Isaiah 9

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 But there will be no gloom for her that was in anguish. In the former time he brought into contempt the land of Zebulun and the land of Naphtali, but in the latter time he will make glorious the way of the sea, the land beyond the Jordan, Galilee of the nations.	1 Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло.
2 The people who walked in darkness have seen a great light; those who dwelt in a land of deep darkness, on them has light shined.	2 Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють.
3 Thou hast multiplied the nation, thou hast increased its joy; they rejoice before thee as with joy at the harvest, as men rejoice when they divide the spoil.	3 Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки — як за часів Мідіяна.
4 For the yoke of his burden, and the staff for his shoulder, the rod of his oppressor, thou hast broken as on the day of Midian.	4 Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров’ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий.
5 For every boot of the tramping warrior in battle tumult and every garment rolled in blood will be burned as fuel for the fire.	5 Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру.
6 For to us a child is born, to us a son is given; and the government will be upon his shoulder, and his name will be called "Wonderful Counselor, Mighty God, Everlasting Father, Prince of Peace."	6 Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, — ревність Господа сил це чинить.
7 Of the increase of his government and of peace there will be no end, upon the throne of David, and over his kingdom, to establish it, and to uphold it with justice and with righteousness from this time forth and for evermore. The zeal of the LORD of hosts will do this.	7 Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало.
8 The Lord has sent a word against Jacob, and it will light upon Israel;	8 Увесь народ його розуміє, Ефраїм і мешканці Самарії, що згорда й з набундюченим серцем кажуть:
9 and all the people will know, Ephraim and the inhabitants of Samaria, who say in pride and in arrogance of heart:	9 «Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром.»
10 "The bricks have fallen, but we will build with dressed stones; the sycamores have been cut down, but we will put cedars in their place."	10 Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників:
11 So the LORD raises adversaries against them, and stirs up their enemies.	11 Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
12 The Syrians on the east and the Philistines on the west devour Israel with open mouth. For all this his anger is not turned away and his hand is stretched out still.	12 Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил.
13 The people did not turn to him who smote them, nor seek the LORD of hosts.	13 Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину.
14 So the LORD cut off from Israel head and tail, palm branch and reed in one day--	14 Старець і знатний — то голова; а пророк- що навчає неправди, то хвіст.
15 the elder and honored man is the head, and the prophet who teaches lies is the tail;	15 Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули.
16 for those who lead this people lead them astray, and those who are led by them are swallowed up.	16 Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі; на устах у кожного безглуздя. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
17 Therefore the Lord does not rejoice over their young men, and has no compassion on their fatherless and widows; for every one is godless and an evildoer, and every mouth speaks folly. For all this his anger is not turned away and his hand is stretched out still.	17 Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору.
18 For wickedness burns like a fire, it consumes briers and thorns; it kindles the thickets of the forest, and they roll upward in a column of smoke.	18 Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню; ніхто не щадить і брата свого.
19 Through the wrath of the LORD of hosts the land is burned, and the people are like fuel for the fire; no man spares his brother.	19 Гризуть направо, і все голодні; їдять наліво, та не ситі; кожен їсть тіло ближнього свого:
20 They snatch on the right, but are still hungry, and they devour on the left, but are not satisfied; each devours his neighbor's flesh,	20 Манассія — Ефраїма, Ефраїм — Манассію, обидва разом проти Юди; але по тому всьому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.
21 Manasseh Ephraim, and Ephraim Manasseh, and together they are against Judah. For all this his anger is not turned away and his hand is stretched out still.