І Івана 2

¹ Мої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного.

² Він — примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу.

³ З того знаємо, що ми його спізнали, коли ми заповіді його бережемо.

⁴ Хто каже: «Я його знаю», і заповідей його не зберігає, той неправдомовець і в тому правди немає.

⁵ А хто береже його слова, в тому любов Божа справді досконала. З того й знаємо, що ми у ньому.

⁶ Хто каже, що в ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився.

⁷ Любі! Не нову заповідь вам пишу, але давню, що ви одержали спочатку. Ця давня заповідь — слово, що ви чули.

⁸ Проте, нову заповідь пишу, — це правдиве в вас і в ньому, — бо темрява проминає, і правдиве світло вже світить.

⁹ Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі.

¹⁰ Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває, і в ньому нема причини до падіння.

¹¹ Хто ж ненавидить брата свого, той у темряві, і в темряві він ходить, і куди йде, не знає, бо темрява у нього засліпила очі.

¹² Пишу вам, дітоньки, бо ваші гріхи відпущені вам із-за його імени.

¹³ Пишу вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого.

¹⁴ Писав вам, дітоньки, бо ви Отця спізнали. Писав вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Писав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже у вас перебуває, і ви перемогли лукавого.

¹⁵ Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в того немає любови Отця;

¹⁶ бо все, що у світі, — пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, — не від Отця, а від світу.

¹⁷ А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки.

¹⁸ Дітоньки, остання це година! І як ви чули, що має прийти антихрист, а тепер багато антихристів постало, то з цього пізнаємо, що остання година настала.

¹⁹ З-поміж нас вийшли, але з-між нас не були, — бо коли б з-між нас були, були б зосталися з нами, — лише щоб виявилося, що не всі вони від нас.

²⁰ Ви ж маєте помазання від Святого й усе знаєте.

²¹ Я вам писав не тому, що ви не знаєте правди, а тому, що ви її знаєте і що ніяка брехня не походить від правди.

²² Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус є Христос? Він — антихрист, що відрікається Отця і Сина.

²³ Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має й Отця.

²⁴ Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати.

²⁵ Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне.

²⁶ Це я вам написав про тих, що вводять вас в оману.

²⁷ А помазання, що ви від нього прийняли, у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб хтось навчав вас, бо його помазання вас про все навчає. Воно і правдиве, і необманне. Так, як воно вас навчило, перебувайте в ньому.

²⁸ Отож, дітоньки, перебувайте в ньому, щоб, як з’явиться, ми мали довір’я і не осоромилися перед ним під час його приходу.

²⁹ Коли ви знаєте, що він праведний, то знайте теж, що всякий, хто чинить справедливість, від нього народився.