Євреїв 1

¹ Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.

² За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.

³ Він — відблиск його слави, образ його істоти, — підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,

⁴ ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я.

⁵ Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?»

⁶ Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.»

⁷ А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне — слугами своїми.»

⁸ А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти — берло твого царства.

⁹ Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.»

¹⁰ І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса — діло рук твоїх.

¹¹ Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються.

¹² Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж — той самий, і літа твої не скінчаться.»

¹³ До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?»

¹⁴ Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?