Salmos 81

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Del maestro de coro. Con la cítara de Gat. De Asaf.	1 Провідникові хору. На мелодію «На винотоках». Асафа.
2 ¡Canten con júbilo a Dios, nuestra fuerza, aclamen al Dios de Jacob!	2 Ликуйте Богові, нашій силі! Здійміть веселі оклики Богові Якова!
3 Entonen un canto, toquen el tambor, y la cítara armoniosa, junto con el arpa.	3 Затягніть пісню, вдарте у бубон, у гусла милозвучні й гарфу.
4 Toquen la trompeta al salir la luna nueva, y el día de luna llena, el día de nuestra fiesta.	4 Засурміть у ріг, як новий місяць настане, у повні — в день нашого свята.
5 Porque esta es una ley para Israel, un precepto del Dios de Jacob:	5 Такий бо для Ізраїля закон, така установа Бога Якова.
6 él se la impuso como norma a José, cuando salió de la tierra de Egipto. Oigo una voz desconocida que dice:	6 Він це свідоцтво ще для Йосифа поставив, коли виступав проти землі Єгипту. Я чув незрозумілу мені мову:
7 Yo quité el peso de tus espaldas y tus manos quedaron libres de la carga.	7 «Я скинув з його плечей ношу, від коша увільнились його руки.
8 Clamaste en la aflicción, y te salvé; te respondí oculto entre los truenos, aunque me provocaste junto a las aguas de Meribá.	8 Візвав єси до мене в скруті, і я спас тебе; озвався до тебе з громової хмари; я випробував тебе над Меріва-водами.
9 Oye, pueblo mío, yo atestiguo contra ti, ¡ojalá me escucharas, Israel!	9 Слухай, народе мій, я тебе попереджаю: Коли б то ти, Ізраїлю, мене послухав,
10 No tendrás ningún Dios extraño, no adorarás a ningún dios extranjero:	10 щоб чужого бога не було у тебе і ти не поклонявся сторонньому богові!
11 yo, el Señor, soy tu Dios, que te hice subir de la tierra de Egipto.	11 Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипту; відкрий твої уста, і я їх наповню.
12 Pero mi pueblo no escuchó mi voz, Israel no me quiso obedecer;	12 Але народ мій голосу мого не слухав, Ізраїль не хотів мене й знати.
13 por eso los entregué a su obstinación, para que se dejaran llevar por sus caprichos.	13 І я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: хай собі ходять по своїй волі!
14 ¡Ojalá mi pueblo me escuchara, e Israel siguiera mis caminos!	14 Якби ж то мій народ мене був слухав, якби Ізраїль ходив дорогами моїми,
15 Yo sometería a sus adversarios en un instante, y volvería mi mano contra sus opresores.	15 я б ворогів їхніх умить понизив, проти гнобителів їхніх я звернув би мою руку:
16 Los enemigos del Señor tendrían que adularlo, y ese sería su destino para siempre;	16 Господні ненависники йому б лестили, їхня кара була б вічна.
17 yo alimentaría a mi pueblo con lo mejor del trigo y lo saciaría con miel silvestre».	17 Найкращою пшеницею я його нагодував би, медом із скелі його наситив би».