Лука 20

Біблія	BIBBIA VOLGARE
1 Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами	1 Ed essendo egli uno giorno nel tempio ammaestrando e predicando, raunaronsi (tutti) gli prìncipi de' sacerdoti e gli Scribi con gli antiqui.
2 і сказали так до нього «Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю»	2 E dicono a lui: dinne: in quale potestà fai queste cose? ovvero: chi è quello che a te ha dato questa potestà?
3 Він у відповідь сказав «Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені	3 E respondendogli Iesù, dissegli: addimanderovvi io etiam una cosa; rispondetemi.
4 Йоанове хрищення було з неба чи від людей»	4 (Ditemi): il battesimo di Ioanne era egli venuto dal cielo, ovvero dalli uomini?
5 А вони так міркували в собі Якщо ми скажемо З неба, — він спитає Чому ж ви йому не повірили	5 E quelli pensavano, tra sè dicendo: che se noi diremo ch' egli è venuto dal cielo, egli dirà: il perchè adunque non gli avete creduto?
6 А як ми скажемо Від людей, — увесь народ нас поб’є камінням, бо був певний, що Йоан пророк.	6 Ma se noi diremo ch' egli è dalli uomini, l'universo popolo ne lapidarà; imperò che sono certi, che Ioanne è profeta.
7 І відповіли «Не знаємо, звідки (воно було).»	7 E loro risposero che non sapevano donde egli fusse venuto.
8 А Ісус сказав їм «То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.»	8 Ai quali disse Iesù: nè etiam io vi dirò in quale potestà faccio queste cose.
9 І він почав народові казати оцю притчу «Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час.	9 E incominciò a dicere al popolo questa parabola: fu uno uomo che piantò la vigna, e allocolla alli lavoratori; ed egli per molti giorni andò in peregrinaggio.
10 Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.	10 E venuto il tempo, mandò dalli suoi lavoratori il servo, acciò li dessero del frutto della vigna. Li quali, poscia che l' ebbero battuto, remandorlo vôto.
11 І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками.	11 Di che aggiunse di mandarli uno altro servo. E loro, etiam battendolo, e affiiggendolo con parole ingiuriose, mandorolo vôto.
12 Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали.	12 Onde etiam mandò il terzo; li quali, etiam feriendo quello, scaccioronlo.
13 Сказав тоді власник виноградника Що мені робити Послати хібащо мого улюбленого сина Може його пошанують	13 Di che (vedendo questo) il signore della vigna disse: che farò io? mandarogli il mio diletto figliuolo; forse, quando il vederanno, temeranlo con reverenza.
14 Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась.	14 Il quale mandato, vedendolo gli lavoratori, fra sè pensavano, dicendo: questo è l'erede; uccidiamolo, acciò che la eredità sia fatta nostra.
15 І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника	15 E gittato quello fuori della vigna, uccisonlo. Che cosa dunque farà a quelli il signore della vigna?
16 Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.» Почувши це, вони сказали «Нехай це не станеться!»	16 Egli verrà, e disperderà quelli lavoratori, e ad altri darà la vigna (sua). E loro udendo, dissero: così [non] sarà.
17 Ісус же глянув на них пильно й мовив «Що, отже, значить оце написане Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним	17 Ma egli risguardando in loro, disse: che cosa è adunque quel ch' è scritto: la pietra che reprovorono gli edificanti, ella è fatta in capo del cantone?
18 Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється; на кого ж він впаде — роздавить.»	18 Fracassarassi ogni uomo che cascarà sopra quella; ma ella spezzarà quello sopra il quale cascarà (la pietra).
19 Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.	19 Onde in quell' ora cercavano li principi dei sacerdoti, e gli Scribi, di ponergli le mani sopra (di lui); ma temevano il popolo; imperò che là conobbero ch' egli avea detto questa parabola contra di loro.
20 І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.	20 E ponendosi a mente di lui, mandorono gli insidiatori, li quali simulassero di essere giusti, acciò il pigliassero nel parlare, acciò il dessero al principe, e in la potestà del rettore.
21 І ті спитали його «Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді.	21 Li quali addimandoronlo, dicendo: maestro, sappiamo che tu dici e insegni le cose (giuste e) dritte, e non sei accettatore di alcuna persona, anzi insegni in verità la via di Dio.
22 Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні»	22 A noi è lecito dare il censo a Cesare, o no?
23 Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них	23 Ma egli, considerando il suo (fraudolento) inganno, dissegli; il perchè mi tentate?
24 «Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис» Ті відповіли «Кесарів.»	24 Monstratemi il denaro. Questo denaro di cui ha la imagine e soprascrizione? E loro risposero: di Cesare.
25 І він сказав їм «Віддайте, отже, що кесареве — кесареві, а що Боже — Богові.»	25 Alli quali disse: rendete adunque quelle cose che sono di Cesare, a Cesare; e quelle che sono di Dio, a Dio.
26 І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.	26 Il che loro udendo, non potero riprendere la sua parola in presenza del popolo; e maravigliati nella sua risposta, tacettero.
27 Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили	27 Poscia andorono alcuni de' Sadducei, li quali negano essere la resurrezione, e addimandoronlo,
28 й спитали його «Учителю, Мойсей приписав нам Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму.	28 dicendo: maestro, a noi scrisse Moisè: se il fratello di alcuno morirà, avendo moglie, e lasciaralla senza figliuolo, che il fratello suo toglia quella, e susciti il seme del suo fratello.
29 Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним.	29 Erano adunque sette fratelli; e il primo tolse la moglie, ed egli morì senza figliuoli.
30 Потім другий,	30 E il seguente tolse quella; ed etiam egli è morto senza lassare figliuolo.
31 і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі.	31 E il terzo tolse quella; e similmente tutti sette, e non lasciorono seme, e sono morti.
32 Врешті, померла й жінка.	32 Ultima di tutti moritte la femina.
33 Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.»	33 Nella resurrezione adunque, di cui di questi sarà quella moglie? Imperò che sette l' hanno avuta per moglie.
34 Ісус відповів їм «Сини цього світу женяться і виходять заміж.	34 Onde dissegli Iesù: li figliuoli di questo mondo si maritano, e sono dati alle nozze.
35 Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж;	35 Ma quelli che saranno degni dell' altro mondo, e della resurrezione de' morti, non si maritaranno, nè menaranno moglie.
36 бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони — сини Божі, бувши синами воскресіння.	36 E più non potranno morire; imperò che loro sono eguali alli angioli, e sono figliuoli di Dio, conciosia che sono figliuoli di resurrezione.
37 А що мертві воскресають, — це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова.	37 Ma che (etiam) resuscitano li morti, etiam Moisè, essendo appresso la rovere, il dimostra, come egli dice il Siguore, il Dio di Abraam, il Dio d' Isaac e il Dio di Iacob.
38 Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.»	38 Di che Iddio, egli non è Iddio de' morti, ma de' vivi; imperò che tutti vivono a lui.
39 Деякі з книжників, озвавшися, заговорили «Учителю, ти добре сказав.»	39 Onde alcuni delli Scribi risposero: maestro, oh come hai detto bene!
40 І не насмілювались вони більше ні про що його питати.	40 E più non presumevano di addimandarlo.
41 І тоді він до них промовив «Як же це кажуть, що Христос син Давида	41 Ed egli sì gli disse: come dicono, Cristo essere figliuolo di David?
42 Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить Господь сказав Владиці моєму Сиди праворуч мене,	42 Ed esso David dice nel libro de' salmi: disse il Signore al Signore mio: siedi alla mano dritta mia,
43 поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги.	43 insino ch' io ponga li tuoi inimici, scabello de' tuoi piedi.
44 Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином»	44 David adunque chiamollo Signore; ed egli come è suo figliuolo?
45 І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням «Остерігайтеся книжників,	45 E udendo tutto il popolo, disse alli suoi discepoli :
46 що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах;	46 Guardatevi dalli Scribi, li quali vogliono andare nelle stole, e amano le salutazioni nel mercato, e le prime cattedre nelle sinagoghe, e le prime sedie ne' conviti;
47 що поїдають доми вдовиць і довго моляться для виду — вони приймуть строгіше осудження.»	47 li quali divorano le case delle vedove, simulanti la lunga orazione. Questi receveranno maggiore dannazione.