Римлян 10

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися.	1 Brothers, my heart's desire and prayer to God on their behalf is for salvation.
2 Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна.	2 I testify with regard to them that they have zeal for God, but it is not discerning.
3 Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.	3 For, in their unawareness of the righteousness that comes from God and their attempt to establish their own (righteousness), they did not submit to the righteousness of God.
4 Бо мета закону — Христос, на оправдання кожного, хто вірує.	4 For Christ is the end of the law for the justification of everyone who has faith.
5 Мойсей про праведність, що від закону, пише: «Той, хто його виконує, буде ним жити.»	5 Moses writes about the righteousness that comes from (the) law, "The one who does these things will live by them."
6 А справедливість, що від віри, так говорить: «Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?» — тобто: Христа звести додолу;	6 But the righteousness that comes from faith says, "Do not say in your heart, 'Who will go up into heaven?' (that is, to bring Christ down)
7 або: «Хто зійде в безодню?» — тобто: щоб вивести Христа з мертвих.	7 or 'Who will go down into the abyss?' (that is, to bring Christ up from the dead)."
8 Що, отже, вона каже? «Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці», тобто, слово віри, що його проповідуємо.	8 But what does it say? "The word is near you, in your mouth and in your heart" (that is, the word of faith that we preach),
9 Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся,	9 for, if you confess with your mouth that Jesus is Lord and believe in your heart that God raised him from the dead, you will be saved.
10 бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.	10 For one believes with the heart and so is justified, and one confesses with the mouth and so is saved.
11 Письмо бо каже: «Кожний, хто вірує в нього, не осоромиться.»	11 For the scripture says, "No one who believes in him will be put to shame."
12 Немає бо різниці між юдеєм і між греком; бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває;	12 For there is no distinction between Jew and Greek; the same Lord is Lord of all, enriching all who call upon him.
13 бо «Кожний, хто призове ім’я Господнє, спасеться.»	13 For "everyone who calls on the name of the Lord will be saved."
14 Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника?	14 But how can they call on him in whom they have not believed? And how can they believe in him of whom they have not heard? And how can they hear without someone to preach?
15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: «Які гарні ноги тих, що благовістять добро!»	15 And how can people preach unless they are sent? As it is written, "How beautiful are the feet of those who bring (the) good news!"
16 Та не всі послухали Євангелії. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив тому, що ми чули?»	16 But not everyone has heeded the good news; for Isaiah says, "Lord, who has believed what was heard from us?"
17 Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове.	17 Thus faith comes from what is heard, and what is heard comes through the word of Christ.
18 Та я питаю: Хіба вони не чули? Таж — «по всій землі рознісся їхній голос, їхні слова в кінці світу.»	18 But I ask, did they not hear? Certainly they did; for "Their voice has gone forth to all the earth, and their words to the ends of the world."
19 І ще кажу: Може не зрозумів Ізраїль? Але ж перший Мойсей мовить: «Я викличу у вас заздрість не народом, збуджу ваш гнів народом нерозумним.»	19 But I ask, did not Israel understand? First Moses says: "I will make you jealous of those who are not a nation; with a senseless nation I will make you angry."
20 А Ісая насмілюється і мовить: «Знайшли мене ті, що мене не шукали. Я об’явився тим, що про мене не питали.»	20 Then Isaiah speaks boldly and says: "I was found (by) those who were not seeking me; I revealed myself to those who were not asking for me."
21 До Ізраїля ж каже: «Увесь день я простягав свої руки до неслухняного й упертого народу.»	21 But regarding Israel he says, "All day long I stretched out my hands to a disobedient and contentious people."