ΙΟΥΔΙΘ - Giuditta - Judith 4

LXX	Біблія
1 και ηκουσαν οι υιοι ισραηλ οι κατοικουντες εν τη ιουδαια παντα οσα εποιησεν ολοφερνης τοις εθνεσιν ο αρχιστρατηγος ναβουχοδονοσορ βασιλεως ασσυριων και ον τροπον εσκυλευσεν παντα τα ιερα αυτων και εδωκεν αυτα εις αφανισμον	1 Почули сини Ізраїля, що жили в Юдеї, про те все, що вчинив народам Олоферн, верховний полководець Навуходоносора, царя асирійців, та як він, пограбувавши їхні храми, віддав їх на руїну,
2 και εφοβηθησαν σφοδρα σφοδρα απο προσωπου αυτου και περι ιερουσαλημ και του ναου κυριου θεου αυτων εταραχθησαν	2 і налякались його вельми й тремтіли за Єрусалим та за храм Господа, Бога свого,
3 οτι προσφατως ησαν αναβεβηκοτες εκ της αιχμαλωσιας και νεωστι πας ο λαος συνελελεκτο της ιουδαιας και τα σκευη και το θυσιαστηριον και ο οικος εκ της βεβηλωσεως ηγιασμενα ην	3 бо вони тількищо повернулись були з неволі, і ввесь народ Юдеї зібрався недавно та й посуд, жертовник і храм були очищені від осквернення лиш недавно.
4 και απεστειλαν εις παν οριον σαμαρειας και κωνα και βαιθωρων και βελμαιν και ιεριχω και εις χωβα και αισωρα και τον αυλωνα σαλημ	4 Тож і послали вони (стривожити) всю Самарію, Кону, Беторон, Белмаїн, Єрихон, Хову, Есору та Салем-долину,
5 και προκατελαβοντο πασας τας κορυφας των ορεων των υψηλων και ετειχισαν τας εν αυτοις κωμας και παρεθεντο εις επισιτισμον εις παρασκευην πολεμου οτι προσφατως ην τα πεδια αυτων τεθερισμενα	5 і зайняли наперед усі шпилі високих гір, укріпили мурами оселі, що були на них, і заготували харчів для війни, бо на їхніх полях щойно недавно скінчились були жнива.
6 και εγραψεν ιωακιμ ο ιερευς ο μεγας ος ην εν ταις ημεραις εν ιερουσαλημ τοις κατοικουσι βαιτυλουα και βαιτομεσθαιμ η εστιν απεναντι εσδρηλων κατα προσωπον του πεδιου του πλησιον δωθαιμ	6 Первосвященик Йоаким, що був тоді в Єрусалимі, написав мешканцям Ветулії і Ветоместему, що навпроти Ездрелону, в напрямі рівнини біля Дотаїму,
7 λεγων διακατασχειν τας αναβασεις της ορεινης οτι δι' αυτων ην η εισοδος εις την ιουδαιαν και ην ευχερως διακωλυσαι αυτους προσβαινοντας στενης της προσβασεως ουσης επ' ανδρας τους παντας δυο	7 наказуючи їм зайняти доступи в горах, бо через них був доступ в Юдею; і їм легко було затримати тих, що хотіли б продертись по два нараз через вузьку щілину.
8 και εποιησαν οι υιοι ισραηλ καθα συνεταξεν αυτοις ιωακιμ ο ιερευς ο μεγας και η γερουσια παντος δημου ισραηλ οι εκαθηντο εν ιερουσαλημ	8 Сини Ізраїля зробили так, як наказав їм первосвященик Йоаким з радою старших усього народу Ізраїля, що засідала в Єрусалимі.
9 και ανεβοησαν πας ανηρ ισραηλ προς τον θεον εν εκτενεια μεγαλη και εταπεινωσαν τας ψυχας αυτων εν εκτενεια μεγαλη	9 Всі мужі ізраїльські почали з великим запалом взивати до Бога та впокорятись перед ним ревно.
10 αυτοι και αι γυναικες αυτων και τα νηπια αυτων και τα κτηνη αυτων και πας παροικος και μισθωτος και αργυρωνητος αυτων επεθεντο σακκους επι τας οσφυας αυτων	10 Самі вони, жінки їхні, їхні маленькі діти, їхні череди, усі чужинці, наймити й раби їхні надягнули собі на бедра волосяниці.
11 και πας ανηρ ισραηλ και γυνη και τα παιδια οι κατοικουντες εν ιερουσαλημ επεσον κατα προσωπον του ναου και εσποδωσαντο τας κεφαλας αυτων και εξετειναν τους σακκους αυτων κατα προσωπον κυριου	11 Всі мужі ізраїльські, жінки й діти, що жили в Єрусалимі, впали ниць перед храмом і, посипавши голови попелом, розстелили свої волосяниці перед Господом.
12 και το θυσιαστηριον σακκω περιεβαλον και εβοησαν προς τον θεον ισραηλ ομοθυμαδον εκτενως του μη δουναι εις διαρπαγην τα νηπια αυτων και τας γυναικας εις προνομην και τας πολεις της κληρονομιας αυτων εις αφανισμον και τα αγια εις βεβηλωσιν και ονειδισμον επιχαρμα τοις εθνεσιν	12 Вони вкрили й жертовник волосяницею і взивали однодушно та ревно до Бога Ізраїля — не видати їхніх немовляток на загибель, жінок їхніх на наругу, міста, що належали до них, на загладу і святиню на сором, на ганьбу та наругу поганам.
13 και εισηκουσεν κυριος της φωνης αυτων και εισειδεν την θλιψιν αυτων και ην ο λαος νηστευων ημερας πλειους εν παση τη ιουδαια και ιερουσαλημ κατα προσωπον των αγιων κυριου παντοκρατορος	13 Почув Господь їхній голос і зглянувся над їхнім горем. По всій Юдеї та Єрусалимі народ постив чимало днів, обернувшись обличчям до храму Господа Вседержителя.
14 και ιωακιμ ο ιερευς ο μεγας και παντες οι παρεστηκοτες ενωπιον κυριου ιερεις και οι λειτουργουντες κυριω σακκους περιεζωσμενοι τας οσφυας αυτων προσεφερον την ολοκαυτωσιν του ενδελεχισμου και τας ευχας και τα εκουσια δοματα του λαου	14 А первосвященик Йоаким і всі ті, що стояли перед Господом, священики й священослужителі Господні, з волосяницями на бедрах, приносили повсякчасні всепалення, обіти й добровільні дари народу,
15 και ην σποδος επι τας κιδαρεις αυτων και εβοων προς κυριον εκ πασης δυναμεως εις αγαθον επισκεψασθαι παν οικον ισραηλ	15 і, з посипаними попелом завоями своїми, щосили взивали до Господа, щоб він доброзичливо споглянув на дім Ізраїля.