Ісуса Навина 10

Біблія	Sacra Bibbia Garofalo
1 Як же почув Адоніцедек, цар єрусалимський, що Ісус узяв Аї та зруйнував його дощенту, що він так учинив з Аї і царем його, як учинив був з Єрихоном і царем його, і що мешканці Гівеону замирилися з Ізраїлем і жили серед нього, —	1 Adoni-zedek, re di Gerusalemme, quando udì che Giosuè aveva preso Ai e l’aveva votata all’anatema, infliggendo ad Ai e al suo re lo stesso trattamento che a Gerico e al suo re, e che gli abitanti di Gabaon avevano fatto pace con Israele e che si trovavano in mezzo a loro,
2 налякавсь він вельми, бо Гівеон був велике місто, як одне з міст царських, а навіть більше, ніж Аї, і всі чоловіки його були хоробрі.	2 ebbe grande timore, perché Gabaon era una città importante quanto una delle città regali, anche più grande di Ai e tutti i suoi uomini erano prodi.
3 От і послав Адоніцедек, цар єрусалимський, до Гогама, царя хевронського, до Пірама, царя ярмутського, до Яфії, царя лахішського, і до Девіра, царя еглонського, сказати:	3 Perciò Adoni-zedek, re di Gerusalemme, mandò a dire a Hoham re di Hebron, a Piream re di Jarmut, a Jafia re di Lachish e a Debir re di Eglon:
4 «Ходіть до мене та поможіть мені, щоб нам побити Гівеона, бо він замирився з Ісусом та з синами Ізраїля.»	4 «Salite da me e aiutatemi a battere Gabaon, perché ha fatto la pace con Giosuè e con i figli di Israele».
5 От і зібрались п’ять царів аморійських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахішський і цар еглонський, самі вони й усе їхнє військо, і прибули та облягли Гівеон та й почали війну на нього.	5 Dopo essersi uniti, i cinque re degli Amorrei, il re di Gerusalemme, il re di Hebron, il re di Jarmut, il re di Lachish e il re di Eglon salirono con tutti i loro accampamenti; si accamparono contro Gabaon e aprirono contro essa le ostilità.
6 Тим часом мешканці Гівеону послали до Ісуса в табір у Гілгал сказати: «Не покидай слуг твоїх. Рушай до нас хутко на підмогу та поможи нам, бо всі царі аморійські, що живуть по горах, виполчились на нас.»	6 Ma gli uomini di Gabaon mandarono a dire a Giosuè nell’accampamento di Galgala: «Non ritirare la mano dai tuoi servitori. Sali in fretta da noi e salvaci. Portaci aiuto perché tutti i re degli Amorrei che abitano la montagna hanno fatto lega contro di noi».
7 І вирушив Ісус із Гілгалу, сам він і з ним увесь люд збройний, усе войовники хоробрі.	7 Da Galgala Giosuè salì con tutta la gente di guerra, tutti i prodi guerrieri.
8 І сказав Господь Ісусові: «Не лякайсь їх, бо я віддам тобі їх у руки; ніхто з них не встоїться перед тобою.»	8 Jahvè disse a Giosuè: «Non temerli, perché io li metto in tuo potere; nessuno di loro potrà resistere a te».
9 Ісус напав на них зненацька, бо йшов з Гілгалу всю ніч.	9 Giosuè piombò su di loro all’improvviso, dopo aver marciato tutta la notte da Galgala.
10 І Господь примусив їх утікати від Ізраїля, і завдав він їм великої поразки біля Гівеону; і гнався за ними в гори, в напрямку на Бет-Хорон, б’ючи їх аж до Азеки й Македи.	10 Jahvè li mise in rotta di fronte a Israele che inflisse loro una grande sconfitta a Gabaon, li inseguì poi nella direzione della salita di Bethoron e li batté fino ad Azeka e fino a Makkeda.
11 І коли вони, втікаючи від Ізраїля, були на схилі Бет-Хорону, Господь спустив на них величезне каміння з неба аж до Азеки, їм на загибель; більше було тих, що загинули від кам’яного граду, ніж тих, що їх повбивали мечем сини Ізраїля.	11 Ora, quando essi fuggivano innanzi a Israele ed erano sulla discesa di Bethoron, Jahvè scagliò dal cielo sopra di loro, fino ad Azeka, grosse pietre che li annientarono. Ne morirono più per le pietre della grandine che non per la spada dei figli di Israele.
12 Тоді Ісус промовив до Господа, того власне дня, коли Господь віддав аморіїв на поталу синам Ізраїля, а сказав це перед Ізраїлем: «Сонце, спинись над Гівеоном; ти, о місяцю, в Аялон-долині.»	12 Allora Giosuè parlò a Jahvè, il giorno stesso in cui Jahvè mise gli Amorrei nelle mani dei figli di Israele, e disse sotto gli occhi di Israele: «O sole, fermati su Gabaon e tu, luna, sulla valle di Aialon!»
13 І зупинилося сонце, і став місяць, аж доки народ не помстивсь над ворогами. Чи ж не стоїть це написане в книзі Яшар? І сонце зупинилося серед неба й не квапилося заходити майже цілий день.	13 Il sole si fermò e la luna restò immobile finché il popolo non si fu vendicato dei suoi nemici. Non sta scritto forse nel libro del Giusto? Il sole restò immobile in mezzo al cielo e non si affrettò al tramonto quasi un giorno intero.
14 Не було більш такого дня, як той день, ні передше, ні після цього, щоб Господь слухав голос людини, бо Господь воював за Ізраїля.	14 Non ci fu mai né prima né dopo un giorno come quello, quando Jahvè ascoltò la voce di un uomo, perché Jahvè combatteva per Israele!
15 І повернувсь Ісус і з ним увесь Ізраїль до табору в Гілгал.	15 Quindi Giosuè e tutto Israele con lui ritornò all’accampamento di Galgala.
16 П’ять же царів тих втекло та й, й сховались у печері Македи.	16 Quei cinque re si diedero alla fuga e si nascosero nella caverna di Makkeda.
17 І донесли Ісусові: «Найшлися п’ять царів, схованих у печері Македи.»	17 Ciò fu riferito a Giosuè: «Si sono trovati i cinque re; essi si sono nascosti nella caverna di Makkeda».
18 Ісус велів: «Прикотіть велике каміння до входу в печеру й поставте кілька чоловік коло неї стерегти їх.	18 Allora Giosuè rispose: «Rotolate grosse pietre all’imboccatura della caverna e mettetevi uomini per fare la guardia.
19 Самі ж не зупиняйтесь, доганяйте ворогів ваших, наступайте на їхні тили; не давайте їм увійти в міста їхні, бо Господь, Бог ваш, віддав їх вам у руки.»	19 Voi però non fermatevi ma inseguite i vostri nemici, tagliate loro la ritirata e non lasciateli rientrare nelle loro città, perché Jahvè li ha messi nelle vostre mani».
20 Як же скінчив Ісус та сини Ізраїля бити їх страшенним боєм, аж до повного їх погрому, — хто зоставсь із них, ті повтікали в укріплені міста, —	20 Quando Giosuè e i figli di Israele ebbero finito di farne grandissima strage — soltanto alcuni fuggiaschi che erano scampati, avevano raggiunto le città fortificate —
21 ввесь народ повернувсь до з табору, до Ісуса, в Македу, мирно; ніхто не важивсь більш відкрити й рота проти синів Ізраїля.	21 allora tutto l’esercito ritornò sano è salvo all’accampamento a Makkeda, presso Giosuè, e nessuno osò schernire i figli di Israele.
22 Тоді Ісус велів: «Відчиніть щелепи печери та виведіть до мене тих п’ятьох царів з печери.»	22 Giosuè allora disse: «Aprite la bocca della caverna, fate uscire dalla caverna quei cinque re e conduceteli a me».
23 І так учинили й вивели до нього п’ятьох царів з печери: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахішського й царя егдонського.	23 Eseguirono e gli fecero uscire dalla caverna quei cinque re: il re di Gerusalemme, il re di Hebron, il re di Jarmut, il re di Lachish e il re di Eglon.
24 Коли приведено тих царів до Ісуса, покликав він усіх ізраїльтян і сказав старшині військового люду, що з ним ходили: «Приступіть і покладіть цим царям вашу ногу на шию.» Ті ж приступили і поклали царям ногу на шию.	24 Quando quei re furono condotti da Giosuè, egli convocò tutti i figli di Israele e disse agli ufficiali degli uomini di guerra che lo avevano accompagnato: «Avvicinatevi e mettete i piedi sul collo di questi re». Essi si avvicinarono e misero i piedi sul collo di quelli.
25 І сказав до них Ісус: «Не лякайтесь і не бійтесь, будьте відважні й хоробрі, бо так чинитиме Господь з усіма ворогами вашими, що з ними будете воювати.»	25 Giosuè disse loro: «Non temete e non perdetevi di coraggio: siate forti e coraggiosi, perché Jahvè tratterà così tutti i nemici contro i quali dovete combattere».
26 Потім Ісус ударами забив їх на смерть, і повісив їх на п’ятьох шибеницях, і висіли вони аж до вечора.	26 Dopo ciò, Giosuè diede il colpo fatale e li fece impiccare a cinque pali dove rimasero appesi fino a sera.
27 Як же заходило сонце, звелів Ісус поздіймати їх з шибениць і вкинути їх до печери, де вони були сховались; до входу ж у печеру прикотили велике каміння, що лежить там і досі.	27 Ma verso il tramonto del sole, peri ordine di Giosuè, furono calati dagli alberi e gettati in una fossa della caverna dove si erano nascosti; all’imboccatura della caverna furono poste grosse pietre che rimangono fino a oggi.
28 Того ж самого дня завоював Ісус Македу і вистинав його, разом з його царем, вістрям меча й винищив їх геть з усім живим, що було в ньому; не попустив нікому втекти; а з царем Македи він повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.	28 Lo stesso giorno, Giosuè si impadronì di Makkeda e la passò, insieme con il suo re, a fil di spada, dopo averla votata all’anatema con ogni vivente che vi si trovava, senza lasciarvi nessun superstite; trattò il re di Makkeda come aveva trattato il re di Gerico.
29 І рушив далі Ісус, а з ним увесь Ізраїль, з Македи на Лівну й став воювати з Лівною.	29 Poi Giosuè con tutto Israele passò da Makkeda a Libna e attaccò Libna.
30 Господь віддав також і це місто з його царем у руки Ізраїлеві, і він побив його вістрям меча з усім живим, що було в ньому; не дав утекти нікому з нього, а з царем його повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.	30 Jahvè mise anche questa città e il suo re nelle mani di Israele che la passò a fil di spada con ogni vivente che vi si trovava, senza lasciarvi nessun superstite; trattò il suo re come aveva trattato il re di Gerico.
31 Тоді двигнувся Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Лівни на Лахіш, обліг його і став з ним воювати.	31 Giosuè con tutto Israele passò da Libna a Lachish, vi si accampò e l’assaltò.
32 І віддав Господь Лахіш Ізраїлеві в руки; на другий день він його здобув і побив вістрям меча з усім живим, що було в ньому, так само, як учинив був з Лівною.	32 Jahvè mise anche Lachish nelle mani di Israele che la prese al secondo giorno e la passò a fil di spada con ogni vivente che vi si trovava, secondo quanto aveva fatto a Libna.
33 Тоді прийшов був Горам, цар гезерський, Лахішеві на підмогу, та Ісус так побив його й його військо, що не лишилося живої душі в нього.	33 Allora il re di Gezer, Horam, mosse per postare aiuto a Lachish, ma Giosuè batté lui e la sua gente così da non lasciare alcun superstite.
34 Двигнувся тоді Ісус з усім Ізраїлем від Лахішу на Еглон, і облягли вони його і розпочали війну з ним.	34 Giosuè e tutto Israele passarono da Lachish a Eglon, la investirono, la attaccarono
35 Взяли вони його того ж самого дня й побили вістрям меча, і винищили того дня геть чисто всі душі в ньому, так само, як учинив він був з Лахішем.	35 e la presero lo stesso giorno. Passata a fil di spada essa fu votata in quel giorno all’anatema con tutto ciò che vi respirava, secondo quanto aveva fatto a Lachish.
36 З Еглону рушив Ісус з усім Ізраїлем на Хеврон та й розпочав бій з ним.	36 Da Eglon Giosuè con tutto Israele salì a Hebron e le diede l’assalto.
37 Взяли вони його й побили його вістрям меча, й царя його з усіма містами й з усім, що було живим у ньому, не пощадивши нічого, точнісінько, як був учинив він з Еглоном. Він доконав над ним повне знищення та над усім живим, що було в ньому.	37 La presero e la passarono a fil di spada con il re, i villaggi e con ogni vivente che vi si trovava, senza lasciarvi nessun superstite, secondo quanto aveva fatto a Eglon. Questo luogo e tutto ciò che vi respirava fu votato all’anatema.
38 Звідси повернувсь Ісус з усім Ізраїлем проти Девіру та й розпочав наступ на нього.	38 Allora Giosuè con tutto Israele si volse contro Debir e le diede l’assalto;
39 Він узяв його з його царем і з усіма його містами й вистинав його вістрям меча й винищив дощенту все живе в ньому, не зоставляючи нікого живим; так як розправивсь був із Хевроном, так само він розправивсь із Девіром та його царем, і як розправився з Лівною та її царем.	39 se ne impadronì con il suo re e con tutte le dipendenze, li passò a fil di spada con ogni vivente che vi si trovava, senza lasciarvi nessun superstite, secondo quanto aveva fatto a Eglon. La votò all’anatema con tutte le persone che vi si trovavano. Trattò Debir e il suo re come aveva trattato Hebron e il suo re e come aveva trattato Libna e il suo re.
40 Отак підбив Ісус увесь край: гори, Негев, поділля, підгір’я з усіма їхніми царями; не лишив живим нічого, він винищив дощенту все живе, як повелів Господь, Бог Ізраїля.	40 Così Giosuè batté tutto il paese: la montagna, il Negheb, la Shefela, le pendici e tutti i loro re. Non lasciò alcun superstite e votò all’anatema ogni vivente, come Jahvè, Dio di Israele, aveva prescritto.
41 Ісус розбив їх від Кадеш-Барне до Гази та всю країну від Гошену аж до Гівеону.	41 Giosuè batté da Kadesh-Barne fino a Gaza loro e tutta la terra di Goshen fino a Gabaon.
42 Розгромив Ісус усіх царів тих та забрав одним походом усі їхні землі, бо Господь, Бог Ізраїля, воював за Ізраїля.	42 Giosuè conquistò in una sola volta tutti questi re e il loro territorio, perché Jahvè Dio di Israele combatteva per Israele.
43 Нарешті повернувся Ісус з усім Ізраїлем до табору в Гілгал.