугою великою та раменом високим, і звеличився єси ім’ям своїм, як воно й є нині, — |
| 12 nous avons péché, nous avons agi avec impiété, nous avons commis l'iniquité, Seigneur notre Dieu, contre tou(te)s vos préceptes (justices). | 12 згрішили ми, були нечестиві, були несправедливі, Господи Боже наш, супроти всіх твоїх заповідей. |
| 13 Que votre colère se détourne de nous, car nous sommes restés en petit nombre parmi les nations chez lesquelles vous nous avez dispersés. | 13 Нехай же твій гнів відвернеться від нас, бо мало нас лишилось між народами, де ти порозкидав нас. |
| 14 Exaucez, Seigneur, nos prières et nos supplications (vœux) ; et délivrez-nous à cause de vous, et faites-nous trouver grâce devant ceux qui nous ont déportés ; | 14 Вислухай, Господи, нашу молитву й наше благання, і визволь нас, себе ради, й дай нам ласку в тих, які відвели нас у полон, |
| 15 afin que toute la terre sache que vous êtes le Seigneur notre Dieu, et que votre nom a été invoqué sur Israël et sur sa race. | 15 щоб уся земля знала, що ти Господь, Бог наш, бо ім’я твоє прикликане на Ізраїля та на рід його. |
| 16 Jetez les yeux sur nous, Seigneur, de votre demeure sainte ; penchez votre oreille, et exaucez-nous. | 16 Господи, споглянь із твого святого житла й згадай за нас, прихили, Господи, своє вухо й вислухай! |
| 17 Ouvrez vos yeux et voyez ; car ce ne sont point les morts qui sont en enfer, et dont l'esprit a été séparé de leurs entrailles, qui rendront honneur et justice au Seigneur ; | 17 Розплющ свої очі й подивися, бо не мертві в аді, що їхній дух у них узято з їхнього нутра, дадуть Господеві славу і справедливість, |
| 18 mais c'est l'âme qui est triste à cause de la grandeur du mal, qui marche courbée et abattue, dont les yeux sont languissants (défaillants) ; c'est (et) l'âme affamée qui vous rend(ra) gloire et justice, Seigneur. | 18 лише душа, що уболіває понад міру, те, що ходить зігнуте й безсиле, та очі померклі й душа голодна — воздадуть тобі, Господи, славу й справедливість. |
| 19 Car ce n'est pas en nous appuyant sur la justice de nos pères que nous répandons nos prières devant votre face, et que nous implorons votre miséricorde, Seigneur notre Dieu ; | 19 Не заради заслуг батьків наших та царів наших зливаємо ми наше благання перед тобою, Господи, Боже наш. |
| 20 mais parce que vous avez envoyé contre nous votre colère et votre fureur, comme vous l'avez prédit par vos serviteurs, les prophètes, en disant : | 20 Ти бо зіслав на нас гнів твій і твоє обурення, як заповів був через слуг твоїх пророків, мовлявши: |
| 21 Ainsi parle le Seigneur : Inclinez votre épaule et votre cou, et travaillez pour (servez) le roi de Babylone, et vous demeurerez dans le pays que j'ai donné à vos pères. | 21 «Так говорить Господь: Нахиліть вашу шию і служіть цареві вавилонському, й ви осядете в землі, що її я дав батькам вашим. |
| 22 Mais si vous n'écoutez pas la voix du Seigneur votre Dieu, et si vous ne travaillez pas pour (servez pas) le roi de Babylone, je vous ferai sortir des villes de Juda et hors de Jérusalem | 22 Коли ж ви не послухаєтесь голосу Господнього, не служитимете вавилонському цареві, |
| 23 et je ferai cesser parmi vous les chants de joie et les chants d'allégresse, la voix de l'époux et la voix de l'épouse, et dans tout le pays il ne restera plus de traces de ceux qui l'habitent. | 23 то я зроблю так, що по містах Юди й у Єрусалимі вмовкне голос веселощів та радощів голос, голос молодого й голос молодої, й увесь край стане безлюдним, без мешканців.» |
| 24 Mais ils (nos pères) n'ont pas écouté votre voix, de manière à servir le roi de Babylone, et vous avez réalisé (vérifié) vos paroles, que vous avez prédites par (l'entremise de) vos serviteurs les prophètes, en faisant transporter hors de leur place les os de nos rois et les os de nos pères (seraient transportés hors de leur lieu) ; | 24 Та ми не послухали голосу твого й не служили вавилонському цареві; тоді ти здійснив свої слова, які заповів єси через своїх слуг пророків, мовляв, кості царів наших і кості батьків наших будуть викинуті з їхнього місця. |
| 25 et ils ont été exposés à la chaleur du soleil et à la gelée de la nuit, et ils sont morts dans des douleurs affreuses (cruelles), par la famine, et par le glaive, et par l'exil. | 25 І ось вони справді викинуті на спеку дня й на холод ночі. Вони померли серед страшної нужди з голоду, від меча й від пошести. |
| 26 Et vous avez réduit ce temple, où votre nom avait été invoqué, dans l'état où il est aujourd'hui, à cause de l'iniquité de la maison d'Israël et de la maison de Juda. | 26 І вчинив єси зо свого дому, що на нього прикликане твоє ім’я, те, чим він є сьогодні, з-за злоби дому Ізраїля та дому Юди. |
| 27 Et vous avez agi envers nous, Seigneur notre Dieu, selon toute votre bonté, et selon toute votre grande miséricorde, | 27 Однак, ти, Господи, Боже наш, чинив з нами за всією твоєю добротою й за всією твоєю милістю, |
| 28 comme vous l'aviez dit par (l'entremise de) votre serviteur Moïse, le (au) jour où vous lui avez ordonné d'écrire votre loi en face des enfants d'Israël, | 28 як заповів єси був через слугу свого Мойсея, коли був повелів йому перед синами Ізраїля списати твій закон, мовлявши: |
| 29 en disant : Si vous n'écoutez pas ma voix, cette grande multitude sera réduite à un très petit nombre parmi les nations chez lesquelles je les disperserai ; | 29 «Як ви не послухаєтесь мого голосу, ота велика сила народу напевно стане малою між народами, серед яких я вас порозкидаю; |
| 30 car je sais que le (ce) peuple ne m'écoutera pas, car c'est un peuple qui a la tête dure (d'un cou roide, note) ; mais il rentrera en lui-même (son cœur) dans le pays de sa captivité, | 30 бо знаю, що вони мене не послухаються, це бо народ тугошиїй. А в країні їхнього вигнання вони схаменуться |
| 31 et il sauront que je suis le Seigneur leur Dieu ; je leur donnerai un cœur, et ils comprendront ; des oreilles, et ils entendront ; | 31 й зрозуміють, що я — Господь, Бог їхній. Я дам їм серце й вуха, що будуть слухати, |
| 32 et ils me loueront dans le pays de leur captivité ; et ils se souviendront de mon nom, | 32 і вони прославлять мене в землі свого вигнання та й згадають моє ім’я |
| 33 et ils se sépareront de leur dos rebelle (roide, note) et de leurs méchancetés, car ils se souviendront de la voie de leurs pères qui ont péché contre moi. | 33 і відвернуться від своєї впертости і від своїх лихих учинків, коли пригадають собі долю своїх батьків, які згрішили перед Господом. |
| 34 Et je les rappellerai dans le pays que j'ai promis avec serment à (leurs pères, à) Abraham, à Isaac et à Jacob, et ils en seront les maîtres ; et je les multiplierai, et ils ne diminueront point ; | 34 Тоді я поверну їх назад у край, про який я клявся їхнім батькам Авраамові, Ісаакові та Якову, і вони ним заволодіють. Я розмножу їх і вони не поменшають. |
| 35 et je ferai avec eux une autre alliance, (qui sera) éternelle, afin que je sois leur Dieu et qu'ils soient mon peuple ; et je ne ferai plus sortir mon peuple, les enfants d'Israël, du pays que je leur ai donné. | 35 Я заключу з ними союз вічний і буду їхнім Богом, а вони будуть моїм народом. Я не прожену більше свого народу, Ізраїля, з землі, яку я їм дав.» |
