Qoelet 7

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Un buon nome è preferibile all'unguento profumato e il giorno della morte al giorno della nascita.	1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2 È meglio andare in una casa in pianto che andare in una casa in festa; perché quella è la fine d'ogni uomo e chi vive ci rifletterà.	2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3 È preferibile la mestizia al riso, perché sotto un triste aspetto il cuore è felice.	3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4 Il cuore dei saggi è in una casa in lutto e il cuore degli stolti in una casa in festa.	4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5 Meglio ascoltare il rimprovero del saggio che ascoltare il canto degli stolti:	5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6 perché com'è il crepitio dei pruni sotto la pentola, tale è il riso degli stolti. Ma anche questo è vanità.	6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7 Il mal tolto rende sciocco il saggio e i regali corrompono il cuore.	7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8 Meglio la fine di una cosa che il suo principio; è meglio la pazienza della superbia.	8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
9 Non esser facile a irritarti nel tuo spirito, perché l'ira alberga in seno agli stolti.	9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10 Non domandare: "Come mai i tempi antichi erano migliori del presente?", poiché una tale domanda non è ispirata da saggezza.	10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11 È buona la saggezza insieme con un patrimonio ed è utile per coloro che vedono il sole;	11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12 perché si sta all'ombra della saggezza come si sta all'ombra del denaro e il profitto della saggezza fa vivere chi la possiede.	12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
13 Osserva l'opera di Dio: chi può raddrizzare ciò che egli ha fatto curvo?	13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
14 Nel giorno lieto sta' allegro e nel giorno triste rifletti: "Dio ha fatto tanto l'uno quanto l'altro, perché l'uomo non trovi nulla da incolparlo".	14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
15 Tutto ho visto nei giorni della mia vanità: perire il giusto nonostante la sua giustizia, vivere a lungo l'empio nonostante la sua iniquità.	15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
16 Non esser troppo scrupoloso né saggio oltre misura. Perché vuoi rovinarti?	16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
17 Non esser troppo malvagio e non essere stolto. Perché vuoi morire innanzi tempo?	17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
18 È bene che tu ti attenga a questo e che non stacchi la mano da quello, perché chi teme Dio riesce in tutte queste cose.	18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
19 La sapienza rende il saggio più forte di dieci potenti che governano la città.	19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
20 Non c'è infatti sulla terra un uomo così giusto che faccia solo il bene e non pecchi.	20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
21 Ancora: non fare attenzione a tutte le dicerie che si fanno, per non sentir che il tuo servo ha detto male di te,	21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
22 perché il tuo cuore sa che anche tu hai detto tante volte male degli altri.	22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
23 Tutto questo io ho esaminato con sapienza e ho detto: "Voglio essere saggio!", ma la sapienza è lontana da me!	23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
24 Ciò che è stato è lontano e profondo, profondo: chi lo può raggiungere?	24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
25 Mi son applicato di nuovo a conoscere e indagare e cercare la sapienza e il perché delle cose e a conoscere che la malvagità è follia e la stoltezza pazzia.	25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
26 Trovo che amara più della morte è la donna, la quale è tutta lacci: una rete il suo cuore, catene le sue braccia. Chi è gradito a Dio la sfugge ma il peccatore ne resta preso.	26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
27 Vedi, io ho scoperto questo, dice Qoèlet, confrontando una ad una le cose, per trovarne la ragione.	27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
28 Quello che io cerco ancora e non ho trovato è questo: Un uomo su mille l'ho trovato: ma una donna fra tutte non l'ho trovata.	28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
29 Vedi, solo questo ho trovato: Dio ha fatto l'uomo retto, ma essi cercano tanti fallaci ragionamenti.