| 1 Mais le peuple, voyant que Moïse différait longtemps à descendre de la montagne, s'assembla en s'élevant contre Aaron, et lui dit : Viens, fais-nous des dieux qui marchent devant nous ; car pour ce qui est de Moïse, cet homme qui nous a tirés de l'Egypte, nous ne savons ce qui lui est arrivé. | 1 Коли народ побачив, що Мойсей забарився, не сходив з гори, збився він юрбою коло Арона та й каже до нього: «Ану, зроби нам бога, щоб він ішов поперед нас! Бо отой Мойсей, той чоловік, що вивів нас з Єгипетської землі, — не знаємо, що з ним сталося.» |
| 2 Aaron leur répondit : Otez les pendants d'(or des) oreilles de vos femmes, de vos fils et de vos filles, et apportez-les-moi. | 2 Сказав же Арон до них: «Повиймайте золоті ковтки, що в ухах жінок ваших, синів та дочок ваших, та й принесіть до мене.» |
| 3 (Et) Le peuple fit ce qu'Aaron lui avait commandé et lui apporta les pendants d'oreilles. | 3 І повиймали всі люди золоті ковтки, що були в них у вухах, і поприносили до Арона. |
| 4 Aaron, les ayant pris, les jeta en fonte, et il en forma un veau. Alors les Israélites dirent : Voici tes dieux, ô Israël, qui t'ont tiré de l'Egypte. | 4 Позбирав він їх з їхніх рук, розтопив у формі та й виробив з них вилитого бичка. А вони загукали: «Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі!» |
| 5 Ce qu'Aaron ayant vu, il dressa un autel devant le veau, et il fit crier par un héraut : Demain sera la fête solennelle du Seigneur. | 5 Арон, побачивши це, спорудив перед ним жертовник і проголосив: «Узавтра свято на честь Господа.» |
| 6 (Et) S'étant levés de grand matin, ils offrirent des holocaustes et des hosties pacifiques. Tout le peuple s'assit pour manger et pour boire, et ils se levèrent ensuite pour jouer. | 6 Повставали вони рано-вранці й учинили всепалення й мирні жертви, а потім посідали люди їсти й пити, і знову встали забавлятися. |
| 7 Alors le Seigneur parla à Moïse et lui dit : Va, descends ; car ton peuple, que tu as (re)tiré de l'Egypte, a péché. | 7 Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі. |
| 8 Ils se sont bientôt retirés de la voie que tu leur avais montrée ; ils se sont fait un veau en fonte, ils l'ont adoré, et, lui immolant des victimes, ils ont dit : Ce sont là tes dieux, ô Israël, qui t'ont tiré de l'Egypte. | 8 Занадто скоро звернули вони зо шляху, що я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі.» |
| 9 Le Seigneur dit encore à Moïse : Je vois que ce peuple a la tête dure (d'un cou roide, note). | 9 І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий. |
| 10 Laisse-moi (faire), afin que la fureur de mon indignation s'allume contre eux et que je les extermine, et je te rendrai le chef d'un grand peuple. | 10 Тож тепер полиш мене; нехай запалає мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий.» |
| 11 Mais Moïse conjurait le Seigneur son Dieu, en disant : Seigneur, pourquoi votre fureur s'allume-t-elle contre votre peuple, que vous avez fait sortir de l'Egypte avec une grande force et une main puissante ? | 11 Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів твій на народ твій, що ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою? |
| 12 Ne permettez pas, je vous prie, que les Egyptiens disent : Il les a tirés d'Egypte avec ruse pour les tuer sur les montagnes et pour les exterminer de la terre. Que votre colère s'apaise, et laissez-vous fléchir pour pardonner à l'iniquité de votre peuple. | 12 Навіщо мали б єгиптяни говорити: На лихо вивів він їх, щоб повбивати їх у горах та вигубити їх з лиця землі? Відверни ярість обурення твого та зміни гнів на милість супроти твого народу. |
| 13 Souvenez-vous d'Abraham, d'Isaac et d'Israël vos serviteurs, auxquels vous avez juré par vous-même en disant : Je multiplierai votre race (postérité) comme les étoiles du ciel, et je donnerai à votre postérité toute cette terre dont je vous ai parlé, et vous la posséderez pour jamais. | 13 Згадай Авраама, Ісаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся собою цими словами: Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, що обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість.» |
| 14 Alors le Seigneur s'apaisa, et il résolut de ne point faire à son peuple le mal qu'il lui voulait faire (avait dit). | 14 І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ. |
| 15 Moïse revint donc de dessus la montagne, portant en sa main les deux tables du témoignage écrites des deux côtés, | 15 І повернувшися, став Мойсей сходити з гори з двома таблицями свідоцтва в руці, таблицями, записаними обабіч, були бо списані з одного й з другого боку. |
| 16 qui étaient l'ouvrage du Seigneur ; et l'écriture qui était gravée sur ces tables était aussi de la main de Dieu. | 16 Таблиці ж були ділом Божим, і письмо — Божим письмом, виритим на таблицях. |
| 17 Or Josué, entendant le tumulte et les cris du peuple, dit à Moïse : On entend dans le camp comme les cris de personnes qui combattent. | 17 Почув Ісус голос людей, що гаморили, та й каже до Мойсея: «Воєнний сполох у таборі!» |
| 18 Moïse lui répondit : Ce n'est point là le cri de personnes qui s'exhortent au combat, ni les voix confuses d'hommes qui s'excitent à prendre la fuite ; mais j'entends la voix de personnes qui chantent. | 18 Мойсей же відповів: «Не перемоги гомін, та й не поразки плач: голос пісень я чую.» |
| 19 Et s'étant approché du camp, il vit le veau et les danses. Alors il entra en une grande colère ; il jeta les tables qu'il tenait à la main et les brisa au pied de la montagne. | 19 І як наблизився до табору, побачив бичка й танки, тож запалав гнівом Мойсей та й кинув таблиці з рук і розбив їх під горою. |
| 20 Et prenant le veau qu'ils avaient fait, il le mit dans le feu et le réduisit en poudre ; il jeta cette poudre dans l'eau et il la fit boire aux enfants d'Israël. | 20 Схопив він бичка, що вони були зробили, та й спалив його на вогні і розтовк його на порох, висипав у воду та й дав її пити синам Ізраїля. |
| 21 Moïse dit ensuite à Aaron : Que t'a fait ce peuple pour que tu attires sur lui un si grand péché ? | 21 Спитав Мойсей Арона: «Що тобі заподіяли ці люди, що ти навів на них такий великий гріх?» |
| 22 Il lui répondit : Que mon seigneur ne s'irrite point, car tu connais ce peuple, et tu sais combien il est porté au mal. | 22 Відповів Арон: «Нехай не палає гнівом мій пан; ти сам знаєш цих людей, як їх тягне до зла. |
| 23 Ils m'ont dit : Fais-nous des dieux qui marchent devant nous ; car nous ne savons ce qui est arrivé à ce Moïse qui nous a tirés de l'Egypte. | 23 Сказали вони мені: Зроби нам бога, щоб ішов поперед нас; бо отой чоловік, Мойсей, що вивів нас із Єгипетської землі, — не знаємо, що з ним сталося. |
| 24 Je leur ai dit : Qui d'entre vous a de l'or ? Ils l'ont apporté et me l'ont donné ; je l'ai jeté dans le feu, et ce veau en est sorti. | 24 Я відповів їм: У кого є золото, нехай здійме з себе. І вони пооддавали мені, а я вкинув його в огонь і вийшов цей бичок.» |
| 25 Moïse, voyant donc que le peuple était demeuré tout nu (car Aaron l'avait dépouillé par cette abomination honteuse (ignominie d'ordure) et l'avait mis tout nu au milieu de ses ennemis), | 25 Побачив Мойсей, що народ розгнузданий, а розгнуздав його Арон на сором перед його противниками, |
| 26 se mit à la porte du camp et dit : Si quelqu'un est au Seigneur, qu'il se joigne à moi. Et les enfants de Lévi s'étant tous assemblés autour de lui, | 26 і став Мойсей на воротях до табору та й каже: «Хто за Господа, до мене!» І зібрались коло нього всі сини Леві. |
| 27 il leur dit : Voici ce que dit le Seigneur, le Dieu d'Israël : Que chaque homme mette son épée à son côté. Passez et repassez au travers du camp d'une porte à l'autre, et que chacun tue son frère, son ami et ses proches (celui qui lui est le plus proche). | 27 І сказав їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Підпережіть кожен меча свого при боці, перейдіть табором сюди й назад, від воріт до воріт, вбиваючи кожен своїх рідних братів, приятелів ваших і сусідів.» |
| 28 (Et) Les enfants (fils) de Lévi firent ce que Moïse avait ordonné, et il y eut environ vingt-trois mille hommes de tués en ce jour-là. | 28 Вчинили сини Леві по слову Мойсея; і полягло того дня з народу до трьох тисяч люду. |
| 29 Alors Moïse leur dit : Vous avez chacun consacré vos mains au Seigneur en tuant votre fils et votre frère, afin que la (une) bénédiction (de Dieu) vous soit donnée. | 29 І сказав Мойсей: «Посвятіть себе сьогодні Господеві, кожен проти свого сина й проти свого брата, щоб на вас сьогодні зійшло благословення.» |
| 30 Le lendemain, Moïse dit au peuple : Vous avez commis un très grand péché. Je monterai vers le Seigneur pour voir si je pourrai le fléchir en quelque manière et obtenir le pardon de votre crime. | 30 Другого ж дня сказав Мойсей до народу: «Великого гріха допустились ви! Та я вийду оце до Господа; може спокутую ваш гріх.» |
| 31 Et étant retourné vers le Seigneur, il lui dit : Ce peuple a commis un très grand péché, et ils se sont fait des dieux d'or ; mais je vous conjure de leur pardonner cette faute ; | 31 Повернувсь Мойсей до Господа та й каже: «Ой, величезним гріхом провинились ці люди; зробили собі бога із золота. |
| 32 ou, si vous ne le faites pas, effacez-moi de votre livre que vous avez écrit. | 32 Ой, коли б ти простив їхній гріх! А ні, то викресли мене з твоєї книги, що ти написав.» |
| 33 Le Seigneur lui répondit : J'effacerai de mon livre celui qui aura péché contre moi. | 33 Сказав Господь Мойсеєві: «Хто згрішив проти мене, того викреслю з моєї книги. |
| 34 Mais pour toi, va et conduis ce peuple au lieu que je t'ai dit. Mon ange marchera devant toi, et au jour de la vengeance je visiterai (et punirai) ce péché qu'ils ont commis. | 34 Нині ж іди, веди людей туди, куди я заповідав тобі. Ось ангел мій ітиме поперед тебе, а як навідаюсь до них, я покараю їх за їхній гріх.» |
| 35 Le Seigneur frappa donc le peuple pour le crime relatif au veau qu'Aaron leur avait fait. | 35 І покарав Господь народ за те, що поклонявся бичкові, якого зробив Арон. |
