| 1 Malheur aux pasteurs qui font périr et qui déchirent les brebis de mon pâturage, dit le Seigneur. (!) | 1 Горе пастухам, що занапащують і розганяють овець моєї отари, — слово Господнє. |
| 2 C'est pourquoi voici ce que dit le Seigneur, le Dieu d'Israël, aux pasteurs qui paissent mon peuple : Vous avez dispersé mes brebis (mon troupeau), vous les avez chassées, et vous ne les avez pas visitées ; et moi je vous visiterai pour punir le dérèglement de vos penchants (la malice de vosœuvres), dit le Seigneur. | 2 Тим то так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, що пасуть народ мій: «Ви порозганяли моїх овець, ви їх розполохали, а не наглядали за ними. Оце ж я скараю вас за ваші лихі вчинки, — слово Господнє! |
| 3 (Et moi-même) Je rassemblerai le reste de mes brebis, de tous les pays où je les aurai chassées ; je les ramènerai à leurs champs, et elles croîtront et se multiplieront. | 3 Я позбираю останок моєї отари з усіх земель, куди повиганяв їх на їхні пасовиська, і будуть вони плодитись та множитись. |
| 4 Et j'établirai sur elles des pasteurs qui les feront paître ; elles ne seront plus dans la crainte et l'épouvante (l'effroi), et il ne s'en perdra pas une seule, dit le Seigneur. | 4 І поставлю над ними вівчарів, що їх пастимуть; і вже не будуть страхатись, ані боятись, і ні одна з них не загубиться, — слово Господнє. |
| 5 Voici, les (que des) jours viennent, dit le Seigneur, et je susciterai un germe juste ; un roi régnera et sera sage, et il pratiquera l'équité (rendra le jugement) et la justice dans le pays. | 5 Ось настане час, — слово Господнє, — і я пробуджу для Давида праведний пагін, що владарюватиме як цар і буде мудрим, буде чинити на землі суд і справедливість. |
| 6 En ces jours-là Juda sera sauvé, et Israël habitera en sécurité ; et voici le nom dont on l'appellera : Le Seigneur notre juste. | 6 За його днів спасеться Юда, й Ізраїль житиме безпечно. Ось ім’я його, яким його будуть звати: Господь — наша справедливість. |
| 7 C'est pourquoi les (voilà que des) jours viennent, dit le Seigneur, où on ne dira plus : Vive le Seigneur (vit,) qui a tiré les enfants d'Israël du pays d'Egypte, | 7 Тим то настане час, — слово Господнє, — що не будуть казати більше: Жив Господь, що вивів синів Ізраїля з Єгипту, |
| 8 mais : Vive le Seigneur (vit,) qui a tiré et ramené la race de la maison (postérité) d'Israël de la terre de l'aquilon, et de tous les pays où je les avais chassés, et ils habiteront dans leur pays. | 8 лише: Жив Господь, що вивів і привів потомків дому Ізраїля з північної землі й з усіх земель, куди їх був вигнав; і вони житимуть у рідній країні.» |
| 9 Aux prophètes. Mon cœur s'est brisé au dedans de moi, tous mes os ont tremblé ; je suis devenu comme un homme ivre, et comme un homme rempli de vin, en face du Seigneur et en face de ses paroles saintes. | 9 Про пророків: Серце моє розбите в мене в грудях, трясуться усі мої кості. Я — немов п’яний, немов чоловік, якого подолало вино, з-за Господа й з-за його святих слів. |
| 10 Car le pays est rempli d'adultères, le pays pleure à cause de la malédiction, les champs du désert se sont desséchés ; ils s'élancent vers le mal (leur carrière est devenue mauvaise), et leur force n'est plus la même (puissance changeante). | 10 Земля бо перелюбників повна, від прокляття плаче земля, повисихали у степу пасовиська. Вони до зла змагаються, і сила їхня — у кривді. |
| 11 Car le prophète et le prêtre (se) sont corrompus (souillés), et dans ma maison j'ai trouvé leur malice, dit le Seigneur. | 11 «Навіть пророк і священик — і ті безбожні, ба й у домі моїм знайшов я їхнє ледарство, — слово Господнє. |
| 12 C'est pourquoi leur voie sera comme un chemin glissant dans les ténèbres ; on les poussera, et ils y tomberont ; car je ferai venir des maux sur eux, l'année où je les visiterai, dit le Seigneur. | 12 Тим то дорога їхня стане їм, мов слизька стежка; потраплять вони у темряву й упадуть у ній, зішлю бо на них лихо у час їхньої кари, — слово Господнє. |
| 13 J'ai vu de l'extravagance (de la sottise) dans les prophètes de Samarie ; ils prophétisaient par Baal, et ils égaraient (trompaient) mon peuple d'Israël. | 13 Та й у пророків самарійських бачив я недоумкувате: пророкували вони ім’ям Ваала й збивали з дороги Ізраїля, народ мій. |
| 14 Et dans les prophètes de Jérusalem j'ai vu la ressemblance de l'adultère et la voie du mensonge ; ils ont fortifié les mains des (plus) méchants, afin qu'aucun ne se convertît de sa méchanceté ; ils sont tous devenus pour moi comme Sodome, et les (ses, note) habitants (de Jérusalem) comme Gomorrhe. | 14 А й у пророків єрусалимських бачив я жахливе: перелюби, життя нечестиве; там підтримують руки злочинців, не відвертаються від своєї злоби. Вони для мене всі, немов Содом, а мешканці його, немов Гомора.» |
| 15 C'est pourquoi voici ce que le Seigneur des armées dit aux prophètes : Je les nourrirai d'absinthe, et je les abreuverai de fiel, car c'est par les prophètes de Jérusalem que la corruption s'est répandue sur toute la terre. | 15 Тим же то так говорить Господь сил про тих пророків: «Ось я їх нагодую полином і напою отруйною водою. Бо від пророків єрусалимських розійшлась безбожність по всій країні.» |
| 16 Ainsi parle le Seigneur des armées : N'écoutez pas les paroles des (de ces) prophètes qui vous prophétisent et qui vous trompent ; ils profèrent les visions de leur cœur, et non ce qui vient de la bouche du Seigneur. | 16 Так говорить Господь сил: «Не слухайте слів тих пророків, що вам пророкують: вони нісенітниці вам верзуть. Оповідають марення серця свого, а не з уст Господніх. |
| 17 Ils disent à ceux qui me blasphèment : Le Seigneur a dit : Vous aurez la paix ; et ils disent à tous ceux qui marchent dans la corruption de leur cœur : Il ne vous arrivera aucun (pas de) mal. | 17 Вони кажуть тим, що зневажають моє слово: Мир вам буде! І всім тим, що ходять за своїм упертим серцем: Лихо не спіткає вас! |
| 18 Mais qui d'entre eux a assisté au conseil du Seigneur ? qui l'a vu et qui a entendu sa parole ? qui a considéré sa parole et l'a entendue ? | 18 Чи стояв же хтось у Господній раді? Хто бачив і чув його слово? Хто сприймав його слово, прислухавсь до нього? |
| 19 Voici que le tourbillon de la colère (l'indignation) du Seigneur va venir, et la tempête déchaînée tombera sur la tête des impies. | 19 Ось Господня хуртовина, гніву вибух; розбушувалась буря й ударила на голову безбожних. |
| 20 La fureur du Seigneur ne se relâchera pas, jusqu'à ce qu'elle exécute et qu'elle accomplisse la pensée de son cœur ; aux derniers jours vous comprendrez son dessein. | 20 І не відвернеться гнів Господній, покіль не довершить він і не виконає задумів серця свого. При кінці днів ви зрозумієте це достотно. |
| 21 Je n'envoyais pas ces prophètes, et ils couraient d'eux-mêmes ; je ne leur parlais pas, et ils prophétisaient (d'eux-mêmes). | 21 Не посилав я тих пророків: самі вони позбігались! Не говорив я їм, — самі пророкували! |
| 22 S'ils s'étaient conformés (avaient assisté) à mes desseins (mon conseil), et s'ils avaient fait connaître mes paroles à mon peuple, je les aurais retirés de leur voie mauvaise et de leurs pensées perverses (très mauvaises). | 22 Коли ж вони стояли в моїй раді, нехай оповістять мої глаголи людові моєму, нехай відвернуть його від його злої дороги й від ледачих його вчинків. |
| 23 Ne suis-je Dieu que de près, dit le Seigneur, et ne suis-je pas Dieu de loin ? | 23 Чи то ж я Бог лише зблизька, — слово Господнє, — а не Бог і здалека? |
| 24 Si quelqu'un se cache dans des lieux secrets, ne le verrai-je pas ? dit le Seigneur. Est-ce que je ne remplis pas le ciel et la terre ? dit le Seigneur. | 24 Чи може хтось денебудь у потайне місце сховатись, де б я його не побачив? — слово Господнє. Чи я ж не сповнюю небо й землю? — слово Господнє. |
| 25 J'ai entendu ce qu'ont dit les prophètes qui prédisent le (un) mensonge en mon nom, et qui disent : J'ai eu un songe, j'ai eu un songe. | 25 Я чув, що говорять пророки, як вони моїм ім’ям неправду пророкують, мовивши: Я бачив сон! Я бачив сон! |
| 26 Jusques à quand cette imagination sera-t-elle dans le cœur des (de ces) prophètes qui prédisent le mensonge, et qui prophétisent les séductions de leur cœur ; ( ?) | 26 Чи довго ж іще так буде в серці пророків, які неправду пророкують і які віщують оману з свого серця? |
| 27 (Ceux) qui veulent faire que mon peuple oublie mon nom, à cause de leurs songes que chacun d'eux raconte à son prochain, comme leurs pères ont oublié mon nom à cause de Baal ? (.) | 27 Невже ж вони мають на думці своїми снами, що їх оповідають кожен ближньому своєму, довести люд мій до того, щоб вони забули моє ім’я так, як батьки їхні забули моє ім’я заради Ваала? |
| 28 Que le prophète qui a eu un songe raconte ce songe, et que celui qui a entendu ma parole rapporte fidèlement ma parole. Qu'y a-t-il de commun entre la paille et le blé (froment) ? dit le Seigneur. | 28 Пророк, що бачив сон, нехай його як сон оповідає! А той, хто має моє слово, нехай говорить моє слово вірно! Що ж полові до чистого зерна? |
| 29 Mes paroles ne sont-elles pas comme du (le) feu, dit le Seigneur, et comme un marteau qui brise la (une) pierre ? | 29 Чи ж моє слово не схоже на вогонь, — слово Господнє, — на молот, що розбиває скелю? |
| 30 C'est pourquoi voici que je viens aux prophètes, dit le Seigneur, qui dérobent mes paroles chacun à son prochain. | 30 Тому я проти пророків, — слово Господнє, — які один в одного викрадають мої глаголи. |
| 31 Voici que je viens aux prophètes, dit le Seigneur, qui se servent de leur langue, et qui disent : Ainsi parle le Seigneur. | 31 Ось я проти пророків, — слово Господнє, — що розпускають свій язик, щоб проректи віщування. |
| 32 Voici que je viens aux prophètes qui ont des visions (rêvé) de(s) mensonge(s), dit le Seigneur, qui les racontent et qui séduisent mon peuple par leurs mensonges et par leurs miracles, quoique je ne les aie pas envoyés, et que je ne leur aie donné aucun ordre, et qu'ils ne servent de rien à ce peuple, dit le Seigneur. | 32 Ось я проти тих, які пророкують брехливі сни, — слово Господнє, — які оповідають їх і пантеличать народ мій своїми брехнями й своїм зухвальством. Я не посилав їх і не велів їм, і нема з них ніякої користи для цього народу, — слово Господнє. |
| 33 Si donc ce peuple, ou un prophète, ou un prêtre t'interroge et te dit : Quel est le fardeau du Seigneur ? tu leur diras : C'est vous qui êtes le (ce) fardeau, car je vous (re)jetterai, dit le Seigneur. | 33 Коли ж цей народ — чи то пророк, чи то священик — тебе спитає: Яка, мовляв, вагота від Господа? — то ти їм скажеш: Ви — вагота для Господа, і я вас викину геть, — слово Господнє! |
| 34 Et si un (Quant au) prophète, ou un (et au) prêtre, ou le (et à ce) peuple dit : Fardeau du Seigneur, je visiterai cet homme-là et sa maison. | 34 Коли пророк або священик, або хтось з народу скаже: Вагота від Господа! — то я скараю того чоловіка з його домом. |
| 35 (Voici que) Vous direz chacun à son prochain et à son frère : Qu'a répondu le Seigneur ? et qu'a dit le Seigneur ? | 35 Ось як маєте один одному і брат братові казати: Що відповів Господь? — або: Що сказав Господь? |
| 36 Et on ne mentionnera plus le fardeau du Seigneur ; car la parole de chacun sera son propre fardeau, parce que vous avez perverti les paroles du Dieu vivant, du Seigneur des armées, notre Dieu. | 36 А того слова «Вагота Господня не згадуйте вже більше, бо інакше такому чоловікові його власне слово стане ваготою Господньою; ви бо перекручуєте слова живого Бога, Господа сил, нашого Бога. |
| 37 Tu diras au prophète : Que t'a répondu le Seigneur ? et qu'est-ce que le Seigneur a dit ? | 37 Так треба говорити пророкові: Що відповів тобі Господь? — або: Що сказав тобі Господь? |
| 38 Si vous dites encore : (Le) fardeau du Seigneur, alors ainsi parle le Seigneur : Parce que vous avez dit ce mot : (Le) fardeau du Seigneur, quoique je vous eusse envoyé dire : Ne dites pas : (Le) fardeau du Seigneur, | 38 Коли ви й далі говоритимете, ,Вагота Господня, то ось як говорить Господь: Що ви ввесь час говорите це слово, а саме: «Вагота Господня, хоч я й наказав вам не говорити „Вагота Господня, |
| 39 à cause de cela, voici que je vous prendrai moi-même, et je vous emporterai (comme un fardeau), et je vous abandonnerai loin de ma face, vous et la ville que j'ai donnée à vous et à vos pères ; | 39 то ось власне тому я вас, як річ ваготливу, підніму й відкину геть від обличчя мого; вас і місто те, що дав був вам і батькам вашим. |
| 40 et je vous couvrirai (livrerai à) d'un opprobre éternel et (à) d'une ignominie éternelle, dont la mémoire ne s'effacera jamais. | 40 Я покладу на вас ваготу вічної наруги й вічного, невигладного сорому.“ |
