1 Maccabees 9

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 When Demetrius heard that Nicanor and his army had fallen in battle, he again sent Bacchides and Alcimus into the land of Judah, along with the right wing of his army.	1 Почувши, що Ніканор з військом полягли у бою, Димитрій послав знову в Юдею Вакхида й Алкіма на чолі правого крила.
2 They took the road to Galilee, and camping opposite the ascent at Arbela, they captured it and killed many people.	2 І двигнулися вони по дорозі в Галгалу та обложили Маїсалот, що в Арбелах, і, здобувши його, вибили багато людей.
3 In the first month of the year one hundred and fifty-two, they encamped against Jerusalem.	3 Першого місяця 152 року вони отаборились під Єрусалимом,
4 Then they set out for Berea with twenty thousand men and two thousand cavalry.	4 потім з 20 000 піхоти і 2000 кінноти пішли походом на Берет.
5 Judas, with three thousand picked men, had camped at Elasa.	5 Юда з 3000 добірних вояків розташувався табором в Еласі.
6 When his men saw the great number of the troops, they were very much afraid, and many slipped away from the camp, until only eight hundred men remained.	6 Побачивши велику силу ворожих військ, вельми настрахались, і багато з них утекли з табору, так, що там зосталось тільки 800 чоловік.
7 As Judas saw that his army was melting away just when the battle was imminent, he was panic-stricken, because he had no time to gather them together.	7 Побачив Юда, що його табір почав розбігатися саме тоді, як бій надходив, і серце його краялося, бо не було більше часу їх зібрати.
8 But in spite of his discouragement, he said to those who remained: "Let us go forward to meet our enemies; perhaps we can put up a good fight against them."	8 Він з одчаю мовив до тих, що лишились: «Устаньмо й сміливо ходімо проти противників! Може, таки зможемо проти них воювати!»
9 They tried to dissuade him, saying: "We certainly cannot. Let us save our lives now, and come back with our kinsmen, and then fight against them. Now we are too few."	9 Та військо його відмовляло: «Тепер ми нічого не зможемо зробити, хібащо тільки врятувати наше життя. Потім ми повернемося назад з братами й будемо битись, а тепер нас мало.»
10 But Judas said: "Far be it from me to do such a thing as to flee from them! If our time has come, let us die bravely for our kinsmen and not leave a stain upon our glory!"	10 Юда ж відрік: «Нехай того не буде, щоб таке чинити, — від них утікати! Якщо вже настав для нас час, помремо як хоробрі за наших братів і не дамо заплямити нашої слави.»
11 Then the army of Bacchides moved out of camp and took its position for combat. The cavalry were divided into two squadrons, and the slingers and the archers came on ahead of the army, and all the valiant men were in the front line.	11 І вийшло військо з табору, і стало до зудару з ними. Кінноту розділено на дві частини. Пращники й лучники йшли попереду, всі найвідважніші теж були в перших лавах, тоді як Вакхид був на правім крилі.
12 Bacchides was on the right wing. Flanked by the two squadrons, the phalanx attacked as they blew their trumpets. Those who were on Judas' side also blew their trumpets.	12 Лава посувалася з обидвох сторін під звук сурем. Ті, що були при Юді, й собі засурмили,
13 The earth shook with the noise of the armies, and the battle raged from morning until evening.	13 і земля тряслась від гуркоту військ. Битва тривала від ранку аж до вечора.
14 Seeing that Bacchides was on the right, with the main force of his army, Judas, with all the most stouthearted rallying to him,	14 Побачивши, що Вакхид і ядро війська були праворуч, Юда зібрав навколо себе щонайхоробріших,
15 drove back the right wing and pursued them as far as the mountain slopes.	15 розбив праве крило і гнався за ними аж до схилів гори Азоту.
16 But when the men on the left wing saw that the right wing was driven back, they turned and followed Judas and his men, taking them in the rear.	16 Тоді ліве крило, вглядівши, що праве розбите, повернулось навздогін за Юдою і тими, що були з ним, і гналися за ними з тилу.
17 The battle was fought desperately, and many on both sides fell wounded.	17 Бій був запеклий, і з одного й з другого боку полягло багато вбитих.
18 Then Judas fell, and the rest fled.	18 Поліг і Юда, а решта повтікали.
19 Jonathan and Simon took their brother Judas and buried him in the tomb of their fathers at Modein.	19 Йонатан і Симон узяли Юду, свого брата, і поховали у гробниці його предків у Модіні.
20 All Israel bewailed him in great grief. They mourned for him many days, and they said,	20 Увесь Ізраїль плакав за ним вельми і влаштував йому довгу жалобу, та й, голосячи багато днів, промовляли:
21 "How the mighty one has fallen, the savior of Israel!"	21 «Як же то міг полягти витязь, який рятував Ізраїля?»
22 The other acts of Judas, his battles, the brave deeds he performed, and his greatness have not been recorded; but they were very many.	22 Решта дій Юди, його воєн, подвигів, які він учинив, та величі його не були записані, бо їх вельми багато було.
23 After the death of Judas, the transgressors of the law raised their heads in every part of Israel, and all kinds of evildoers appeared.	23 Після смерти Юди беззаконні знову піднесли голову по всіх місцевостях Ізраїля, і знову з’явилися ті, що чинять несправедливість.
24 In those days there was a very great famine, and the country deserted to them.	24 Того часу настав дуже великий голод, так що здавалось, ніби сама земля перейшла на ворожий бік.
25 Bacchides chose impious men and made them masters of the country.	25 Тоді Вакхид вибрав нечестивих людей і настановив їх над краєм панами;
26 These sought out and hunted down the friends of Judas and brought them to Bacchides, who punished and derided them.	26 ті заходилися вишукувати та вивідувати про друзів Юди і приводити їх до Вакхида, а цей карав їх і насміхався з них.
27 There had not been such great distress in Israel since the time prophets ceased to appear among the people.	27 І настав в Ізраїлі такий великий утиск, якого не було, відколи не з’явився більш пророк.
28 Then all the friends of Judas came together and said to Jonathan:	28 Тоді зібралися всі друзі Юди та сказали Йонатанові:
29 "Since your brother Judas died, there has been no one like him to oppose our enemies, Bacchides and those who are hostile to our nation.	29 «Відтоді, як помер брат твій Юда, немає мужа, схожого на нього, щоб виступити проти ворогів, Вакхида та тих, що ненавидять народ наш.
30 Now therefore we have chosen you today to be our ruler and leader in his place, and to fight our battle."	30 Отож: ми й вибрали тебе сьогодні, щоб ти був замість нього нашим начальником і вождем та провадив наші війни.»
31 From that moment Jonathan accepted the leadership, and took the place of Judas his brother.	31 Тоді Йонатан перейняв провід на себе, посівши місце Юди, свого брата.
32 When Bacchides learned of it, he sought to kill him.	32 Довідався про це Вакхид і шукав, як би його вбити.
33 But Jonathan and his brother Simon and all the men with him discovered this, and they fled to the desert of Tekoa and camped by the waters of the pool of Asphar.	33 Почули про те Йонатан, Симон, його брат, і всі, що були при ньому, і втекли в пустиню Текоа, де й отаборились при колодязі Асфар
34	34 Дізнався про це Вакхид у день суботній і з усім своїм військом перейшов через Йордан.
35 Jonathan sent his brother as leader of the convoy to ask permission of his friends, the Nabateans, to deposit with them their great quantity of baggage.	35 Йонатан послав був свого брата, начальника ватаги, до набатеїв, своїх приятелів, щоб дозволили примістити в них його великий обоз.
36 But the sons of Jambri from Medaba made a raid and seized and carried off John and everything he had.	36 Але з Медави вийшли потомки Ямбрі й схопили Іоана з усім, що було в нього, і віддалилися з добиччю.
37 After this, word was brought to Jonathan and his brother Simon: "The sons of Jambri are celebrating a great wedding, and with a large escort they are bringing the bride, the daughter of one of the great princes of Canaan, from Nadabath."	37 Та після того Йонатанові й Симонові, його братові, дали знати, що потомки Ямбрі справляють бучне весілля і з великою врочистістю ведуть з Надавату молоду, дочку одного з могутніх ханаанських вельмож.
38 Remembering the blood of John their brother, they went up and hid themselves under cover of the mountain.	38 Тоді вони, пригадавши кров брата свого Іоана, пішли й сховались у гірському сховищі.
39 They watched, and suddenly saw a noisy crowd with baggage; the bridegroom and his friends and kinsmen had come out to meet the bride's party with tambourines and musicians and much equipment.	39 Підвівши очі свої, побачили серед гармидеру почет з великими дарунками; то був молодий, що з своєю дружбою й братами йшли назустріч із бубнами, музиками та силою всякого знаряддя.
40 The Jews rose up against them from their ambush and killed them. Many fell wounded, and after the survivors fled toward the mountain, all their spoils were taken.	40 Встали юдеї з засідки й, кинувшись на них, стали їх бити. Багато було вбито й поранено, решта ж утекла в гори, а було взято й усю їхню здобич.
41 Thus the wedding was turned into mourning, and the sound of music into lamentation.	41 Отак весілля стало для них смутком, а музики — плачем.
42 Having taken their revenge for the blood of their brother, the Jews returned to the marshes of the Jordan.	42 І помстившися за кров свого брата, вони повернулись до багнистих берегів Йордану.
43 When Bacchides heard of it, he came on the sabbath to the banks of the Jordan with a large force.	43 Почув про це Вакхид і прийшов суботнього дня з великим військом на береги Йордану.
44 Then Jonathan said to his companions, "Let us get up now and fight for our lives, for today is not like yesterday and the day before.	44 Тоді Йонатан сказав тим, що були при ньому: «Встаньмо до бою за життя наше, бо сьогодні воно не так, як учора чи й позавчора.
45 The battle is before us, and behind us are the waters of the Jordan on one side, marsh and thickets on the other, and there is no way of escape.	45 Ось бо війна і спереду й ззаду нас, звідсіль і звідтіль вода Йордану, багно й хащі, нема нам куди втікати.
46 Cry out now to Heaven for deliverance from our enemies."	46 Ось час закликати голосно до неба, щоб нам урятуватись від руки ворогів наших.»
47 When they joined battle, Jonathan raised his arm to strike Bacchides, but Bacchides backed away from him.	47 І розпочався бій: Йонатан простягнув руку, щоб ударити Вакхида, та той від нього назад відхилився.
48 Jonathan and his men jumped into the Jordan and swam across to the other side, but the enemy did not pursue them across the Jordan.	48 Тут Йонатан і ті, що були при ньому, кинулись уплинь у Йордан і перепливли на той бік, але вороги не переправились через Йордан, щоб гнатися за ними.
49 A thousand men on Bacchides' side fell that day.	49 Того дня полягло у Вакхида з 1000 чоловік.
50 On returning to Jerusalem, Bacchides built strongholds in Judea: the Jericho fortress, as well as Emmaus, Beth-horon, Bethel, Timnath, Pharathon, and Tephon, with high walls and gates and bars.	50 Повернувшись у Єрусалим, Вакхид став будувати укріплені міста в Юдеї; твердиню в Єрихоні, Емаусі, Бетороні, Бетелі, Тамматі, Фаратоні й у Тефоні, з високими мурами й воротами на засувах,
51 In each he put a garrison to oppose Israel.	51 і поставив у них залогу, щоб непокоїти Ізраїля.
52 He fortified the city of Beth-zur, Gazara and the citadel, and put soldiers in them and stores of provisions.	52 Він укріпив також міста Бетсур і Гезеру й замок, зоставивши війська й запаси харчів у них.
53 He took as hostages the sons of the leaders of the country and put them in custody in the citadel at Jerusalem.	53 Узяв як закладників синів вельмож краю і залишив їх під вартою у твердині в Єрусалимі.
54 In the year one hundred and fifty-three, in the second month, Alcimus ordered the wall of the inner court of the sanctuary to be torn down, thus destroying the work of the prophets. But he only began to tear it down.	54 Року 153, другого місяця, звелів Алкім усунути мур внутрішнього двору святині, чим зруйнував працю пророків, — і почали його валити.
55 Just at that time he had a stroke, and his work was interrupted; his mouth was closed and he was paralyzed, so that he could no longer utter a word to give orders concerning his house.	55 Та тоді вхопив Алкіма параліч, і його робота припинилась. Йому заціпило уста, так що він не міг промовити й слова або розпорядитися щодо дому.
56 Finally he died in great agony.	56 Тоді помер Алкім у великих муках.
57 Seeing that Alcimus was dead, Bacchides returned to the king, and the land of Judah was quiet for two years. Bacchides and Jonathan	57 Побачивши ж, що Алкім помер, Вакхид повернувся до царя, і земля Юдейська зазнала спокою на 2 роки.
58 Then all the transgressors of the law held a council and said: "Jonathan and his companions are living in peace and security. Now then, let us have Bacchides return, and he will capture all of them in a single night."	58 Всі нечестиві влаштували нараду, кажучи: «Ось Йонатан із своїми прибічниками живуть собі спокійно та безпечно. Приведім тепер Вакхида, і він захопить їх усіх за одну ніч.»
59 So they went and took counsel with him.	59 І пішли вони до нього й умовилися з ним.
60 When Bacchides was setting out with a large force, he sent letters secretly to all his allies in Judea, telling them to seize Jonathan and his companions. They were not able to do this, however, because their plot became known.	60 І вирушив Вакхид з великим військом, пославши потайки листи всім своїм союзникам у Юдеї, щоб вони схопили Йонатана та його прибічників; та їм не пощастило, бо задум їхній викрито.
61 In fact, Jonathan's men seized about fifty of the men of the country who were ringleaders in the mischief and put them to death.	61 Зате вони схопили близько 50 з видатних краю, що були на чолі змови, і їх убили.
62 Then Jonathan and Simon and their companions withdrew to Bethbasi in the desert; they rebuilt and strengthened its fortifications that had been demolished.	62 Тоді Йонатан і Симон з прибічниками відійшли в Бетбасі, що в пустині. Вони відбудували те, що було зруйноване там, й укріпились.
63 When Bacchides learned of this, he gathered together his whole force and sent word to those who were in Judea.	63 Довідавшись про те, Вакхид зібрав усе своє військо й повідомив наперед своїх прибічників у Юдеї.
64 He came and pitched his camp before Bethbasi, and constructing siege-machines, he fought against it for many days.	64 Прибувши сам, отаборився біля Бетбасі, і кілька днів брав його приступом, спорудивши машини.
65 Leaving his brother Simon in the city, Jonathan, accompanied by a small group of men, went out into the field.	65 Йонатан залишив Симона, брата свого, у місті, а сам вийшов в околицю з невеликим загоном
66 He struck down Odomera and his kinsmen and the sons of Phasiron in their encampment; these men had set out to go up to the siege with their forces.	66 і розбив Одомера та його братів, а й синів Фасірона, у шатрах їхніх. Отак почались перші їхні вдатні діла, і вони вбивались у силу.
67 Simon and his men then sallied forth from the city and set fire to the machines.	67 Симон же з прибічниками, вирвавшися з міста, підпалили машини,
68 They fought against Bacchides, and he was beaten. This caused him great distress. Because the enterprise he had planned came to nought,	68 і воювали проти Вакхида, що, розбитий, вельми засмутився, бо його намір і похід пішли нінащо.
69 he was angry with the lawless men who had advised him to invade the province. He killed many of them and resolved to return to his own country.	69 Розлютившись на беззаконних, що нараяли йому йти в похід, він убив багатьох із них і вирішив повернутись у край свій.
70 Jonathan learned of this and sent ambassadors to make peace with him and to obtain the release of the prisoners.	70 Дізнавсь про це Йонатан і вислав послів до нього, щоб укласти мир і повернути бранців.
71 He agreed to do as Jonathan had asked. He swore an oath to him that he would never try to injure him for the rest of his life;	71 Вакхид прийняв його, вчинив згідно з тими умовами й присягнув йому, що не буде спричинювати йому шкоди по всі дні життя свого.
72 and he released the prisoners he had previously taken from the land of Judah. He returned to his own country and never came into their territory again.	72 І видав йому бранців, що забрав був раніше в Юдеї, і повернувшись назад у край свій, вирішив більш не повертатись у край Юдейський.
73 Then the sword ceased in Israel. Jonathan settled in Michmash; he began to judge the people and he destroyed the impious in Israel.	73 Отак меч відпочив в Ізраїлі. Йонатан осівся в Махмасі, де почав правити народом, та винищив безбожних з-поміж Ізраїля.