Deuxième livre des Chroniques 33

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Manassé avait 12 ans quand il monta sur le trône, et il régna 55 ans à Jérusalem.	1 Манассії було 12 років, як став царем, і 55 років царював він у Єрусалимі.
2 Il fit ce qui est mal au regard de Yahvé, suivant les pratiques honteuses des nations que Yahvé avait dépossédées devant les Israélites.	2 Він чинив зло в очах Господніх, переймаючи гидоти народів, що їх Господь прогнав був перед синами Ізраїля.
3 Il rebâtit les Hauts-Lieux que son père Ézékias avait détruits, il éleva des autels aux Baals, il dressa des pieux sacrés, il se prosterna devant toute l’Armée des cieux et les servit.	3 Він збудував знов узвишшя, що збурив Єзекія, його батько, і спорудив жертовники ва-алам, поробив священні палі, поклонявся всьому воїнству небесному й служив йому.
4 Il construisit des autels dans la Maison dont Yahvé lui-même avait dit: “Mon Nom sera pour toujours à Jérusalem.”	4 Він збудував жертовники в домі Господньому, що про нього заповідав Господь: «В Єрусалимі буде ім’я моє повіки»;
5 Il construisit des autels pour toute l’Armée des cieux dans les deux cours de la Maison de Yahvé.	5 і встановив жертовники всьому воїнству небесному на обох дворах дому Господнього.
6 Il sacrifia ses fils par le feu dans la vallée de Ben-Hinnom. Il pratiqua l’astrologie, la divination, la sorcellerie, il eut recours à ceux qui évoquent les morts et aux devins. Que de fois n’a-t-il pas provoqué la colère de Dieu en faisant le mal sous son regard!	6 Він також перевів своїх синів через вогонь у долині Бен-Гіннома, знахурював, і ворожив, і чарував, завів викликачів мертвих та знахурів, і коїв багато злого в очах Господніх, приводивши його до гніву.
7 Il avait fait une statue de monstre sacré, il la plaça dans ce Temple dont Dieu lui-même avait dit à David et à son fils Salomon: “Je mettrai mon Nom pour toujours dans ce Temple, dans Jérusalem que j’ai choisie parmi toutes les tribus d’Israël.	7 Поставив подобу витесаного ідола, що його зробив, в домі Божому, про який Бог говорив Давидові та Соломонові, його синові: «У цьому домі та в Єрусалимі, що я вибрав з усіх колін Ізраїля, покладу я моє ім’я навіки,
8 Si Israël veille à observer tout ce que je lui ai commandé selon toute la Loi, les ordonnances et les règles données par Moïse, je ne conduirai plus ses pas loin du pays que j’ai donné à leurs pères.”	8 і не допущу, щоб ноги Ізраїля вийшли з землі, що її я закріпив за вашими батьками, як тільки вони пильнуватимуть, щоб виконувати все, що я їм заповідав, ввесь закон, постанови й накази приписані Мойсеєм.»
9 Mais Manassé égara Juda et les habitants de Jérusalem; il les amena à pratiquer le mal comme les nations que Yahvé avait anéanties devant les Israélites.	9 Але Манассія довів Юдею та мешканців Єрусалиму до того, що вони чинили гірше від тих народів, що їх Господь вигубив був перед синами Ізраїля.
10 Yahvé parla bien à Manassé et à son peuple, mais ils n’y prêtèrent aucune attention.	10 І говорив Господь до Манассії та до його народу, та вони не зважали.
11 Yahvé envoya contre eux les chefs de l’armée du roi d’Assyrie. Ils immobilisèrent Manassé avec des crocs, ils le lièrent avec une double chaîne de bronze et l’emmenèrent à Babylone.	11 Тоді Господь навів на них начальників війська асирійського царя, що забили Манассію в ланцюги, закували в подвійні кайдани та й одвели у Вавилон.
12 Du fond de sa misère, il attendrit Yahvé son Dieu, il s’humilia sincèrement devant le Dieu de ses pères,	12 Але він у своїй скруті узяв благати Господа, Бога свого, і смирився вельми перед Богом батьків своїх;
13 il le pria et fut écouté. Yahvé écouta ses supplications et le ramena à Jérusalem dans son royaume, et Manassé reconnut que seul Yahvé est Dieu.	13 молився до нього, й Господь вислухав його благання й повернув його в Єрусалим на його царство. Тоді Манассія пересвідчився, що Господь є Бог.
14 Après cela il reconstruisit la muraille extérieure de la Cité de David, à l’ouest de Guihon, dans le ravin. Ce rempart faisait le tour de l’Ophel et atteignait l’entrée de la porte des Poissons, Manassé le suréleva beaucoup. Il plaça des chefs de guerre dans toutes les villes fortifiées de Juda.	14 Після того побудував він зовнішній мур Давидгороду, на захід від Гіхо-ну, низом аж до входу в Рибні ворота, навколо Офела, й підвів його дуже високо. Настановив також військових начальників по всіх укріплених містах Юдеї.
15 Il fit disparaître de la Maison de Yahvé les dieux étrangers et l’idole du monstre sacré, il enleva tous les autels qu’il avait construits sur la montagne de la Maison de Yahvé ou dans Jérusalem: il fit tout jeter hors de la ville.	15 Він усунуь чужоземних богів та ідола з дому Господнього та усі жертовники, що спорудив на горі дому Господнього й в Єрусалимі, і викинув їх геть за місто.
16 Il restaura l’autel de Yahvé, il y offrit des sacrifices de communion et d’actions de grâces et il donna ordre aux Judéens de servir Yahvé, Dieu d’Israël.	16 Він поставив наново жертовник Господній і приніс на ньому мирні й подячні жертви, й наказав юдеям служити Господеві, Богові Ізраїля.
17 Le peuple continua bien d’offrir des sacrifices sur les Hauts-Lieux, mais seulement en l’honneur de Yahvé son Dieu.	17 Але народ приносив ще жертви на узвишшях, хоч то й було Господеві, Богові своєму.
18 Le reste des actes de Manassé, sa prière à Dieu, les paroles des voyants qui lui parlèrent au nom de Yahvé, Dieu d’Israël, se trouvent dans les actes des rois d’Israël.	18 Решта дій Манассії та його молитва до свого Бога й слова видющих, що говорили до нього в ім’я Господа, Бога Ізраїля, записані в діях ізраїльських царів.
19 Sa prière et comment il fut exaucé, tout son péché et toute son infidélité, les endroits où il éleva des Hauts-Lieux, des pieux sacrés et des idoles avant de s’humilier, cela est écrit dans les actes de Hozaï.	19 Молитва ж його й те, як його вислухав його Господь, усі його гріхи та його нечестивість, і про місця, де він спорудив узвишшя й поставив священні палі та тесаних бовванів, перед своїм упокоренням, записані в споминах видющих.
20 Manassé se coucha avec ses pères et on l’enterra dans le jardin de son palais. Son fils Amon régna à sa place.	20 І спочив Манассія при своїх батьках, і поховали його в його палаці. Замість нього став царем його син Амон.
21 Amon avait 22 ans lorsqu’il monta sur le trône, il régna deux ans à Jérusalem.	21 Було Амонові 22 роки, як став царем, і 2 роки царював він у Єрусалимі.
22 Il fit ce qui est mal au regard de Yahvé, comme l’avait fait son père Manassé. Amon offrit des sacrifices à toutes les idoles qu’avait faites son père Manassé, il les servit.	22 Він чинив зло в очах Господніх, як чинив його батько Манассія; всім тесаним бовванам, що наробив Манассія, його батько, Амон приносив жертви і служив їм.
23 Mais, contrairement à son père Manassé, il ne s’humilia pas devant Yahvé: il accumula les fautes.	23 Але він не смирився перед Господом, як був смирився Манассія, його батько: ба навіть грішив щораз більше.
24 Ses serviteurs conspirèrent contre lui et l’assassinèrent dans son palais.	24 І змовились на нього його слуги й убили його в його палаці.
25 Mais le peuple-du-pays mit à mort tous ceux qui avaient conspiré contre le roi Amon; on établit son fils Josias comme roi à sa place.	25 Але народ краю повбивав усіх, що були. в змові проти царя Амона, і замість нього народ краю настановив царем Йосію, його сина.