Мудрости 4

Біблія	VULGATA
1 Краща бездітність із чеснотою, | бо пам’ять про неї безсмертна, | вона ж визнана і в Бога, й у людей.	1 O quam pulchra est casta generatio, cum claritate ! immortalis est enim memoria illius, quoniam et apud Deum nota est, et apud homines.
2 Її наслідують приявну, | а як її не стане, тужать за нею; | у вічності, увінчана, тріюмфально походжає, | — переможниця з змагань у боях бездоганних.	2 Cum præsens est, imitantur illam, et desiderant eam cum se eduxerit ; et in perpetuum coronata triumphat, incoinquinatorum certaminum præmium vincens.
3 Плодюча ж юрба нечестивих не принесе користи; | вони — паросток незаконно вроджених; | не пустять коріння глибоко, | ані не закріпляться на основі непохитній.	3 Multigena autem impiorum multitudo non erit utilis, et spuria vitulamina non dabunt radices altas, nec stabile firmamentum collocabunt.
4 Ба навіть, коли на якийсь час і виженуть гілляки, | тому що стоять хистко, вітер їх розхитає | і буревій їх викорінить.	4 Etsi in ramis in tempore germinaverint, infirmiter posita, a vento commovebuntur, et a nimietate ventorum eradicabuntur.
5 Ніжне віття буде обламане навколо; | і плід їх безкорисний буде, для споживи не спілий | та нездатний ні до чого.	5 Confringentur enim rami inconsummati ; et fructus illorum inutiles et acerbi ad manducandum, et ad nihilum apti.
6 Бо з беззаконних снів зроджені діти | — свідки погані батьків, на суді їх.	6 Ex iniquis enim somnis filii qui nascuntur, testes sunt nequitiæ adversus parentes in interrogatione sua.
7 А праведник, хоч і вмре передчасно, | знайде спокій,	7 Justus autem si morte præoccupatus fuerit, in refrigerio erit ;
8 бо чесна старість не — в довголітті | і не міряється числом років.	8 senectus enim venerabilis est non diuturna, neque annorum numero computata : cani autem sunt sensus hominis,
9 Розумність людям — за сивий волос править, | і вік старечий — це життя неосквернене.	9 et ætas senectutis vita immaculata.
10 Він сподобався Богові й він полюбив його, | а що жив між грішниками, то й переніс його.	10 Placens Deo factus est dilectus, et vivens inter peccatores translatus est.
11 Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду | або щоб хитрість не обманула душі його.	11 Raptus est, ne malitia mutaret intellectum ejus, aut ne fictio deciperet animam illius.
12 Бо чар зла затемнює добро, | і вихор пожадання змінює ум нелукавий.	12 Fascinatio enim nugacitatis obscurat bona, et inconstantia concupiscentiæ transvertit sensum sine malitia.
13 За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття,	13 Consummatus in brevi, explevit tempora multa ;
14 душа бо його Господеві була вгодна, | тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства. | Люди ж те бачать, та не розуміють, | їм і на думку не спадає те,	14 placita enim erat Deo anima illius : propter hoc properavit educere illum de medio iniquitatum. Populi autem videntes, et non intelligentes, nec ponentes in præcordiis talia,
15 що ласка й милосердя — для вибранців його | і опіка — для святих його.	15 quoniam gratia Dei et misericordia est in sanctos ejus, et respectus in electos illius.
16 Праведник покійний осуджує безбожників живучих; | а юність, яка до досконалости швидко дійшла, | — неправедника багатолітню старість.	16 Condemnat autem justus mortuus vivos impios, et juventus celerius consummata longam vitam injusti.
17 Бо вони кінець мудрого бачать, | але не розуміють, що Господь вирішив про нього | і навіщо його забезпечив.	17 Videbunt enim finem sapientis, et non intelligent quid cogitaverit de illo Deus, et quare munierit illum Dominus.
18 Бачать і легковажать, | але Господь з них сміятиметься.	18 Videbunt, et contemnent eum ; illos autem Dominus irridebit.
19 І після того будуть ганебним трупом, | погордою між мерцями навіки; | бо він стрімголов кине їх, онімілих, стрясе їх аж до самих основ, | і вони будуть знищені до останку; | будуть у болях, | і пам’ять про них загине.	19 Et erunt post hæc decidentes sine honore, et in contumelia inter mortuos in perpetuum : quoniam disrumpet illos inflatos sine voce, et commovebit illos a fundamentis, et usque ad supremum desolabuntur, et erunt gementes, et memoria illorum peribit.
20 В день обрахунку гріхів їхніх, вони прийдуть тремтівши, | і беззаконня їхні, проти них поставили, обвинуватять їх.	20 Venient in cogitatione peccatorum suorum timidi, et traducent illos ex adverso iniquitates ipsorum.