Hebrews 11

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 Now faith is the assurance of things hoped for, the conviction of things not seen.	1 Віра є запорукою того, чого сподіваємося, — доказ речей невидимих.
2 For by it the men of old received divine approval.	2 Через неї предки були добре засвідчені.
3 By faith we understand that the world was created by the word of God, so that what is seen was made out of things which do not appear.	3 Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.
4 By faith Abel offered to God a more acceptable sacrifice than Cain, through which he received approval as righteous, God bearing witness by accepting his gifts; he died, but through his faith he is still speaking.	4 Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє.
5 By faith Enoch was taken up so that he should not see death; and he was not found, because God had taken him. Now before he was taken he was attested as having pleased God.	5 Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові.
6 And without faith it is impossible to please him. For whoever would draw near to God must believe that he exists and that he rewards those who seek him.	6 Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають.
7 By faith Noah, being warned by God concerning events as yet unseen, took heed and constructed an ark for the saving of his household; by this he condemned the world and became an heir of the righteousness which comes by faith.	7 Вірою Ной, повчений об’явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.
8 By faith Abraham obeyed when he was called to go out to a place which he was to receive as an inheritance; and he went out, not knowing where he was to go.	8 Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав, узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.
9 By faith he sojourned in the land of promise, as in a foreign land, living in tents with Isaac and Jacob, heirs with him of the same promise.	9 Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці.
10 For he looked forward to the city which has foundations, whose builder and maker is God.	10 Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник.
11 By faith Sarah herself received power to conceive, even when she was past the age, since she considered him faithful who had promised.	11 Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю.
12 Therefore from one man, and him as good as dead, were born descendants as many as the stars of heaven and as the innumerable grains of sand by the seashore.	12 Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.
13 These all died in faith, not having received what was promised, but having seen it and greeted it from afar, and having acknowledged that they were strangers and exiles on the earth.	13 У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».
14 For people who speak thus make it clear that they are seeking a homeland.	14 А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини.
15 If they had been thinking of that land from which they had gone out, they would have had opportunity to return.	15 І якби вони пам’ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.
16 But as it is, they desire a better country, that is, a heavenly one. Therefore God is not ashamed to be called their God, for he has prepared for them a city.	16 Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.
17 By faith Abraham, when he was tested, offered up Isaac, and he who had received the promises was ready to offer up his only son,	17 Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав,
18 of whom it was said, "Through Isaac shall your descendants be named."	18 до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,
19 He considered that God was able to raise men even from the dead; hence, figuratively speaking, he did receive him back.	19 думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.
20 By faith Isaac invoked future blessings on Jacob and Esau.	20 Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.
21 By faith Jacob, when dying, blessed each of the sons of Joseph, bowing in worship over the head of his staff.	21 Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї.
22 By faith Joseph, at the end of his life, made mention of the exodus of the Israelites and gave directions concerning his burial.	22 Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості.
23 By faith Moses, when he was born, was hid for three months by his parents, because they saw that the child was beautiful; and they were not afraid of the king's edict.	23 Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.
24 By faith Moses, when he was grown up, refused to be called the son of Pharaoh's daughter,	24 Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона;
25 choosing rather to share ill-treatment with the people of God than to enjoy the fleeting pleasures of sin.	25 волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи,
26 He considered abuse suffered for the Christ greater wealth than the treasures of Egypt, for he looked to the reward.	26 бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту.
27 By faith he left Egypt, not being afraid of the anger of the king; for he endured as seeing him who is invisible.	27 Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить.
28 By faith he kept the Passover and sprinkled the blood, so that the Destroyer of the first-born might not touch them.	28 Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров’ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних.
29 By faith the people crossed the Red Sea as if on dry land; but the Egyptians, when they attempted to do the same, were drowned.	29 Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились.
30 By faith the walls of Jericho fell down after they had been encircled for seven days.	30 Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали.
31 By faith Rahab the harlot did not perish with those who were disobedient, because she had given friendly welcome to the spies.	31 Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.
32 And what more shall I say? For time would fail me to tell of Gideon, Barak, Samson, Jephthah, of David and Samuel and the prophets--	32 І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків,
33 who through faith conquered kingdoms, enforced justice, received promises, stopped the mouths of lions,	33 що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам,
34 quenched raging fire, escaped the edge of the sword, won strength out of weakness, became mighty in war, put foreign armies to flight.	34 силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.
35 Women received their dead by resurrection. Some were tortured, refusing to accept release, that they might rise again to a better life.	35 Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.
36 Others suffered mocking and scourging, and even chains and imprisonment.	36 Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці;
37 They were stoned, they were sawn in two, they were killed with the sword; they went about in skins of sheep and goats, destitute, afflicted, ill-treated--	37 їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені;
38 of whom the world was not worthy-- wandering over deserts and mountains, and in dens and caves of the earth.	38 вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.
39 And all these, though well attested by their faith, did not receive what was promised,	39 І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного,
40 since God had foreseen something better for us, that apart from us they should not be made perfect.	40 бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.