Canticle of Canticles 4

King James Bible	Біблія
¹ Behold, thou art fair, my love; behold, thou art fair; thou hast doves' eyes within thy locks: thy hair is as a flock of goats, that appear from mount Gilead.	¹ Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої — голубки, за твоїм покривалом. Твоє волосся, мов козяче стадо, що сходить з Гілеад-гір.
² Thy teeth are like a flock of sheep that are even shorn, which came up from the washing; whereof every one bear twins, and none is barren among them.	² Зуби твої, мов стрижених овець отара, що з купелі виходять. Кожний з них має свою пару, ані одному її не бракує.
³ Thy lips are like a thread of scarlet, and thy speech is comely: thy temples are like a piece of a pomegranate within thy locks.	³ Немов кармазинова стьожка, твої губи й твоя бесіда мила. Немов розрізане надвоє яблуко гранатове — твої скроні, за твоїм покривалом.
⁴ Thy neck is like the tower of David builded for an armoury, whereon there hang a thousand bucklers, all shields of mighty men.	⁴ Шия твоя, немов Давидова башта, збудована для трофеїв. Тисяча щитів на ній повисло, усе зброя відважних.
⁵ Thy two breasts are like two young roes that are twins, which feed among the lilies.	⁵ Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці, які серед лілей пасуться.
⁶ Until the day break, and the shadows flee away, I will get me to the mountain of myrrh, and to the hill of frankincense.	⁶ Покіль день дише холодочком і тіні утікають, зійду собі на гору мірри, на ладану горбочок.
⁷ Thou art all fair, my love; there is no spot in thee.	⁷ Уся ти гарна, моя люба, і вади нема в тобі!
⁸ Come with me from Lebanon, my spouse, with me from Lebanon: look from the top of Amana, from the top of Shenir and Hermon, from the lions' dens, from the mountains of the leopards.	⁸ Ходи з Ливану, о дружино! Ходи, прилинь з Ливану; Поглянь з Амана-верховини із верховини Сеніру та Хермону — з барлогів лев’ячих, з гір леопардових.
⁹ Thou hast ravished my heart, my sister, my spouse; thou hast ravished my heart with one of thine eyes, with one chain of thy neck.	⁹ Ти полонила моє серце, моя сестро-дружино! Ти полонила моє серце одним лиш твоїм оком, однією перлиною твого намиста!
¹⁰ How fair is thy love, my sister, my spouse! how much better is thy love than wine! and the smell of thine ointments than all spices!	¹⁰ Які ж бо твої любощі прекрасні, моя сестро-дружино! Які ж бо твої любощі хороші! Понад вино! І запах твоїх пахощів понад усі бальзами.
¹¹ Thy lips, O my spouse, drop as the honeycomb: honey and milk are under thy tongue; and the smell of thy garments is like the smell of Lebanon.	¹¹ З уст твоїх крапле медом, о дружино, мед і молоко у тебе під язиком, і запах твоїх шат, немов запах Ливану.
¹² A garden inclosed is my sister, my spouse; a spring shut up, a fountain sealed.	¹² Садок замкнений, моя сестра-дружина, садок замкнений, криниця під печаттю.
¹³ Thy plants are an orchard of pomegranates, with pleasant fruits; camphire, with spikenard,	¹³ Твої протоки зрошують сад гранатовий, де овочі препишні, квітучий кипр та троянди.
¹⁴ Spikenard and saffron; calamus and cinnamon, with all trees of frankincense; myrrh and aloes, with all the chief spices:	¹⁴ Нард і шафран, пахуча троща й цинамон, усі дерева кадильні. Мірра, алое й усі бальзами щонайліпші.
¹⁵ A fountain of gardens, a well of living waters, and streams from Lebanon.	¹⁵ Ти джерело садів, криниця води живої; потоки, що з Ливану ринуть!
¹⁶ Awake, O north wind; and come, thou south; blow upon my garden, that the spices thereof may flow out. Let my beloved come into his garden, and eat his pleasant fruits.	¹⁶ Здіймись, північний вітре! Прилинь і ти, південний! Повій на сад мій, щоб його запахи рознеслись! Нехай мій любий увійде в сад свій, та споживає плоди його препишні.