І Корінтян 2

Біблія	Biblia Tysiąclecia
1 Та я, коли прийшов до вас, брати, — не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю.	1 Tak też i ja przyszedłszy do was, bracia, nie przybyłem, aby błyszcząc słowem i mądrością głosić wam świadectwo Boże.
2 Ні! Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа і то розп’ятого.	2 Postanowiłem bowiem, będąc wśród was, nie znać niczego więcej, jak tylko Jezusa Chrystusa, i to ukrzyżowanego.
3 Я був у вас немічним, лякливим, увесь тремтів;	3 I stanąłem przed wami w słabości i w bojaźni, i z wielkim drżeniem.
4 слово ж моє і проповідь моя не були в переконливих словах мудрости, а в доказі Духа та сили,	4 A mowa moja i moje głoszenie nauki nie miały nic z uwodzących przekonywaniem słów mądrości, lecz były ukazywaniem ducha i mocy,
5 щоб ваша віра була не в мудрості людській, а в силі Божій.	5 aby wiara wasza opierała się nie na mądrości ludzkiej, lecz na mocy Bożej.
6 Ми ж говоримо про мудрість між досконалими, — не про мудрість цього віку, ані про мудрість князів цього віку, що загибають;	6 A jednak głosimy mądrość między doskonałymi, ale nie mądrość tego świata ani władców tego świata, zresztą przemijających.
7 але говоримо про мудрість Божу в тайні, закриту, що її Бог призначив перед віками нам на славу;	7 Lecz głosimy tajemnicę mądrości Bożej, mądrość ukrytą, tę, którą Bóg przed wiekami przeznaczył ku chwale naszej,
8 її ніхто з князів цього віку не спізнав, бо коли б спізнали, то не розп’яли б Господа Слави,	8 tę, której nie pojął żaden z władców tego świata; gdyby ją bowiem pojęli, nie ukrzyżowaliby Pana chwały;
9 але, як написано: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять.»	9 lecz właśnie głosimy, jak zostało napisane, to, czego ani oko nie widziało, ani ucho nie słyszało, ani serce człowieka nie zdołało pojąć, jak wielkie rzeczy przygotował Bóg tym, którzy Go miłują.
10 Нам же Бог об’явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі.	10 Nam zaś objawił to Bóg przez Ducha. Duch przenika wszystko, nawet głębokości Boga samego.
11 Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, що у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого.	11 Kto zaś z ludzi zna to, co ludzkie, jeżeli nie duch, który jest w człowieku? Podobnie i tego, co Boskie, nie zna nikt, tylko Duch Boży.
12 Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога;	12 Otóż myśmy nie otrzymali ducha świata, lecz Ducha, który jest z Boga, dla poznania darów Bożych.
13 про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, — духовні речі духовними словами подаючи.	13 A głosimy to nie uczonymi słowami ludzkiej mądrości, lecz pouczeni przez Ducha, przedkładając duchowe sprawy tym, którzy są z Ducha.
14 Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється.	14 Człowiek zmysłowy bowiem nie pojmuje tego, co jest z Bożego Ducha. Głupstwem mu się to wydaje i nie może tego poznać, bo tylko duchem można to rozsądzić.
15 Духовна ж — судить усе, а її ніхто не судить.	15 Człowiek zaś duchowy rozsądza wszystko, lecz sam przez nikogo nie jest sądzony.
16 «Хто бо спізнав задум Господній, щоб він його навчив?» Ми ж маємо задум Христовий.	16 Któż więc poznał zamysł Pana tak, by Go mógł pouczać? My właśnie znamy zamysł Chrystusowy.