John 13

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 Now before the feast of the Passover, when Jesus knew that his hour had come to depart out of this world to the Father, having loved his own who were in the world, he loved them to the end.	1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила його година переходу з цього світу до Отця, полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця.
2 And during supper, when the devil had already put it into the heart of Judas Iscariot, Simon's son, to betray him,	2 І під час вечері, коли то диявол уже вклав у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, щоб зрадив його,
3 Jesus, knowing that the Father had given all things into his hands, and that he had come from God and was going to God,	3 Ісус знаючи, що Отець усе дав йому в руки, і що від Бога він вийшов і до Бога повертається,
4 rose from supper, laid aside his garments, and girded himself with a towel.	4 встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався.
5 Then he poured water into a basin, and began to wash the disciples' feet, and to wipe them with the towel with which he was girded.	5 Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний.
6 He came to Simon Peter; and Peter said to him, "Lord, do you wash my feet?"	6 Підходить, отже, і до Симона Петра, — та той йому: «Ти, Господи, — мені вмивати ноги?»
7 Jesus answered him, "What I am doing you do not know now, but afterward you will understand."	7 Каже йому Ісус у відповідь: «Те, що я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім.»
8 Peter said to him, "You shall never wash my feet." Jesus answered him, "If I do not wash you, you have no part in me."	8 Петро ж йому каже: «Ні, не митимеш моїх ніг повіки!» — «Коли я тебе не вмию, — одрікає Ісус, — то не матимеш зо мною частки.»
9 Simon Peter said to him, "Lord, not my feet only but also my hands and my head!"	9 «Господи, — проказує до нього Симон Петро, — то не тільки ноги, але і руки, і голову!»
10 Jesus said to him, "He who has bathed does not need to wash, except for his feet, but he is clean all over; and you are clean, but not every one of you."	10 А Ісус йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, та — не всі.»
11 For he knew who was to betray him; that was why he said, "You are not all clean."	11 Знав бо, хто зрадити його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті.»
12 When he had washed their feet, and taken his garments, and resumed his place, he said to them, "Do you know what I have done to you?	12 Обмивши їм ноги, вбрався знову в одіж, сів до столу та й каже до них: «Чи знаєте, що я зробив вам?
13 You call me Teacher and Lord; and you are right, for so I am.	13 Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є.
14 If I then, your Lord and Teacher, have washed your feet, you also ought to wash one another's feet.	14 Тож коли вмив вам ноги я — Господь і Учитель, — то й ви повинні обмивати ноги один одному.
15 For I have given you an example, that you also should do as I have done to you.	15 Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив.
16 Truly, truly, I say to you, a servant is not greater than his master; nor is he who is sent greater than he who sent him.	16 Істинно, істинно говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його.
17 If you know these things, blessed are you if you do them.	17 Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.
18 I am not speaking of you all; I know whom I have chosen; it is that the scripture may be fulfilled, 'He who ate my bread has lifted his heel against me.'	18 Говорю я не про всіх вас, знаю бо, кого обрав я, але щоб збулося Писання: Хто їсть зо мною хліб, той п’яту свою підніс на мене.
19 I tell you this now, before it takes place, that when it does take place you may believe that I am he.	19 Ось нині говорю вам, перед тим. як настане воно, щоб, коли настане, вірили ви, що я — Сущий.
20 Truly, truly, I say to you, he who receives any one whom I send receives me; and he who receives me receives him who sent me."	20 Істинно, істинно говорю вам: Хто приймає того, кого я пошлю, той мене приймає; а хто мене приймає — приймає того, який послав мене.»
21 When Jesus had thus spoken, he was troubled in spirit, and testified, "Truly, truly, I say to you, one of you will betray me."	21 Отак сказавши, стривожився Ісус духом. І посвідчив, промовивши: «Істинно, істинно говорю вам: Один з-поміж вас мене зрадить!»
22 The disciples looked at one another, uncertain of whom he spoke.	22 Учні ж поглянули один на одного розгублено, не відаючи, про кого він говорив.
23 One of his disciples, whom Jesus loved, was lying close to the breast of Jesus;	23 А був за столом, біля грудей, той з його учнів, що його Ісус любив.
24 so Simon Peter beckoned to him and said, "Tell us who it is of whom he speaks."	24 До нього й кивнув Симон Петро та мовив йому: «Спитайся лишень, хто той, про якого він каже?»
25 So lying thus, close to the breast of Jesus, he said to him, "Lord, who is it?"	25 Отож той, нахилившись до грудей Ісусових, йому й говорить: «Господи, хто то такий?»
26 Jesus answered, "It is he to whom I shall give this morsel when I have dipped it." So when he had dipped the morsel, he gave it to Judas, the son of Simon Iscariot.
27 Then after the morsel, Satan entered into him. Jesus said to him, "What you are going to do, do quickly."	27 І ввійшов тоді за куснем у нього сатана. «Що робиш — негайно роби!» — сказав йому Ісус.
28 Now no one at the table knew why he said this to him.	28 Та ніхто з тих, що при столі були, не збагнув, до чого він йому це мовив.
29 Some thought that, because Judas had the money box, Jesus was telling him, "Buy what we need for the feast"; or, that he should give something to the poor.	29 А що мав Юда скарбничку, то й гадав дехто, що Ісус сказав йому: Купи, чого нам треба на свято, — чи щоб роздав щось бідним.
30 So, after receiving the morsel, he immediately went out; and it was night.	30 І негайно ж, узявши кусень, вийшов той. А ніч була.
31 When he had gone out, Jesus said, "Now is the Son of man glorified, and in him God is glorified;	31 І коли вийшов він, Ісус промовив: «Тепер прославився Син Чоловічий, і Бог прославився в ньому.
32 if God is glorified in him, God will also glorify him in himself, and glorify him at once.	32 І коли Бог прославився в ньому, то Бог і його прославить у собі, — і прославить його незабаром.
33 Little children, yet a little while I am with you. You will seek me; and as I said to the Jews so now I say to you, 'Where I am going you cannot come.'	33 Дітоньки, ще трохи я з вами. Шукатимете ви мене, та як я юдеям повідав: Куди я іду, ви піти неспроможні, — так само й вам повідаю нині.
34 A new commandment I give to you, that you love one another; even as I have loved you, that you also love one another.	34 Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!
35 By this all men will know that you are my disciples, if you have love for one another."	35 З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати.»
36 Simon Peter said to him, "Lord, where are you going?" Jesus answered, "Where I am going you cannot follow me now; but you shall follow afterward."	36 Каже до нього Симон Петро: «Господи, куди ж ідеш?» Відказує йому Ісус: «Куди я йду, неспроможен єси зо мною нині йти. Аж потім підеш за мною.»
37 Peter said to him, "Lord, why cannot I follow you now? I will lay down my life for you."	37 Петро ж до нього: «Чого бо, Господи, неспроможен я нині йти за тобою? Життя моє за тебе покладу я!»
38 Jesus answered, "Will you lay down your life for me? Truly, truly, I say to you, the cock will not crow, till you have denied me three times.	38 «Життя твоє покладеш за мене? — відрікає Ісус. — Істинно, істинно кажу тобі: Не запіє і півень, а ти вже тричі відречешся мене.»