Одкровення 6

Біблія	Sacra Bibbia Garofalo
1 Я бачив, коли відкрив Агнець одну з семи печатей, і я чув одну з чотирьох істот, що говорила, мов голос грому: «Прийди!»	1 E vidi: quando l’agnello aprì il primo dei sette sigilli, udii il primo dei quattro viventi che diceva come con voce di tuono: «Vieni».
2 Я ж глянув, і от — кінь білий, і вершник на ньому, що мав лук, і дано йому вінець, і вийшов він переможний, і щоб перемагати.	2 E vidi: ed ecco un cavallo bianco e il cavaliere aveva un’arco, e gli fu data una corona, e uscì vincendo e per vincere ancora.
3 Коли відкрив печать другу, я чув другу істоту, що говорила: «Прийди!»	3 E quando aprì il secondo sigillo udii il secondo vivente che diceva: «Vieni!»
4 І вийшов інший кінь огнистий, і хто на ньому сидів, дано тому взяти мир від землі, і щоб один одного вбивали; дано йому меч великий.	4 E uscì un altro cavallo, rosso fuoco, e al cavaliere fu dato di togliere la pace dalla terra, affinché si sgozzino a vicenda; e gli fu data una spada grande.
5 Коли відкрив печать третю, я чув третю істоту, що говорила: «Прийди!» Я глянув, і от — кінь вороний, а хто сидів на ньому, мав вагівницю в руці своїй.	5 E quando aprì il terzo sigillo, udii il terzo vivente che diceva: «Vieni!'». E’ vidi: ed ecco un cavallo nero, e il cavaliere aveva una bilancia nella mano.
6 І я чув мов голос посеред чотирьох істот, що говорив: «Мірка пшениці за динарій, і три мірки ячменю за динарій; а оливи і вина не ушкоджуй.»	6 E udii come una voce in mezzo ai quattro viventi che diceva: «Un litro di frumento a un denaro, e tre litri di orzo a un denaro! E non sprecare l’olio e il vino!»
7 Коли відкрив печать четверту, я чув голос четвертої істоти, що говорила: «Прийди!»	7 E quando aprì il quarto sigillo, udii la voce del quarto vivente che diceva: «Vieni!»
8 Я глянув, і от — кінь жовтоблідий, і хто сидів на ньому, ім’я того «смерть», і ад ішов слідом за ним; дано їм владу над четвертою частиною землі — убивати мечем, голодом і мором, і звірами земними.	8 E vidi: ed ecco un cavallo verdastro, e il cavaliere ha nome «la Morte»; e l’ade lo seguiva. E fu dato ad essi potere sulla quarta parte della terra, per uccidere di spada, di fame, di peste, e mediante le fiere della terra.
9 Коли відкрив п’яту печать, я побачив під жертовником душі повбиваних за слово Боже і за свідчення, що мали.	9 E quando aprì il quinto sigillo, vidi sotto l’altare le anime degli sgozzati a causa della parola di Dio e della testimonianza che avevano.
10 І закричали вони голосом великим: «Доки, Владико святий і правдивий, не судиш і не мстиш за кров нашу — тим, що живуть на землі?»	10 E gridarono a gran voce dicendo: «Fino a quando; o padrone santo e verace, non compi il giudizio e non trai vendetta del nostro sangue dagli abitanti della terra?»
11 І дано їм кожному одежу білу і проречено їм, нехай спочиють іще на час малий, поки не доповнять числа співслужники їхні і брати їхні, що мають бути убиті, як і вони. 12, Я глянув, коли відкрив він печать шосту, і от землетрус великий відбувся, і сонце стало тьмяне, мов міх волосяний, а весь місяць став, як кров,	11 E fu data ad ognuno di essi una veste bianca, e fu detto loro di indugiare ancora poco tempo, finché non giunga a pienezza anche il numero di quanti, con servi loro e fratelli loro, debbono essere uccisi come loro.
12 і зірки небесні попадали на землю, мов смоковниця обсипає недостиглі смокви свої, вітром великим трушена.	12 E vidi: quando aprì il sesto sigillo; avvenne un terremoto grande e il sole divenne nero come un sacco di crine e la luna intera divenne come sangue
13 Небо відійшло, мов книга-сувій звиваний, і кожна гора і острів із місця свого рушили.	13 e le stelle del cielo caddero sulla terra così come un fico, scosso da un gran vento, getta i suoi frutti immaturi;
14 І царі землі і вельможі і тисячники і багатії і сильні і всякий раб і всякий вільний сховалися в печерах та скелях гір,	14 e il cielo si ritrasse come un libro che si ravvolge, e ogni monte e isola furono rimossi dai loro luoghi;
15 і кажуть до гір і до скель: «Упадіть на нас і закрийте нас від обличчя того, хто сидить на престолі, і від гніву Агнця,	15 e i re della terra e i maggiorenti e i capi militari e i ricchi e i forti ed ogni uomo, schiavo e libero, si nascosero nelle caverne e nelle rupi dei monti,
16 бо прийшов день великий гніву їхнього; і хто може устояти?»	16 e dissero ai monti e alle rupi: Cadete su di noi e nascondeteci dal cospetto di colui che siede sul trono e dall’ira dell’agnello,
	17 poiché è venuto il giorno grande della loro ira, e chi può reggersi?»