Йова 38

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:	1 Господь отвечал Иову из бури и сказал:
2 «Хто то такий затемнює мої задуми | нерозважливими словами?	2 кто сей, омрачающий Провидение словами без смысла?
3 Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: | бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!	3 Препояшь ныне чресла твои, как муж: Я буду спрашивать тебя, и ты объясняй Мне:
4 Де був єси, як я закладав землю? | Скажи, як маєш розум.	4 где был ты, когда Я полагал основания земли? Скажи, если знаешь.
5 Хто визначив їй міру, — може знаєш, | або хто простягнув лінію над нею?	5 Кто положил меру ей, если знаешь? или кто протягивал по ней вервь?
6 На чім підвалини її оперто, | або хто поклав її наріжний камінь	6 На чем утверждены основания ее, или кто положил краеугольный камень ее,
7 під радісні співи ранніх зір, | під оклики веселі всіх синів Божих?	7 при общем ликовании утренних звезд, когда все сыны Божии восклицали от радости?
8 Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?	8 Кто затворил море воротами, когда оно исторглось, вышло как бы из чрева,
9 Коли я зробив для нього одіж-хмару | і пелену для нього — густу мряку?	9 когда Я облака сделал одеждою его и мглу пеленами его,
10 Границю я йому призначив, | поклав засуви й ворота	10 и утвердил ему Мое определение, и поставил запоры и ворота,
11 й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! | Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі!	11 и сказал: доселе дойдешь и не перейдешь, и здесь предел надменным волнам твоим?
12 Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, | вказав зорі належне місце,	12 Давал ли ты когда в жизни своей приказания утру и указывал ли заре место ее,
13 щоб вона ухопила за краї землю | і щоб безбожників струсила з неї?	13 чтобы она охватила края земли и стряхнула с нее нечестивых,
14 Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, | стає барвистою, немов одежа.	14 чтобы [земля] изменилась, как глина под печатью, и стала, как разноцветная одежда,
15 І в грішників відібрано їхнє світло, | і ломиться піднесена рука.	15 и чтобы отнялся у нечестивых свет их и дерзкая рука их сокрушилась?
16 Чи ти зійшов колись до джерел моря? | Походжав дном безодні?	16 Нисходил ли ты во глубину моря и входил ли в исследование бездны?
17 Чи відкрилися тобі ворота смерти? | Чи бачив єси брами смертельної тіні?	17 Отворялись ли для тебя врата смерти, и видел ли ты врата тени смертной?
18 Чи обійняв оком світ широкий? | Скажи, коли усе те знаєш!	18 Обозрел ли ты широту земли? Объясни, если знаешь все это.
19 Де та дорога — до світла оселі, | і темрява, — де її місце,	19 Где путь к жилищу света, и где место тьмы?
20 щоб привести їх до їхнього житла, | направити їх до їхнього дому?	20 Ты, конечно, доходил до границ ее и знаешь стези к дому ее.
21 Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, | і число днів твоїх велике.	21 Ты знаешь это, потому что ты был уже тогда рожден, и число дней твоих очень велико.
22 Доходив ти колись до сховищ снігу? | Чи, може, бачив склади граду,	22 Входил ли ты в хранилища снега и видел ли сокровищницы града,
23 що я тримаю на час-пору смутку, | на день війни та битви?	23 которые берегу Я на время смутное, на день битвы и войны?
24 Де та дорога, що нею світло ділиться | і шириться по землі східній вітер?	24 По какому пути разливается свет и разносится восточный ветер по земле?
25 Хто зливі канали риє, | дорогу гуркотові грому,	25 Кто проводит протоки для излияния воды и путь для громоносной молнии,
26 щоб дощ послати на безлюдну землю, | пустиню, де нема нікого?	26 чтобы шел дождь на землю безлюдную, на пустыню, где нет человека,
27 Щоб напоїти пустизну та пустелю, | щоб виростити в степу тирсу?	27 чтобы насыщать пустыню и степь и возбуждать травные зародыши к возрастанию?
28 Чи має дощ батька? | Хто родить роси краплі?	28 Есть ли у дождя отец? или кто рождает капли росы?
29 З чийого лона лід виходить? | І іній з небес, — хто його породжує?	29 Из чьего чрева выходит лед, и иней небесный, --кто рождает его?
30 Мов камінь, тверднуть води, | обличчя безодні замерзає.	30 Воды, как камень, крепнут, и поверхность бездны замерзает.
31 Чи міг би ти зв’язати вузли Квочки? | Чи Косаря мотуззя розв’язати?	31 Можешь ли ты связать узел Хима и разрешить узы Кесиль?
32 Чи вивести у свій час ранню зорю, | Віз із його дітьми повести?	32 Можешь ли выводить созвездия в свое время и вести Ас с ее детьми?
33 Чи знаєш ти небес закони? | Чи можеш їхній порядок на землі встановити?	33 Знаешь ли ты уставы неба, можешь ли установить господство его на земле?
34 Можеш зняти голос твій до хмари, | щоб рясний дощ спустивсь на тебе?	34 Можешь ли возвысить голос твой к облакам, чтобы вода в обилии покрыла тебя?
35 Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли | й тобі сказали: Ось ми!	35 Можешь ли посылать молнии, и пойдут ли они и скажут ли тебе: вот мы?
36 Хто вклав в ібіса мудрість? | Хто півневі дав розум?	36 Кто вложил мудрость в сердце, или кто дал смысл разуму?
37 Хто мудро може зчислити хмари | і бурдюки небесні вихиляти?	37 Кто может расчислить облака своею мудростью и удержать сосуды неба,
38 Як пил стає болотом | і як грудки злипаються до купи?	38 когда пыль обращается в грязь и глыбы слипаются?
39 Невже то ти полюєш для левиці здобич | і голод левенят заспокоюєш,	39 Ты ли ловишь добычу львице и насыщаешь молодых львов,
40 коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, | сидять, в гущавині засівши?	40 когда они лежат в берлогах или покоятся под тенью в засаде?
41 Хто воронові харч готує, | як його діти пищать до Бога, | блукаючи без поживи?»	41 Кто приготовляет ворону корм его, когда птенцы его кричат к Богу, бродя без пищи?