ІІ Корінтян 10

Біблія	Biblia Matos Soares
1 Я ж сам, Павло, особисто благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, — я, коли присутній між вами, — покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас.	1 Eu mesmo, Paulo, vos rogo pela doçura e mansidão de Cristo, eu que, quando estou presente, sou humilde, mas, ausente, ousado convosco.
2 Прошу ж вас, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми руководилися чисто тілесними спонуками.	2 Suplico-vos pois, que, quando estiver presente, não me obrigueis a usar com liberdade da ousadia que me proponho demonstrar contra alguns que julgam que andamos segundo a carne.
3 Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних,	3 De facto, embora vivendo na carne, não militamos segundo a carne.
4 бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми	4 Porquanto as armas da nossa milícia não são carnais, mas poderosas em Deus para destruir as fortificações ;
5 і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові;	5 derribamos todos os projetos (que se opõem à pregação do Evangelho) e todo o poder altivo que se levanta contra o conhecimento de Deus, reduzimos à sujeição todo o pensamento para o tornar obediente a Cristo.
6 ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений.	6 Estamos preparados, para castigar toda a desobediência, depois que for cumprida a vossa obediência.
7 Ви дивитеся на зовнішній вигляд. Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми.	7 Considerai as coisas (mesmo só) pela aparência. Se alguém se ufana de que é de Cristo, considere igualmente dentro de si que, como é, de Cristo, assim também nós o somos.
8 Бо якби я хвалився занадто нашою владою, що її нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився,	8 Realmente, ainda que eu me gloriasse um pouco mais do poder, que o Senhor me deu para vossa edificação e não para vossa destruição, não me envergonharia por isso.
9 — щоб не здавалося, що намагаюся листами вас налякати.	9 Mas, para que não pareça que vos quero aterrar por cartas,
10 Листи його, мовляв, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий, і мова його — жалюгідна.	10 porque as cartas, dizem alguns, são graves e fortes, mas a presença do corpo é fraca e a palavra desprezível,
11 Такий нехай знає: які ми словом у листах неприсутніми, такі й будемо ділом присутніми.	11 quem assim diz saiba que, quais somos nas palavras por carta, estando ausentes, tais seremos também de facto, estando presentes.
12 Ми не відважуємося рівняти себе чи прирівнювати до деяких із тих, які самі себе поручають; та їм, які міряють самих себе на собі самих та прирівнюють самих себе до себе самих, бракує глузду.	12 Em realidade não ousamos intrometer-nos ou comparar-nos com alguns que se gabam a si mesmos; mas esses, medindo-se com a sua medida e comparando-se a si próprios, dão mostras de pouco senso.
13 Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але за мірою правила, що його Бог призначив як мірку, щоб аж до вас прибути.	13 Nós, porém, não nos gloriaremos fora de medida, mas dentro dos limites da regra que Deus nos marcou como medida, fazendo-nos chegar até vós.
14 Ми бо не розтягаємося над міру, а воно було б так, якби ми до вас не прибули; ми ж таки й справді до вас прибули з Євангелією Христовою.	14 Com efeito, não nos estendemos fora dos limites, como se não tivéssemos chegado até vós, porque de facto chegámos até vós com o Evangelho de Cristo;
15 Не хвалимося також і чужими трудами над міру, але маємо надію, що й ми, коли ростиме ваша віра, звеличимося між вами за нашим правилом над міру;	15 não nos gloriamos fora de medida nos trabalhos alheios, mas esperamos que, crescendo a vossa fé, seremos largamente engrandecidos dentro dos limites da nossa regra;
16 і звіщатимемо Євангелію ген поза вами, не хвалившися готовим на чужому полі.	16 também anunciaremos o Evangelho nos lugares que estão além de vós, sem nos gloriarmos do que é cultivado pelos outros, dentro da parte a eles destinada.
17 А хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.	17 Aquele, pois, que se gloria, glorie-se no Senhor,
18 Бо не той випробуваний, хто себе самого поручає, а той, кого Бог поручає.	18 porque não é o que a si mesmo se recomenda que é aprovado, mas sim aquele a quem Deus recomenda.