Римлян 11

Біблія	MODERN HEBREW BIBLE
1 Отож питаю: Чи не відкинув Бог народ свій? Ніколи в світі! Бо і я ізраїльтянин, з роду Авраама, з коліна Веніямина.	1 ובכן אמר אני הכי זנח האלהים את עמו חלילה כי גם אנכי בן ישראל מזרע אברהם למטה בנימן
2 Бог не відкинув свого народу, що його наперед вибрав. Чи ж ви не знаєте, що Письмо про Іллю говорить, коли він скаржиться до Бога на Ізраїля?	2 לא זנח האלהים את עמו אשר ידעו מקדם או הלא תדעו את אשר הכתוב אמר באליהו כאשר קרא אל האלהים על ישראל לאמר
3 «Господи! Пророків твоїх повбивали і жертовники твої поруйнували, лишився тільки я один, і шукають душі моєї.»	3 יהוה את נביאיך הרגו ואת מזבחתיך הרסו ואותר אני לבדי ויבקשו את נפשי
4 І що ж йому відповідає віще слово Боже? «Зоставив я собі сім тисяч чоловік, що перед Ваалом коліна не схилили.»	4 אבל מה ענה אתו מענה אלהים השארתי לי שבעת אלפים איש אשר לא כרעו לבעל
5 Отак і нині є останок, вибраний за благодаттю.	5 וכן גם בעת הזאת נותרה שארית על פי בחירת החסד
6 Коли ж за благодаттю, то не за діла; інакше благодать не була б благодаттю.	6 ואם היתה זאת על ידי החסד לא היתה מתוך המעשים כי לולי כן החסד איננו עוד חסד ואם היתה מתוך המעשים איננו עוד חסד כי לולי כן המעשים יחדל להיות מעשה
7 Що ж? Чого Ізраїль шукав, того не осягнув, вибрані ж осягнули. А решта затверділи,	7 ועתה מה הוא את אשר בקש ישראל לא השיג רק הנבחרים הם השיגו והנשארים השמינו לבבם
8 як написано: «Бог дав їм аж по нинішній день дух приголомшення, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули.»	8 ככתוב נתן להם האלהים רוח תרדמה עינים לא לראות ואזנים לא לשמע עד היום הזה
9 А Давид каже: Нехай їхній стіл сильцем їм буде, пасткою: їм на падіння та на заплату.	9 ודוד הוא אמר יהי שלחנם לפח ולרשת ולמוקש ולשלומים להם
10 Нехай їхні очі потемніють, щоб не бачили, а їхній хребет зігнеться назавжди.»	10 תחשכנה עיניהם מראות ומתניהם תמיד המעד
11 Отож питаю: Хіба вони спотикнулися, щоб упасти? Ні, зовсім ні! Але їхнє падіння стало для поган спасінням, щоб викликати їхню заздрість.	11 ובכן אני אמר הנכשלו למען יפלו חלילה אך בפשעם יצאה הישועה לגוים למען הקניאם
12 А коли їхнє падіння це багатство для світу і коли їхній занепад це для поган багатство, то скільки більше повнота їх?	12 ואם פשעם עשר העולם וחסרונם עשר הגוים מלאם על אחת כמה וכמה
13 Я ж кажу вам, погани, — оскільки я апостол поган, то величатиму моє служіння, —	13 כי אליכם הגוים אני מדבר וכפי אשר שליח הגוים אנכי את שרותי אפאר
14 надіючись, що, може, мені якось пощастить розбудити заздрість своїх, споріднених тілом і декого з них спасти.	14 לו אוכל להקניא את בשרי ולהושיע מקצתם
15 Бо коли їхнє відкинення — примирення для світу, то що буде їхнє прийняття, як не життя з мертвих?	15 כי אם געילתם רצוי לעולם מה אפוא תהיה אספתם הלא חיים מן המתים
16 І коли первісток святий, то й тіло; і коли святий корінь, то святе й галуззя.	16 ואם התרומה קדש כן גם העסה ואם השרש קדש כן גם הענפים
17 Коли ж деякі з галузок відламалися, а ти, будучи дичкою оливною, защеплений був між них і став співучасником кореня та оливкового соку,	17 וכי נקפו מקצת הענפים ואתה זית היער הרכבת במקומם ונתחברת לשרש הזית ולדשנו
18 то не вихваляйся перед галуззям. А коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш корінь, а корінь тебе.	18 אל תתפאר על הענפים ואם תתפאר דע שאינך נשא את השרש כי אם השרש הוא נשא אותך
19 Ти скажеш: «Гілля відчахнуто, щоб мене нащепити.»	19 וכי תאמר הלא נקפו הענפים למען ארכב אנכי
20 Добре. Вони відламалися за невіру, а ти стоїш завдяки вірі. Тож не несися високо, а бійся!	20 כן הוא המה נקפו על אשר לא האמינו ואתה הנך קים על ידי האמונה אל תתגאה כי אם ירא
21 Бо коли Бог не пощадив природного галуззя, то може й тебе не пощадити.	21 כי האלהים אם לא חס על הענפים הנולדים מן העץ אולי לא יחוס גם עליך
22 Тож май на увазі доброту і суворість Божу: на відпалих суворість, а на тебе доброта Божа, коли перебудеш у доброті; а коли ні, то й ти будеш відтятий.	22 לכן ראה נא טובת אלהים וזעמו זעמו על הנפלים ועליך טובתו אם תעמד בטובתו ואם אין כי עתה גם אתה תגדע
23 Та й вони, як не зостануться в невірі, будуть прищеплені, бо Бог має силу їх знову прищепити.	23 וגם המה אם לא יעמדו במרים ירכבו כי יכל האלהים לשוב להרכיבם
24 Бо коли ти, відтятий від дикої з природи оливки, проти природи був прищеплений до доброї оливки, то скільки більше ті, що за природою будуть защеплені на власній оливці?	24 כי אם אתה נגזרת מעץ אשר הוא בטבעו זית יער והרכבת שלא כטבע בזית טוב אלה היצאים ממנו על אחת כמה וכמה שירכבו בזית שלהם
25 Не хочу бо, брати, щоб ви не відали цієї тайни — щоб не були самі в собі велемудрі, — що засліплення спало частинно на Ізраїля, поки не ввійдуть погани повнотою;	25 כי לא אכחד מכם אחי את הסוד הזה פן תהיו חכמים בעיניכם כי טמטום הלב למקצת נהיה לישראל עד כי יכנס מלא הגוים
26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: «Прийде з Сіону Визволитель, відверне від Якова безбожність.	26 ובכן כל ישראל יושע ככתוב ובא לציון גואל וישיב פשע מיעקב
27 Такий буде завіт мій з ними, як відпущу гріхи їхні.»	27 ואני זאת בריתי אותם בהסירי חטאתם
28 З огляду на Євангелію, вони через вас вороги; а з огляду на вибір Божий, вони улюблені заради батьків,	28 הן לפי הבשורה שנואים הם למענכם אך לפי הבחירה חביבים הם למען האבות
29 бо дари Божі і покликання незмінні.	29 כי לא ינחם האלהים על מתנותיו ועל קריאתו
30 Як ви колись були неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,	30 כי כאשר גם אתם מלפנים ממרים הייתם את פי אלהים ועתה הוחנתם במרים של אלה
31 так і вони тепер, через милосердя, якого ви зазнали, стали неслухняні, щоб і вони тепер зазнали милосердя.	31 כן גם אלה עתה ממרים היו למען על ידי חנינתכם גם הם יחנו
32 Бо Бог замкнув усіх у непослух, щоб усіх помилувати.	32 כי האלהים הסגיר את כלם ביד המרי למען יחן את כלם
33 О глибино багатства, мудрости і знання Божого! Які незбагненні його постанови і недослідимі його дороги!	33 מה עמק עשר חכמת אלהים ועשר דעתו משפטיו מי יחקר ודרכיו מי ימצא
34 Хто бо коли зрозумів думку Господню? Хто був його дорадником?	34 כי מי תכן את רוח יהוה ואיש עצתו יודיענו
35 Або хто дав йому наперед, щоб воно знову було йому віддане?	35 או מי הקדימו וישלם לו
36 Все бо від нього, через нього і для нього. Йому слава навіки. Амінь.	36 הלא הכל ממנו והכל בו והכל אליו אשר לו הכבוד לעולמים אמן