Суддів 3

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Ось ті народи, що Господь зоставив, щоб випробувати ними Ізраїля, тобто всіх тих, що не знали ніяких воєн за Ханаан,	1 Вот те народы, которых оставил Господь, чтобы искушать ими Израильтян, всех, которые не знали о всех войнах Ханаанских, --
2 та щоб навчались воювати покоління синів Ізраїля, які перше війни не знали:	2 для того только, чтобы знали и учились войне последующие роды сынов Израилевых, которые прежде не знали ее:
3 п’ять князів філістимлянських, усі ханааняни, сидонії і хіввії, що жили на Ливан-горі, від Ваал-Хермон-гори до входу в Хамат.	3 пять владельцев Филистимских, все Хананеи, Сидоняне и Евеи, живущие на горе Ливане, от горы Ваал-Ермона до входа в Емаф.
4 Зостались вони на те, щоб випробовувати ними Ізраїля, щоб довідатись, чи слухатимуться заповідей Господніх, які заповідав був батькам їхнім через Мойсея.	4 Они были [оставлены], чтобы искушать ими Израильтян и узнать, повинуются ли они заповедям Господним, которые Он заповедал отцам их чрез Моисея.
5 Тому й жили сини Ізраїля серед ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв та євусіїв.	5 И жили сыны Израилевы среди Хананеев, Хеттеев, Аморреев, Ферезеев, Евеев, и Иевусеев,
6 Брали за себе їхніх дочок і віддавали своїх дочок за їхніх синів, і їхнім богам служили.	6 и брали дочерей их себе в жены, и своих дочерей отдавали за сыновей их, и служили богам их.
7 Сини Ізраїля вчинили, що Господеві було не довподоби, й забули Господа, Бога свого, й служили Ваалові та Астарті.	7 И сделали сыны Израилевы злое пред очами Господа, и забыли Господа Бога своего, и служили Ваалам и Астартам.
8 От і запалав гнів Господній на Ізраїля, й він віддав їх у руки Кушан-Рішатаїмові, цареві Арам-Нагараїму, і сини Ізраїля служили Кушан-Рішатаїмові вісім років.	8 И воспылал гнев Господень на Израиля, и предал их в руки Хусарсафема, царя Месопотамского, и служили сыны Израилевы Хусарсафему восемь лет.
9 Коли ж сини Ізраїля закликали до Господа, Господь дав їм спасителя, Отнієла, сина Кеназа, сина меншого брата Калевового, і він врятував їх.	9 Тогда возопили сыны Израилевы к Господу, и воздвигнул Господь спасителя сынам Израилевым, который спас их, Гофониила, сына Кеназа, младшего брата Халевова.
10 Зійшов на нього дух Господній, і він правив Ізраїлем; він вийшов у похід, і віддав Господь йому в руки Кушан-Рішатаїма, царя арамського, і він запанував над Кушан-Рішатаїмом.	10 На нем был Дух Господень, и был он судьею Израиля. Он вышел на войну, и предал Господь в руки его Хусарсафема, царя Месопотамского, и преодолела рука его Хусарсафема.
11 І край зазнав сорок років спокою. І вмер Отнієл, син Кеназа.	11 И покоилась земля сорок лет. И умер Гофониил, сын Кеназа.
12 Після того ж сини Ізраїля знову вчинили те, що було не довподоби Господеві. Тоді Господь дав перевагу Еглонові, цареві моавському, над Ізраїлем, бо вони витворяли зло перед Господом.	12 Сыны Израилевы опять стали делать злое пред очами Господа, и укрепил Господь Еглона, царя Моавитского, против Израильтян, за то, что они делали злое пред очами Господа.
13 Зібрав Еглон до себе аммоніїв та амалекитян, вирушив у похід і побив Ізраїля, та й зайняв Пальмове місто.	13 Он собрал к себе Аммонитян и Амаликитян, и пошел и поразил Израиля, и овладели они городом Пальм.
14 І служили ізраїльтяни Еглонові, моавському цареві, вісімдесять років.	14 И служили сыны Израилевы Еглону, царю Моавитскому, восемнадцать лет.
15 Закликали тоді. сини Ізраїля до Господа, й Господь дав їм спасителя, Егуда, сина Гери, веніяминянина, лівака. Через нього то послали сини Ізраїля данину Еглонові, моавському цареві.	15 Тогда возопили сыны Израилевы к Господу, и Господь воздвигнул им спасителя Аода, сына Геры, сына Иеминиева, который был левша. И послали сыны Израилевы с ним дары Еглону, царю Моавитскому.
16 Зробив собі Егуд меча з двома лезами, лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежею, на правому боці.	16 Аод сделал себе меч с двумя остриями, длиною в локоть, и припоясал его под плащом своим к правому бедру,
17 От і приніс він Еглонові, моавському цареві, данину. Еглон був же вельми гладкий.	17 и поднес дары Еглону, царю Моавитскому; Еглон же был человек очень тучный.
18 Віддавши данину, він відослав людей, що її принесли,	18 Когда поднес [Аод] все дары и проводил людей, принесших дары,
19 а сам повернувсь назад від каменоломів, що біля Гілгалу, та й каже: «Є в мене до тебе, царю, таємне слово.» Той повелів: «Цитьте!» І вийшли всі від нього, що стояли коло нього.	19 то сам возвратился от истуканов, которые в Галгале, и сказал: у меня есть тайное слово до тебя, царь. Он сказал: тише! И вышли от него все стоявшие при нем.
20 І як наблизився Егуд до нього, він сидів у прохолодній горниці, що була для нього одного. Егуд і каже: «Маю Боже слово до тебе.» Той підвівсь із свого крісла.	20 Аод вошел к нему: он сидел в прохладной горнице, которая была у него отдельно. И сказал Аод: у меня есть до тебя, слово Божие. [Еглон] встал со стула.
21 Тоді Егуд, простягнувши ліву руку, вхопив меча по правім боці в себе, та й всадив йому в живіт	21 Аод простер левую руку свою и взял меч с правого бедра своего и вонзил его в чрево его,
22 так, що за лезом ввійшло й держало, і жир зімкнувся вколо леза, тож він не витяг меча з його живота.	22 так что вошла за острием и рукоять, и тук закрыл острие, ибо Аод не вынул меча из чрева его, и он прошел в задние части.
23 Вийшов тоді Егуд у сіни, зачинив двері горниці й засунув засувом за собою.	23 И вышел Аод в преддверие, и затворил за собою двери горницы, и замкнул.
24 Як же він вийшов, прийшли царські слуги й дивляться — аж ось двері горниці засунено, та й кажуть: «Певне він залагоджує свою потребу в кутку прохолодної кімнати.»	24 Когда он вышел, рабы [Еглона] пришли и видят, вот, двери горницы замкнуты, и говорят: верно он для нужды в прохладной комнате.
25 Ждали вони, ждали, аж ніяково їм стало. А він усе не відчиняв дверей горниці. Тоді взяли ключа, відомкнули, — аж пан їхній лежить мертвий.	25 Ждали довольно долго, но видя, что никто не отпирает дверей горницы, взяли ключ и отперли, и вот, господин их лежит на земле мертвый.
26 Поки ж вони збентежені метушились, Егуд утік, і пройшовши повз каменоломи, врятувався в Сеїрі.	26 Пока они недоумевали, Аод между тем ушел, прошел мимо истуканов и спасся в Сеираф.
27 Прибувши ж сюди, засурмив на Ефраїм-горах, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.	27 Придя же вострубил трубою на горе Ефремовой, и сошли с ним сыны Израилевы с горы, и он [шел] впереди их.
28 І промовив він до них: «Ходіть за мною, бо Господь дав ваших ворогів моавитян вам у руки!» І пішли вони за ним та й зайняли у Моава йорданські броди й не пускали нікого перейти.	28 И сказал им: идите за мною, ибо предал Господь врагов ваших Моавитян в руки ваши. И пошли за ним, и перехватили переправу через Иордан к Моаву, и не давали никому переходить.
29 Побили вони коло десять тисяч моавитян, що були всі сильні, всі здорові люди; ніхто з них не втік.	29 И побили в то время Моавитян около десяти тысяч человек, всё здоровых и сильных, и никто не убежал.
30 Мусіли тоді моавитяни скоритись під руку Ізраїля, і був мир у краю вісімдесят років.	30 Так смирились в тот день Моавитяне пред Израилем, и покоилась земля восемьдесят лет.
31 Після нього настав був Шамгар, син Аната: цей побив рожном шістсот філістимлян. Він також спас Ізраїля.	31 После него был Самегар, сын Анафов, который шестьсот человек Филистимлян побил воловьим рожном; и он также спас Израиля.