Ісуса Навина 10

¹ Як же почув Адоніцедек, цар єрусалимський, що Ісус узяв Аї та зруйнував його дощенту, що він так учинив з Аї і царем його, як учинив був з Єрихоном і царем його, і що мешканці Гівеону замирилися з Ізраїлем і жили серед нього, —

² налякавсь він вельми, бо Гівеон був велике місто, як одне з міст царських, а навіть більше, ніж Аї, і всі чоловіки його були хоробрі.

³ От і послав Адоніцедек, цар єрусалимський, до Гогама, царя хевронського, до Пірама, царя ярмутського, до Яфії, царя лахішського, і до Девіра, царя еглонського, сказати:

⁴ «Ходіть до мене та поможіть мені, щоб нам побити Гівеона, бо він замирився з Ісусом та з синами Ізраїля.»

⁵ От і зібрались п’ять царів аморійських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахішський і цар еглонський, самі вони й усе їхнє військо, і прибули та облягли Гівеон та й почали війну на нього.

⁶ Тим часом мешканці Гівеону послали до Ісуса в табір у Гілгал сказати: «Не покидай слуг твоїх. Рушай до нас хутко на підмогу та поможи нам, бо всі царі аморійські, що живуть по горах, виполчились на нас.»

⁷ І вирушив Ісус із Гілгалу, сам він і з ним увесь люд збройний, усе войовники хоробрі.

⁸ І сказав Господь Ісусові: «Не лякайсь їх, бо я віддам тобі їх у руки; ніхто з них не встоїться перед тобою.»

⁹ Ісус напав на них зненацька, бо йшов з Гілгалу всю ніч.

¹⁰ І Господь примусив їх утікати від Ізраїля, і завдав він їм великої поразки біля Гівеону; і гнався за ними в гори, в напрямку на Бет-Хорон, б’ючи їх аж до Азеки й Македи.

¹¹ І коли вони, втікаючи від Ізраїля, були на схилі Бет-Хорону, Господь спустив на них величезне каміння з неба аж до Азеки, їм на загибель; більше було тих, що загинули від кам’яного граду, ніж тих, що їх повбивали мечем сини Ізраїля.

¹² Тоді Ісус промовив до Господа, того власне дня, коли Господь віддав аморіїв на поталу синам Ізраїля, а сказав це перед Ізраїлем: «Сонце, спинись над Гівеоном; ти, о місяцю, в Аялон-долині.»

¹³ І зупинилося сонце, і став місяць, аж доки народ не помстивсь над ворогами. Чи ж не стоїть це написане в книзі Яшар? І сонце зупинилося серед неба й не квапилося заходити майже цілий день.

¹⁴ Не було більш такого дня, як той день, ні передше, ні після цього, щоб Господь слухав голос людини, бо Господь воював за Ізраїля.

¹⁵ І повернувсь Ісус і з ним увесь Ізраїль до табору в Гілгал.

¹⁶ П’ять же царів тих втекло та й, й сховались у печері Македи.

¹⁷ І донесли Ісусові: «Найшлися п’ять царів, схованих у печері Македи.»

¹⁸ Ісус велів: «Прикотіть велике каміння до входу в печеру й поставте кілька чоловік коло неї стерегти їх.

¹⁹ Самі ж не зупиняйтесь, доганяйте ворогів ваших, наступайте на їхні тили; не давайте їм увійти в міста їхні, бо Господь, Бог ваш, віддав їх вам у руки.»

²⁰ Як же скінчив Ісус та сини Ізраїля бити їх страшенним боєм, аж до повного їх погрому, — хто зоставсь із них, ті повтікали в укріплені міста, —

²¹ ввесь народ повернувсь до з табору, до Ісуса, в Македу, мирно; ніхто не важивсь більш відкрити й рота проти синів Ізраїля.

²² Тоді Ісус велів: «Відчиніть щелепи печери та виведіть до мене тих п’ятьох царів з печери.»

²³ І так учинили й вивели до нього п’ятьох царів з печери: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахішського й царя егдонського.

²⁴ Коли приведено тих царів до Ісуса, покликав він усіх ізраїльтян і сказав старшині військового люду, що з ним ходили: «Приступіть і покладіть цим царям вашу ногу на шию.» Ті ж приступили і поклали царям ногу на шию.

²⁵ І сказав до них Ісус: «Не лякайтесь і не бійтесь, будьте відважні й хоробрі, бо так чинитиме Господь з усіма ворогами вашими, що з ними будете воювати.»

²⁶ Потім Ісус ударами забив їх на смерть, і повісив їх на п’ятьох шибеницях, і висіли вони аж до вечора.

²⁷ Як же заходило сонце, звелів Ісус поздіймати їх з шибениць і вкинути їх до печери, де вони були сховались; до входу ж у печеру прикотили велике каміння, що лежить там і досі.

²⁸ Того ж самого дня завоював Ісус Македу і вистинав його, разом з його царем, вістрям меча й винищив їх геть з усім живим, що було в ньому; не попустив нікому втекти; а з царем Македи він повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.

²⁹ І рушив далі Ісус, а з ним увесь Ізраїль, з Македи на Лівну й став воювати з Лівною.

³⁰ Господь віддав також і це місто з його царем у руки Ізраїлеві, і він побив його вістрям меча з усім живим, що було в ньому; не дав утекти нікому з нього, а з царем його повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.

³¹ Тоді двигнувся Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Лівни на Лахіш, обліг його і став з ним воювати.

³² І віддав Господь Лахіш Ізраїлеві в руки; на другий день він його здобув і побив вістрям меча з усім живим, що було в ньому, так само, як учинив був з Лівною.

³³ Тоді прийшов був Горам, цар гезерський, Лахішеві на підмогу, та Ісус так побив його й його військо, що не лишилося живої душі в нього.

³⁴ Двигнувся тоді Ісус з усім Ізраїлем від Лахішу на Еглон, і облягли вони його і розпочали війну з ним.

³⁵ Взяли вони його того ж самого дня й побили вістрям меча, і винищили того дня геть чисто всі душі в ньому, так само, як учинив він був з Лахішем.

³⁶ З Еглону рушив Ісус з усім Ізраїлем на Хеврон та й розпочав бій з ним.

³⁷ Взяли вони його й побили його вістрям меча, й царя його з усіма містами й з усім, що було живим у ньому, не пощадивши нічого, точнісінько, як був учинив він з Еглоном. Він доконав над ним повне знищення та над усім живим, що було в ньому.

³⁸ Звідси повернувсь Ісус з усім Ізраїлем проти Девіру та й розпочав наступ на нього.

³⁹ Він узяв його з його царем і з усіма його містами й вистинав його вістрям меча й винищив дощенту все живе в ньому, не зоставляючи нікого живим; так як розправивсь був із Хевроном, так само він розправивсь із Девіром та його царем, і як розправився з Лівною та її царем.

⁴⁰ Отак підбив Ісус увесь край: гори, Негев, поділля, підгір’я з усіма їхніми царями; не лишив живим нічого, він винищив дощенту все живе, як повелів Господь, Бог Ізраїля.

⁴¹ Ісус розбив їх від Кадеш-Барне до Гази та всю країну від Гошену аж до Гівеону.

⁴² Розгромив Ісус усіх царів тих та забрав одним походом усі їхні землі, бо Господь, Бог Ізраїля, воював за Ізраїля.

⁴³ Нарешті повернувся Ісус з усім Ізраїлем до табору в Гілгал.