Йова 38

Біблія	EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS
1 Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:	1 El Señor respondió a Job desde la tempestad, diciendo:
2 «Хто то такий затемнює мої задуми | нерозважливими словами?	2 ¿Quién es ese que oscurece mi designio con palabras desprovistas de sentido?
3 Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: | бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!	3 ¡Ajústate el cinturón como un guerrero: yo te preguntaré, y tú me instruirás!
4 Де був єси, як я закладав землю? | Скажи, як маєш розум.	4 ¿Dónde estabas cuando yo fundaba la tierra? Indícalo, si eres capaz de entender.
5 Хто визначив їй міру, — може знаєш, | або хто простягнув лінію над нею?	5 Quién fijó sus medidas? ¿Lo sabes acaso? ¿Quién tendió sobre ella la cuerda para medir?
6 На чім підвалини її оперто, | або хто поклав її наріжний камінь	6 ¿Sobre qué fueron hundidos sus pilares o quién asentó su piedra angular,
7 під радісні співи ранніх зір, | під оклики веселі всіх синів Божих?	7 mientras los astros de la mañana cantaban a coro y aclamaban todos los hijos de Dios?
8 Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?	8 ¿Quién encerró con dos puertas al mar, cuando él salía a borbotones del seno materno,
9 Коли я зробив для нього одіж-хмару | і пелену для нього — густу мряку?	9 cuando le puse una nube por vestido y por pañales, densos nubarrones?
10 Границю я йому призначив, | поклав засуви й ворота	10 Yo tracé un límite alrededor de él, le puse cerrojos y puertas,
11 й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! | Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі!	11 y le dije: «Llegarás hasta aquí y no pasarás; aquí se quebrará la soberbia de tus olas».
12 Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, | вказав зорі належне місце,	12 ¿Has mandado una vez en tu vida a la mañana, le has indicado su puesto a la aurora,
13 щоб вона ухопила за краї землю | і щоб безбожників струсила з неї?	13 para que tome a la tierra por los bordes y sean sacudidos de ella los malvados?
14 Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, | стає барвистою, немов одежа.	14 Ella adquiere forma como la arcilla bajo el sello y se tiñe lo mismo que un vestido:
15 І в грішників відібрано їхнє світло, | і ломиться піднесена рука.	15 entonces, a los malvados se los priva de su luz y se quiebra el brazo que se alzaba.
16 Чи ти зійшов колись до джерел моря? | Походжав дном безодні?	16 ¿Has penetrado hasta las fuentes del mar y has caminado por el fondo del océano?
17 Чи відкрилися тобі ворота смерти? | Чи бачив єси брами смертельної тіні?	17 ¿Se te han abierto las Puertas de la Muerte y has visto las Puertas de la Sombra?
18 Чи обійняв оком світ широкий? | Скажи, коли усе те знаєш!	18 ¿Abarcas con tu inteligencia la extensión de la tierra? Indícalo, si es que sabes todo esto.
19 Де та дорога — до світла оселі, | і темрява, — де її місце,	19 ¿Por dónde se va adonde habita la luz y dónde está la morada de las tinieblas,
20 щоб привести їх до їхнього житла, | направити їх до їхнього дому?	20 para que puedas guiarla hasta su dominio y mostrarle el camino de su casa?
21 Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, | і число днів твоїх велике.	21 ¡Seguro que lo sabes, porque ya habías nacido y es muy grande el número de tus días!
22 Доходив ти колись до сховищ снігу? | Чи, може, бачив склади граду,	22 ¿Has penetrado hasta los depósitos de la nieve y has visto las reservas del granizo,
23 що я тримаю на час-пору смутку, | на день війни та битви?	23 que yo guardo para los tiempos de angustia, para los días de guerra y de combate?
24 Де та дорога, що нею світло ділиться | і шириться по землі східній вітер?	24 ¿Por qué camino se expande la luz y el viento del este se propaga sobre la tierra?
25 Хто зливі канали риє, | дорогу гуркотові грому,	25 ¿Quién ha abierto un cauce al aguacero y un camino al estampido de los truenos,
26 щоб дощ послати на безлюдну землю, | пустиню, де нема нікого?	26 para hacer llover sobre una tierra despoblada, sobre un desierto donde ningún hombre habita,
27 Щоб напоїти пустизну та пустелю, | щоб виростити в степу тирсу?	27 para regar los páramos desolados y hacer brotar una hierba en la estepa?
28 Чи має дощ батька? | Хто родить роси краплі?	28 ¿Acaso la lluvia tiene un padre, y quién ha engendrado las gotas del rocío?
29 З чийого лона лід виходить? | І іній з небес, — хто його породжує?	29 ¿Del vientre de quién sale el hielo y quién da a luz la escarcha del cielo,
30 Мов камінь, тверднуть води, | обличчя безодні замерзає.	30 cuando las aguas se endurecen como piedra y se congela la superficie del océano?
31 Чи міг би ти зв’язати вузли Квочки? | Чи Косаря мотуззя розв’язати?	31 ¿Anudas tú los lazos de las Pléyades o desatas las cuerdas del Orión?
32 Чи вивести у свій час ранню зорю, | Віз із його дітьми повести?	32 ¿Haces salir las Híadas a su tiempo y guías a la Osa y sus cachorros?
33 Чи знаєш ти небес закони? | Чи можеш їхній порядок на землі встановити?	33 ¿Conoces las leyes de los cielos? ¿Regulas su dominio sobre la tierra?
34 Можеш зняти голос твій до хмари, | щоб рясний дощ спустивсь на тебе?	34 ¿Puedes alzar tu voz hasta las nubes para que te cubra una masa de agua?
35 Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли | й тобі сказали: Ось ми!	35 ¿Parten los relámpagos cuanto tú los envías y ellos te dicen: «Aquí estamos»?
36 Хто вклав в ібіса мудрість? | Хто півневі дав розум?	36 ¿Quién puso en el ibis la sabiduría o quién dio al gallo la inteligencia?
37 Хто мудро може зчислити хмари | і бурдюки небесні вихиляти?	37 ¿Quién cuenta las nubes sabiamente y quién inclina los odres del cielo,
38 Як пил стає болотом | і як грудки злипаються до купи?	38 cuando el polvo se funde en una masa y los terrones se pegan entre sí?
39 Невже то ти полюєш для левиці здобич | і голод левенят заспокоюєш,	39 ¿Cazas tú la presa para la leona y aplacas el hambre de sus cachorros,
40 коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, | сидять, в гущавині засівши?	40 cuando se agazapan en sus guaridas y están al acecho en la espesura?
41 Хто воронові харч готує, | як його діти пищать до Бога, | блукаючи без поживи?»	41 ¿Quién prepara las provisiones para el cuervo, cuando sus pichones claman a Dios y andan errantes por falta de alimento?